Про те, що з трьох франківських вишів може залишитися два, у міністерстві освіти та науки говорять уже деякий час. Спочатку була думка об’єднати Прикарпатський університет і технічний університет нафти і газу, а тепер йдеться про те, щоб з’єднати Прикарпатський та медичний університети.
Та у вишах кажуть – будуть відстоювати свою незалежність, пише Репортер.
Вишів – удвічі менше
Вперше про можливе об’єднання ПНУ та Івано-Франківського медуніверситету публічно заявив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький в інтерв’ю «Укрінформу». За його словами, медичні університети у світі часто перебувають у структурі класичних вишів.
У нас в країні найкраща школа біохімії знаходиться у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника в Івано-Франківську, індекс цитування наукових робіт там дуже високий, – каже Михайло Винницький. – В Івано-Франківську також є медичний університет. Біохімія – це один з базових предметів, який має вивчати кожен медик. Чи виграє студент-медик від того, що у нас у Івано-Франківську медичний університет працює окремо від національного? Біохімія розвивається у одному виші, а медичний є окремим закладом, і викладачі там не ті самі, що у Прикарпатському. Я вважаю, якість освіти медиків тут понижена. Треба дати студенту-медику доступ до найкращих біохіміків у країні.
Щодо високого рівня біохімії у Прикарпатському університеті йдеться, у першу чергу, про професора Володимира Лущака та доцента Олега Лущака, які є одними з найцитованіших науковців у своїй галузі у світі. Зокрема, Володимир Лущак має 230 публікацій, індексованих у наукометричній базі Scopus, із загальною кількістю цитувань 10196.
Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, до компетенції якого належать медичні заклади, заявив, що не проти можливого об’єднання.
Як заявляли у міністерстві, причиною об’єднання українських вишів є також і малий набір студентів. А укрупнення університетів дасть можливість покращити якість освіти та зменшити видатки.
У нас може бути в одному місці, в обласному центрі, декілька університетів, які надають одні й ті самі освітні програми, мають одні й ті самі факультети, і на кожному з яких навчається дріб’язок студентів, – каже член комітету Верховної Ради з питань освіти Роман Грищук. – Відповідно, кожен з них отримує низьку якість освіти, при тому ми утримуємо за кошти платників податків велику кількість приміщень. Це неефективне використання коштів.
Зараз в Україні діють 170 державних університетів, 40 комунальних і 100 приватних. За результатами реформи має залишитися 100 закладів освіти.
“Об’єднані університети – крок назад”
У вівторок, 13 лютого, Михайло Винницький заявив про результати засідання Спілки ректорів закладів вищої освіти України. Тут теж йшлося про об’єднання. Зокрема, за його словами, у містах, де мешкає від 100 до 350 тисяч мешканців, варто утримувати не більше двох ЗВО. Серед прикладів він навів Івано-Франківськ.
Одразу ввечері відреагував міський голова Франківська Руслан Марцінків. Він виступив проти можливого об’єднання вишів.
Ініціатива МОН обʼєднати ВНЗ – не логічна, – вважає Марцінків. – Не можна привʼязувати кількість населення до кількості університетів. Бо більшість студентів наших вишів – це якраз мешканці з інших міст, областей, навіть країн. Кожен франківський університет – унікальний! Кількість ВНЗ має визначатися якістю освіти.
Руслан Марцінків пообіцяв разом з депутатами звернутися до урядовців з прохання не об’єднувати франківські виші.
Тим часом, як каже ректор ПНУ Ігор Цепенда, у світі існує практика приєднувати медичні університети до “класичних”. Тоді медзаклади залишаються автономними підрозділами у складі других. Саме таким він бачить і теоретичне приєднання ІФНМУ.
Наприклад, так відбулося у дев’яностих роках у Ягелонському університеті у Кракові. Але нам треба враховувати можливості прийняти такий університет, є багато питань, пов’язаних з клінічною базою. Бо у Польщі всі клініки міста підпорядковуються медуніверситету, розташованому в ньому. А у нас такої системи немає, – каже Ігор Цепенда. – Все ж європейські інституції, які рекомендують Україні йти цим шляхом, розуміють потребу створити великі університети, які можуть реалізовувати освітні та наукові програми.
За словами Ігоря Цепенди, наразі з ректорами про об’єднання ще ніхто не говорив. На його думку, визначальним стане вересень, коли буде видно, скільки абітурієнтів набрали виші. Тоді можна буде спільно аналізувати ситуацію.
