Андрій Шевченко не став продовжувати контракт з УАФ на посаді наставника збірної України. Тут він відпрацював 5 років. Зміг вивести команду на Євро-2020, дійти до 1/4 фіналу.
Для мене його рішення про відставку не видається дивним. Шевченко вичерпав себе на цій посаді та потребує нових викликів. Наступне покоління гравців національної команди навряд чи гарантує тренеру розвиток і можливість конкурувати із найкращими збірними світу. Шансів поїхати в Катар у нас зовсім небагато після трьох стартових нічиїх. Було б добре виграти боротьбу у фінів та боснійців за друге місце та стикові матчі, пише 24 канал.
Якщо Шевченко хоче розвиватися як тренер, то час змін саме настав. Збірна досягла свого максимального результату за всю історію чемпіонатів Європи. Тренер доволі довго працює із командою. Досвід того ж Йоахіма Льова засвідчує, що потрібно вчасно піти, щоб не втратити гостроту футболу.
Для збірної України настає перехідний період, як це було після 2006 року. Йде зміна поколінь. Після успіху починається спад. Найбільше цікаво: а що далі? Хто працюватиме з цією командою у відборі до Кубка світу і спробує повезти її в Катар?
1. Мирон Маркевич
Мирон Богданович мав очолити збірну ще у 2016 році, але вибір зупинився не на ньому. Ніяких сумнівів у кваліфікації Маркевича немає. Далеко від футбольних справ він не відходив, тому пауза у 5 років не повинна стати проблемою. Мірча Луческу показує, що футбольне життя після 70 років тільки починається. Мирон Богданович тримає себе в тонусі, тому здатен працювати. Ніяких проблем з адаптацією тренера не буде. Він прекрасно знає збірну та всіх можливих кандидатів.
2. Сергій Ребров
Саме Сергія Станіславовича називали головним кандидатом на заміну Шевченку. Та й тренер відзначав, що не проти попрацювати зі збірною. Було б доволі красиво, якби один легендарний український нападник змінив іншого на чолі рідної команди. Тільки от питання в тому, що Ребров має роботу – очолив Аль-Айн.
Чи погодиться клуб із Близького Сходу відпустити тренера перед початком сезону та яку захоче компенсацію? Забрати Реброва буде точно непросто. Але це на сьогодні – найкращий варіант для збірної.
3. Олексій Михайличенко
Олексій Олександрович не так давно перебував у ситуації, коли належало рятувати команду – замінив Хацкевича на чолі Динамо. Результату не було. Але робота в збірній та клубі суттєво відрізняються. Тренер збірної не може ставити свої моделі гри, а виходить із можливостей кадрового ресурсу. Тобто, потрібна авторитетна людина із досвідом. Ось тут дуже важливо, що Михайличенко вже працював тренером національної команди упродовж двох років. Причому, для виходу на чемпіонат світу не вистачило тільки фарту. З гравцями Динамо, які зараз складають кістяк збірної, добре знайомий.
4. Олег Блохін
Все, що стосується Михайличенка, десь опосередковано можна приписати Блохіну. Олег Володимирович вже доволі довгий час без роботи. Має великий досвід у збірній. Це не таке навантаження, як на клубному рівні. Авторитет допоможе Блохіну об’єднати навколо себе команду.
5. Олександр Петраков
Олександр Васильович був незадоволений, що не отримав молодіжну збірну після тріумфу на юнацькому ЧС у Польщі. Ось він – шанс. Його підопічні всі на місці, окрім Цітаішвілі. Потрібно проводити зміну поколінь. Хотів отримати шанс себе проявити – будь ласка. Коли у збірної немає великого вибору та якості гравців, на допомогу приходить тренер із вмінням організувати гру. Щоб командні дії переважали будь-які індивідуальні. Зараз для збірної командний футбол теж вийде на перше місце. Тому можна довіритися спеціалісту, який вміє це робити.
6. Руслан Ротань
Коли йде тренер національної збірної, на його місце першим кандидатом стає наставник молодіжки. Я розумію, що у Ротаня поки мало що виходить. Але було вже стільки розмов про підготовку гравців для національної команди, принципи першої команди. Потрібно тепер доводити ділом.
7. Олександр Шовковський
За 5 років Шева вибудував певну систему. Щоб її не руйнувати, потрібна людина зсередини, яка знатиме головні ідеї. Зрозуміло, що італійські помічники теж покидають національну команду. Чим не шанс для Шовковського? Сподіваюся, у нього є амбіції працювати тренером. Наскільки відомо, він займався не лише воротарями, а виконував роботу із всією командою.
8. Віктор Скрипник
Це український тренер, принципи якого найбільше тотожні із грою збірної. Віктор Анатолійович робить ставку на контроль м’яча, бажання домінувати на полі. Вміє працювати із молоддю. У сьогоднішній Зорі рівень тренера переважає рівень гравців. Скрипник не впроваджує власні ідеї, а бореться із простими речами. Його потенціал – очевидний. На свій шанс він точно заслужив.
9. Роман Григорчук (з Івано-Франківщини)
Роман Йосипович подавав великі сподівання, працюючи в Чорноморці. У найсильнішій УПЛ за всю історію побудував дуже сильну команду. Турне Азербайджаном та Казахстаном не дозволило тренеру розвиватися далі. Ніяких сумнівів у його кваліфікації не виникає, проте Григорчук – більше клубний спеціаліст, який хоче виробляти, а не споживати. Не впевнений, що він підходить для збірної.
10. Олександр Хацкевич
Пережив у Динамо зміну поколінь. Став об’єктом критики. Зараз у збірній ситуація дуже схожа. Шансів на поїздку в Катар не так багато. Потрібно змінювати команду, давати можливість молодим гравцям проявляти себе. З цим Хацкевич може впоратися.
11. Луїш Каштру
Колишній тренер Шахтаря досі без роботи. Писали про запрошення від команди з Близького Сходу, але поки офіційно нічого не підтверджено. Каштру показав у Шахтарі, що він доволі якісний спеціаліст. Зміг довести команду до півфіналу Ліги Європи, перемагав Реал, намагався довіряти молодим гравцям. Португалець знайомий з українським футболом, частиною збірників. Думаю, це непоганий варіант на деякий час.
12. Паулу Фонсека
Ще один безробітний екс-наставник Шахтаря. Рома не стала продовжувати з ним контракт. Були розмови про російські, англійські, італійські та американські команди, але нічого не вигоріло. Фонсека ризикує залишитися без роботи, перебуваючи у творчій відпустці. Португалець працював в Україні три роки, знайшов тут собі дружину (його діти вже також українці), знає чемпіонат, гравців. Думаю, що в Києві йому доволі комфортно. Питання за пропозицією.
