На території розкішного палацу Віктора Медведчука у Пущі-Водиці, де днями побувало «Слідство.Інфо», стоїть щось велике, вкрите зеленою маскувальною сіткою. Зовні це схоже на теплицю або оранжерею. Зазирнувши під маскувальну сітку, можна побачити справжній залізничний перон, а на пероні — вагон-ресторан. Схоже, кум російського президента Путіна Віктор Медведчук дуже не хотів, щоб цей вагон потрапив комусь на очі — якщо, наприклад, маєток зніматимуть журналісти з дрона.
Але журналісти «Слідства.Інфо» не тільки побачили вагон, але й потрапили всередину — дякуючи активістам, які зараз охороняють маєток Медведчука. Після побаченого ми зрозуміли, що Медведчук мав вагомі причини приховувати цей обʼєкт. Трохи пізніше ми з’ясували: «золотий вагон» був подарунком Оксани Марченко на день народження чоловіку.
Де зараз перебуває Медведчук — невідомо, він втік з-під домашнього арешту у перші дні після нападу Росії на Україну. Його дружина Оксана Марченко, судячи з останнього опублікованого нею відео, зараз у Москві.
Станція «Дальняя»
Ми пролазимо під маскувальною сіткою і опиняємося на справжньому залізничному пероні. Тут є рельси, лавки для очікування і навіть годинник та ліхтарі. Над пероном висить назва станції — «Дальняя».
На рельсах стоїть синій вагон-ресторан з написом великими золотими літерами «Pullman». Це назва компанії, яка виробляє люксові автомобілі та залізничні вагони. Такі вагони-ресторани «Pullman» були популярними у минулому столітті, коли заможні європейці подорожували залізницею.
Спочатку ми подумали, що родина Медведчуків замовила цей вагон у компанії «Pullman» і перевірили ціну на нього — люксові вагони під замовлення коштують до $2,5 мільйонів доларів. Пізніше ми дізналися: вагон був зроблений руками сотні українських майстрів, дизайнери просто «позичили» ескізи у люксової марки «Pullman».
Активіст Петро, який проводить нам екскурсію територією маєтку Медведчука, відкриває дверцята вагону і просить вдягти бахіли, аби не забруднити дорогі килими на підлозі. Заходимо всередину.
На якусь мить розбігаються очі від кількості позолоти, яскраво-червоного оксамиту та білих скатертин. Це більш схоже на музей, аніж на вагон.
У потязі є основна зала десь на 40 людей, а також кілька окремих кімнат: кухня, віп-купе і туалет. При вході стоїть барна стійка. Петро дістає з-під бару кілька склянок, на яких видно позолочений герб Російської Федерації.
Такі склянки виробляє російський «Кубачінський комбінат», вони коштують по п’ять тисяч гривень за штуку. На самому сайті виробника так описують ці вироби: «Срібний підстаканник із позолоченим гербом Російської Федерації стане нетривіальним презентом для віп-персони. Подібний подарунок обов’язково оцінить людина, яка обіймає високу посаду на службі у держави», — йдеться в описі цих склянок.
Ліворуч біля барної стійки стоїть настільна лампа. Це ексклюзивний виріб від французького бренду Bronze D’Art Français, модель називається «Наполеон lll». Ніжка зроблена із зеленого мармуру, а оздоблення виконано із чистого золота. Ця лампа коштує більше 100 тисяч гривень, але це ціна без абажура.
Праворуч на барі стоїть кавомашина. Це також люксовий італійський бренд Elektra. Базова модель такого типу кавоварки коштує від 220 тисяч гривень. Однак цю модель, ймовірно, робили спеціально на замовлення Медведчуків — вона оздоблена бронзовими малюнками та іншими елементами декору. Відтак, реальна вартість кавомашини може бути набагато більшою.
Під баром стоїть недопита пляшка французького шампанського за 3400 гривень. Хтось вкрутив у неї серветку, аби вино не втратило смак.
У вагоні меблі оздоблені оксамитом та іншими дорогими тканинами, а світильники вмикаються від натискання на сенсорні кнопки. Над головою — вітражі.
Золотий самовар?
У кутку вагона стоїть щось схоже на російський самовар. Деякі елементи виглядають як позолота.
Біля самовару — вхід у віп-купе. Воно схоже на традиційні купе потягів «Укрзалізниці», тільки значно розкішніше. При натисканні на дерев’яну панель зі столу виїжджає телевізор.
Заходимо до туалету. Тут так само багато золотих елементів — як на самому унітазі, так і на кнопках зливу води та навіть на шлангу для біде.
Завершуємо екскурсію цим вагоном розкоші та несмаку на невеличкій кухні. Шафи та полиці заставлені столовими наборами від люксового французького бренду Cristofle Paris. Лише скриня для зберігання срібних виделок, ложок та ножів коштує 14 тисяч гривень.
Кожна срібна вилка та ложка цього бренду коштує від 3 до 9 тисяч гривень. У кухонних шафах ми побачили десятки коробок зі срібними наборами столових приладів від цього бренду. Відтак, їхня загальна вартість у цьому вагоні-ресторані може сягати сотні тисяч гривень.
Подарунок від люблячої дружини
Журналістам «Слідства.Інфо» вдалося знайти людину, яка була долучена до створення цього вагону-ресторану. Його звати Олексій, він будівельник. За словами чоловіка, це не справжній вагон «Pullman», а майже ідентична копія. Цей вагон Медведчуку подарувала його дружина Оксана Марченко на минулий день народження — 7 серпня 2021 року.
«Робота тривала близько року. Дизайнери змалювали цей вагон із ескізів кількох вагонів Пулмана, Оксана Марченко затвердила проєкт і все збиралося вручну. Було залучено більше сотні працівників — одна фірма виготовляла дах, інша — бічні панелі, інші займалися оздобленням», — розповідає будівельник Олексій.
За його словами, під вагоном побудували велику кухню та комори для зберігання продуктів, Олексій на власні очі бачив, як туди спускали кухонне обладнання.
«Всі будівельники здавали роботу Оксані Марченко 1 серпня 2021 року, за шість днів до дня народження Медведчука — цей йому був подарунок від дружини. Припускаю, що такі роботи коштують сотні тисяч доларів, але точної суми не знаю», — зазначає будівельник Олексій.
Важко підрахувати точну вартість цього вагону, але про ціну може свідчити один цікавий елемент. На ньому є кілька залізних емблем «Compagnie Internationale des Wagons-Lits», які встановлювали на такого типу вагони «Pullman». Ми знайшли оригінальну деталь цієї емблеми на Ebay — вона коштує майже два мільйони гривень. Тож лише на емблеми для вагону Медведчуки витратили мільйони гривень, якщо, звісно, це не підробки, зроблені українськими умільцями на замовлення Оксани Марченко.