Треба проаналізувати, чи є динаміка закладу вищої освіти, чи вона втрачається. У такому разі його можна врятувати шляхом об’єднання, – каже ректор ПНУ. – Університет має мати добру наукову базу. Якщо брати світові рейтинги, ми – на 10 місці в Україні по англомовних публікаціях. Якщо б ми раптом почали об’єднуватися, ми б понизили свій рейтинг. Для нас це був би крок назад.
«Університет не збитковий, нащо приєднувати?»
Тим часом у медуніверситеті категорично проти об’єднання і там готові відстоювати свою позицію. Як каже новообраний ректор, а зараз декан медичного факультету Роман Яцишин, університет є самодостатній та успішний і не потребує об’єднання з іншими закладами освіти. Зокрема, у 2023 році виш заробив майже 300 тис грн власних надходжень.
Я буду відстоювати колектив і наших студентів – а не просто посаду ректора, як хтось може сказати, – каже Роман Яцишин. – У нас на сьогодні є 9 976 здобувачів освіти: студенти, інтерни, ті, хто навчається на післядипломній освіті. Крім того, є багато іноземних студентів. У 2021 році у нас навчалися майже дві тисячі іноземців, зараз, через війну, лише 848, але це теж багато. Іноземці, які хочуть бути медиками, вступають до нас, бо знають, що ми – саме медичний університет.
За словами в.о. ректора Руслана Козового, об’єднання не сильно допоможе зменшити витрати, адже викладацький колектив скоротити не вийде. Зокрема через те, що спеціальності університетів майже не перетинаються.
Кількість викладачів регламентована відносно кількості студентів, – говорить Руслан Козовий. – На початку навчального року завжди відбувається перегляд викладацьких ставок. Тому, чи будемо ми автономними, чи приєднаними, кількість робочих місць викладацького персоналу не зміниться, вона є регламентована і прив’язана до кількості студентів. Стосовно приміщень, то у нас теж немає збиткових. Ми навпаки маємо потребу в розширенні. Ми хотіли придбати приміщення Трансгазу для розширення медичної клініки.
За словами Козового, суперечки з об’єднанням точно не на користь українській освіті. Адже зараз іде боротьба за студентів, щоб залишити їх в Україні. І така «антиреклама» дуже шкодить.
Ми відкриваємо нові програми, наприклад «Косметологія», розвиваємо реабілітаційну медицину, шукаємо грантові проєкти, – каже в.о. ректора. – Але як можуть батьки віддати дитину у виш, якщо навколо нього точаться нездорові бесіди? Абітурієнт краще поїде в інше місто, або й в іншу країну.
Науковий і студентський рейтинг – різні
Чи дасть можливе об’єднання університетів результати щодо якості навчання, говорити поки рано. Втім, це точно відіб’ється на працівниках обох вишів, адже частину не викладацького персоналу доведеться скоротити. І якщо об’єднання відбуватиметься на базі Прикарпатського університету, який є більшим, постраждає персонал медичного.
Про таке гіпотетичне скорочення говорив і Роман Грищук.
При об’єднанні частіше допоміжний персонал може бути оптимізований, – каже депутат. – Тому що нам не потрібні два ректори, два головних бухгалтери, якщо це єдиний великий університет. Педагогічних працівників менше, тому що студенти переходять, кафедри об’єднуються або залишаються, якщо ці кафедри не дублюються.
За рейтингом українських вишів у 2023 році, який традиційно розробляє Центр міжнародних проєктів «Євроосвіта» спільно з міжнародною групою експертів IREG Observatory on Academic Ranking and Excellence, франківські університети не увійшли у ТОП-10. Перші сходинки традиційно займають київські та львівські заклади вищої освіти.
Втім, Прикарпатський університет посів непогану сходинку – 11. Університет нафти і газу – 37, а Івано-Франківський медуніверситет – 73. У рейтингу враховували академічну, наукововидавничу та міжнародну діяльність, науково-дослідні досягнення через порівняння сайтів університетів, цитованість наукових праць учених, популярність закладу в інтернет-просторі, а також досягнення в розрізі Цілей сталого розвитку ООН.
Все ж, за результатами національного мультипредметного тесту в 2023 році, рейтинг різниться. Найвище серед франківських вишів – на 13 місці – опинився медуніверситет. Тут рейтинговий бал на бюджет склав 145, а середній бал – 169. ПНУ – аж на 31 сходинці з рейтинговим балом майже 140 і середнім – 158. Університет нафти і газу посів 73 місце. Тут прохідний бал 132, а середній – майже 152.
Тож чи дасть гіпотетичне об’єднання двох вишів – «класичного», з нахилом на філологію, і медичного – питання сумнівне. Та найближчим часом буде видно, чи франківські університети зможуть відстояти свою позицію у Києві.
