У кожному із проєктів-учасників архітектурного конкурсу ідей із реставрації пам’яток на вулиці Левка Лук’яненка, 14 і 16 в Івано-Франківську є елементи, які варто відтворити, однак господарі будинків можуть розробляти й альтернативні проєкти реставрації.
Так власниця будівельної фірми, яка володіє пам’ятками архітектури місцевого значення, Ольга Коцюба прокоментувала Суспільному результати міжнародного конкурсу ідей із реставрації будівель на Лук’яненка, 14 й 16. 21 липня 2023 року департамент містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради оголосив його результати. Які ідеї представили на цьому конкурсі та що буде із пам’ятками, читайте у матеріалі Суспільного.
Переможця конкурсу не обрали, визначили тільки друге і третє місця, говорить заступник директора департаменту містобудування, архітектури й культурної спадщини міськради Артур Прокіпчук.
Призери конкурсу
Проєкт архітекторів зі Сполучених Штатів Америки посів друге місце.
“В одній зі споруд вони запроєктували досить такий цікавий прийом, як фонд пам’яті. Проєктанти добре “порилися” в історії, подивилися, де Івано-Франківськ був крізь роки. Маю на увазі, як Австро-Угорщина, Польща, СРСР і, власне, Україна. І архітектори зі США запропонували зробити такий фонд, де можна знайти своє коріння”, — говорить Прокіпчук.
За його словами, на участь у конкурсі зареєструвалися 135 учасників із 40 країн світу, проте подали свої роботи восьмеро.
“З тих отриманих робіт компетентне журі вирішило, що перше місце не заслуговує жодна. Мені, як архітектору, посадовцю, як координатору конкурсу, було цікаво подивитися, як саме закордонні спеціалісти, фахівці будуть дивитися крізь призму свого законодавства. Зрозуміло, що імплементувати їхні проєкти в наше — тут можуть бути певні колізії. Наше законодавство щодо пам’яток архітектури — досить жорстке. Але це — конкурс ідей. Це не є робоча документація”, — пояснює заступник директора департаменту містобудування, архітектури й культурної спадщини міськради.
Третє місце в конкурсі посів Сергій Адаменко — архітектор із Сум. У своєму проєкті автор пропонує забрати паркан, який розмежовує подвір’я пам’яток на Лук’яненка та Івано-Франківської обласної філармонії, та розмістити там футуристичний об’єкт.
“Бачимо, що в цьому проєкті пам’ятки не чіпали від слова взагалі. Фактично благоустроєм зіграли. Об’єднали той дворик. Чому видно, що це — архітектори з України? Бо вони розуміють українське законодавство в плані того, що пам’ятку чіпати не можна”, — говорить Прокіпчук.
У коментарі Суспільному Сергій Адаменко пояснив концепцію свого проєкту.
“Це — проєкт мультифункціонального культурного центру. У вхідній групі можна зупинитися, відпочити, призначити зустріч, провести час із друзями, не проходячи до інших сегментів центру. Простір можна використовувати як майданчик для концертів, перформансів, театральних вистав, відкритих дебатів та авторських зустрічей. Також у центрі запланована мультифункціональна зала, фондосховище, простір для дітей та молоді, бібліотека, освітні студії, кафе, офісні приміщення та хостел”, — каже Сергій Адаменко.
Як повідомив координатор конкурсу Артур Прокіпчук, за здобуте третє місце у конкурсі автор із Сум отримає 50 тис. грн, а компанія з Нью-Йорка, що посіла друге місце, — 100 тис. грн.
На Facebook-сторінці компанії США написали, що ці гроші хочуть перерахувати українській громадській організації, яка допомагає жінкам, що постраждали від домашнього насилля.
Гроші призерам конкурсу має надати власниця будівель на вулиці Лук’яненка, 14 і 16, повідомив Артур Прокіпчук. Суспільне зв’язалося зі співвласницею будівельної компанії, яка володіє цими архітектурними пам’ятками, Оленою Коцюбою. Вона відповіла, що в кожному із проєктів-учасників архітектурного конкурсу ідей реставрації пам’яток на Лук’яненка є елементи, які варто відтворити, однак компанія може розробляти й альтернативні проєкти реставрації цих будівель.
Що каже власниця будинків на Лук’яненка
Чому вирішили провести такий конкурс, Олена Коцюба прокоментувала так: “Причина полягала в тому, що ці будівлі є важливою частиною архітектурної спадщини нашого міста. Тому вирішили провести конкурс, щоб залучити креативні ідеї та професіоналів для оптимального відновлення цих будівель”.
Точних термінів реставрації пам’яток архітектури Олена Коцюба не назвала.
“Одним із завдань учасників конкурсу було зберегти зовнішній вигляд цих будинків, оскільки вони мають статус архітектурної спадщини міста. Зміни в зовнішньому вигляді можуть бути допущені лише у випадках, коли вони не суперечать чинному українському законодавству, є адекватними та сприятимуть збереженню єдиного контексту вигляду вулиці”, — відповіла Олена Коцюба на запитання, чи зобов’язувалася компанія не змінювати зовнішній вигляд будинків та чи ставила це завдання перед учасниками конкурсу.
За її словами, дату вручення нагород переможцям поки не було оголошено. Її повідомлять окремим анонсом після завершення всіх формальностей конкурсу.
Як розповів заступник директора департаменту містобудування й архітектури Артур Прокіпчук, усі роботи учасників розмістять біля пам’яток, щоб франківці змогли їх оцінити.
Що відомо про пам’ятки архітектури на вулиці Левка Лук’яненка
Будинок на Лук’яненка, 14
Будинок на Лук’яненка, 14 звели у 1843 році на місці фортечного муру, що відокремлював колишнє середмістя від Заболотівського передмістя, як приватний будинок урядовця Гендліха. Через три роки у домі розмістився окружний шляхетський суд. Пізніше частину приміщень орендували під офіцерські квартири. За радянської влади у будинку була школа робітничої молоді, один з корпусів середньої школи № 9. У 1996 — Західноукраїнський економіко-правничий університет.
Будинок на Лук’яненка, 16
Будинок на Лук’яненка, 16 зведений у 1870-х роках. Хуне Йонас спорудив одноповерховий садибний будинок у стилі класицизму. Згодом у ньому була єврейська початкова школа та гімназія. Споруда називалася Єврейським народним домом. У 1931 році до крила додали двоповерховий об’єм у стилі функціоналізму з цокольним поверхом. У 1936 — до головного крила добудували другий поверх у стилі класицизму. У 1937 — додали третій поверх. За СРСР — середня школа № 5, пізніше — № 9. У 1996 році — Західноукраїнський економіко-правничий університет.
Будівлі є пам’ятками архітектури місцевого значення.
