У музеї-оселі родини Івана Франка, що у Підгірках, відкрилася виставка писанок мешканки мікрорайону, Наталії Андибур та її вихованців, учнів Калуської спеціальної школи Івано-Франківської обласної ради.
Наталія Андибур — відома майстриня писанкарка, членкиня всесвітньої асоціації художників «World Egg Artists Association», міжнародного культурно-соціального проєкту «Таємниці України для тебе». Активна учасниця фестивалів народної творчості різного рівня. Її писанки перебувають у колекціях відомих людей, духовних авторитетів сучасних українців, прикрашають експозиції музеїв, презентовані у місцях паломництва вірян, пише Правда з посиланням на Калуську міську раду.
“BGA-Cервіс” пропонує ремонт зарядних станцій та інверторів. Відновлюємо плати, балансує батареї, збираємо устаткування для домів та квартир.
Наталія Андибур творить свій писанковий світ уже більш, ніж 15 років. 10 років працює професійно.
Вищу освіту здобула в інституті мистецтв ПНУ ім. В. Стефаника. Працювала директоркою музею Н. Кобринської у Болехові, учителькою у школі-ліцеї №10. Нині учителює у Калуській спеціальній школі Івано-Франківської обласної ради.
Наталія Андибур провдодить майстер-класи із писанкарства, адже вважає цю техніку мистецькою «візиткою» України і основою нашого генетичного коду.
“Ми не можемо уявити великоднього кошика без цієї великодньої окраси. Але сьогодні писанка – це культурне надбання, яке береже наші корені. Писанка вважається мірилом краси, генетичним кодом. Це є мова наших предків, де за допомогою символів, знаків пишемо те, що ми хочемо передати світові. Адже писанки дарували один одному, і дарували на щастя, добру долю, благополуччя”, — розповідає Наталія Андибур.
Нині колекція писанок Наталії Андибур налічує майже тисячу. Вона використовує одинадцять технік писанкарств. Найважливіші – традиційна воскова, а також техніка валяння, монастирська (бісеринка), декоровані холодним фарфором, і навіть дряпані, вишиті, «мереживні» — із вирізаними декоративними отворами. Має тематичні колекції: великодню, різдвяну, весняну тощо. Майстриня розписує курячі, гусячі, страусині яйця. Копіювала писанки, які перебували у колекціях української інтелігенції: Лесі Українки, Олени Пчілки. Навіть на авторських сучасних роботах присутні символи. Найчастіше – зірки і квіти.
Під час відкриття виставки майстриня детально розповіла про техніки, символіку, значення писанок. Зокрема, показала і одну з робіт, які створила нещодавно. Це – майстерна писанка на страусиному яйці, виконана традиційною восковою технікою із підмалюнком. Працювала над нею пані Наталя більше тижня:
“Надихнули слова пісні: «Додому повертаються лелеки, несуть в гніздо загублене перо, вони не відчувають небезпеки, бо вірять в перемогу і добро». Вони летять на свою Батьківщину, щоб тут народити діточок, і запевняють нас, українців, щоб ми вірили до кінця. Що в нас є молитва і віра, що все буде добре, і прийдуть кращі часи, і наша Україна переможе. Саме це є символ переможної України.
Майстриню вітав директор Музейно-виставкового центру Олег Відливаний, заступниця Леся Кирилович, наукова співробітниця музею-оселі родини Івана Франка Дарія Ониськів. Підтримати краянку прийшли і мешканці Підгірок, молодь, учні, який Наталія Андибур передає своє мистецтво. Каже: для писанкарства треба душевний спокій і гарний настрій, тишу, молитву. А техніки можна опанувати – було б бажання”.
