Бойківське село Розлуч у Карпатах завдяки своєму розташуванню, мальовничим краєвидам та мінеральним джерелам свого часу було популярним курортом, а також поселенням німецьких колоністів.
Окрім природних багатств, воно має цікаву архітектурну спадщину, зараз знову потрохи відроджує свою рекреаційну діяльність, пише Правда.іф з посиланням на Zaxid.net.
Село відоме в документах з XVI століття під іншими назвами – Борисова Воля та Ровень. Останній варіант назви – Розлуч – пов’язаний з однойменною назвою гори. В австрійські часи туди потрохи почали навідуватись туристи, які любили відпочивати у долині річки Ясениці і пити цілющу водичку з мінеральних джерел Розлуча. Тоді ж почалася колонізація села німецькими переселенцями.
Краєвиди Розлуча (фото зі сторінки Мандрівка старим кордоном)
Коли на початку XX ст. до Розлуча проклали залізницю, туризм у селі став ще популярнішим. Туди приїжджали влітку і взимку, гості поселялися у пансіонатах та приватних віллах, а у 1933 році на схилі пагорба північної околиці села облаштували 50-метровий природний трамплін.
Як писала тодішня преса, Розлуч мав так багато переваг, що міг стати одним з найпопулярніших місць у Карпатах і спокійно міг змагатися з курортами Швейцарії. Серед козирів цієї «перлини Карпат» було 3 години їзди потягом зі Львова, помірна висота – 550 м над рівнем моря, гарні кліматичні умови, чому сприяло розташування в улоговині, оточеній горами, де було менше дощів та вітрів, смерековий ліс та цілющі джерела. Курорт Розлуч рекомендували для рекреації та лікування серцевих недуг. А другий за величиною в Європі природний трамплін заманював туди любителів активного відпочинку. Взимку там організовували лижні курси для початківців. Більш вишколені гірськолижники каталися у Сянках.
Гірськолижний комплекс у Розлучі (фото зі сторінки Мандрівка старим кордоном)
У 1936 році львівська газета Wschód писала про вже кількадесят вілл і пансіонатів у Розлучі, гірську базу військово-спортивного табору. Тоді ж у селі вирішили збудувати басейн та відкрити центр фізичного виховання з тенісними кортами, майданчиком для волейболу та стрілецьким тиром. Розвиток курорту давав прибуток мешканцям цілої громади, які продавали молочні продукти, ягоди та домашню птицю, а також здавали туристам помешкання.
Басейн на курорті у Розлучі (фото зі сторінки Мандрівка старим кордоном)
«Коли у липні 1935 року у Розлучі впала повітряна куля Belgica, екіпаж разом зі світовим рекордсменом Демаутром близько двох тижнів залишалися у Розлучі, розкошуючи, за висловами бельгійців, небаченими досі краєвидами та околицями», – писали у №13 газети Wschód за 30 травня 1936 року.
У Розлучі були мінеральні та сірчані джерела. Окрім лікування, відпочивальникам влаштовували мандрівки до витоку Дністра, що за 3 км від Розлуча, в долину річки Стрий та через Явору до Борислава.
Пансіонат «Адріа» у Розлучі (фото зі сторінки Мандрівка старим кордоном)
У Другу світову війну туристичну інфраструктуру Розлуча знищили, як і фірмовий віадук. А в радянський період ця територія потрапила у прикордонну зону, яку не всім можна було відвідувати. З того часу село як курорт занепало. Втім зараз Розлуч відроджує свою рекреаційну й оздоровчу славу: з’являються садиби зеленого туризму, відкривають готелі, бази відпочинку і ресторани. Біля села створили ландшафтний заповідник «Розлуч», де ростуть верба, червона бузина, бук і ялина. Неподалік є гірськолижна траса для початківців (700 м) з одним підйомником.
Зимовий краєвид з віадуком у Розлучі (фото Polona)
Як пише сайт «Карпатіум», джерела мінеральних вод у Розлучі досі користуються популярністю. Найвідоміші з них:
- джерело «Нафтуся» має воду слабкої мінералізацїі, специфічний запах сірководню та нафтовий присмак. Її використовують проти камінців у нирках і жовчному міхурі, для нормалізації обміну речовин та зміцнення імунітету.
- воду з джерела «Содова» використовують для лікування шлунка, кишківника, виразок та хронічних гастритів. Вода має середню мінералізацію і найефективніше її пити при температурі від 35 до 45 градусів.
- джерело «Залізна вода» розташоване на схилі гори у лісі, неподалік від дороги. Вона має приємний смак, але вживати її слід обережно, адже можна пошкодити зубну емаль.
Джерело залізної води (фото Олександра Соколовського)
А ще в Розлучі є дерев’яна бойківська церква Різдва Богородиці та костел Франциска Борджіа німців-колоністів.