Сергій Лавров, цей огидний путінський Ріббентроп, знову лякає світ ядерною війною.
Якщо ще кілька місяців тому міністр закордонних справ Російської Федерації стверджував, що не вірить у можливість Третьої світової війни, що не вірить у можливість ядерної війни, тепер він говорить, що ризик ядерної війни є цілком реальним.
Джерело: ютуб Віталія Портникова
Страх – зброя проти безсилля
І, виявляється, це Росія робить все можливе, щоб попередити такий розвиток подій. Що ж змінилося буквально за кілька тижнів від попереднього до нинішнього висловлювання очільника російського зовнішньополітичного відомства? Багато чого.
У Кремлі усвідомили, що не зможуть встановити контроль над Україною і перетворити державу, на яку 24 лютого 2022 року ганебно напав кремлівський фюрер Путін, на васальну країну або ж на частину російської території.
У Кремлі побачили, що цивілізований світ допомагає Україні, а США і Велика Британія, як і країни ЄС, готові допомагати не тільки економічними санкціями проти РФ, але й постачанням Україні зброї, проти якої у Росії немає ніяких реальних технологічних відповідей.
І очевидно, що зараз путінський режим намагається застрашувати і Україну, і світ. Для України таке намагання шантажувати пов’язане із нагадуваннями про тактичний ядерний удар по українській території або ж із постійними ракетними ударами по території української держави.
Однак ми з вами прекрасно усвідомлюємо, що за допомогою ракетних ударів не можна окупувати територію великої європейської країни. А от ресурсів для того, щоб окупувати Україну за допомогою військ, у Володимира Путіна (принаймні, на сьогоднішній день) просто немає. І у Кремлі, та й у МЗС РФ, це прекрасно усвідомлюють.
Кремль написав сценарій Апокаліпсису
А коли Лавров та інші московські чиновники лякають світ ядерною війною – це ж мова вже не про удар по Україні. Це мова про реальний обмін ядерними ударами із тими країнами, які мають ядерну зброю і можуть відповісти російському агресору на готовність застосувати ядерну зброю проти цивілізованого світу.
І це – зовсім не іграшки і не красиві розмови з черговим кремлівським пропагандистом у аляповатих інтер’єрах, які так полюбляють Путін, Лавров, Медвєдєв та інші кремлівські керманичі, які, таке враження, просто катапультувалися у сучасний світ з когось далекого середньовіччя – тільки ядерну зброю отримали.
Вже зараз і у США, і у Великій Британії підкреслюють, що у разі застосування Росією ядерної зброї ці держави будуть відповідати без якихось консультацій із союзниками. І це абсолютно логічна відповідь, тому що у разі застосування кремлівським режимом ядерної зброї проти однієї з держав цивілізованого світу рахунок піде на секунди.
І я не хочу задаватися питанням, що залишиться від Великої Британії чи Сполучених Штатів. Очевидно, що ядерний удар по будь-якій країні – це величезна трагедія. Мені цікаво, що залишиться від самої Росії, принаймні, від її європейської частини, в разі застосування стратегічного ядерного удару у відповідь.
Правда очі коле
Від свого колеги, колишнього головного редактора радіостанції “Эхо Москви” (зараз забороненої у РФ) Олексія Венедіктова я дізнався, що одним із приводів для заборони цієї радіостанції було моє власне інтерв’ю, у якому, за твердженням Генеральної прокуратури Росії, я нібито закликав до ядерного удару по Москві.
Олексію Венедіктову неважко було довести працівникам Генеральної прокуратури, що нічого подібного у своєму інтерв’ю я не говорив. Дійсно не говорив, не закликав до жодного ядерного удару по російській столиці. Але стверджував саме те, що стверджую і зараз.
Обмін стратегічними ядерними ударами буде катастрофічним не тільки для тих країн, по яких РФ завдасть такого удару, але й для самої РФ. Загинуть мільйони, імовірно, десятки мільйонів людей. Велика кількість російських міст перестануть існувати разом із населенням. І якщо Володимир Путін сховається у якомусь бункері десь за Уралом, це не врятує його співвітчизників від неминучої смерті.
Я хочу запитати: а кому в принципі потрібна така війна? Що російське політичне керівництво хоче довести такою війною, окрім власної неспроможності до державного будівництва, до цивілізаційного розвитку.
Очевидно, що ми маємо справу з політичними і моральними банкрутами. Із воєнними злочинцями, які точно знають, що вони – воєнні злочинці. Ну, можливо, тільки за винятком самого Володимира Путіна, який живе у якомусь сутінковому світі власної свідомості й узагалі перестав орієнтуватися у тому, що реально відбувається, а що він хоче, щоб відбувалося.
І оцим воєннихмзлочинцям, а ми прекрасно розуміємо, що до їхнього переліку можна віднести і Сергія Лаврова, не залишається нічого іншого, як залякувати світ. Тому що альтернатива цим постійним залякуванням загальною смертю – це політична поразка російського режиму. Поразка практично неминуча, незважаючи на підтримку великої частини аморфного російського населення, яке навіть не розуміє, у яку катастрофу воно вляпалося.
Альтернатива цьому залякуванню – це лава підсудних для Путіна, Шойгу, Медведєва і, звичайно, того ж Лаврова. І ми прекрасно розуміємо, що вирок будь-якого міжнародного трибуналу або російського трибуналу, який буде змушений покласти на цих людей відповідальність за крах російської державності, буде суворим. Лавров це також усвідомлює.
Альтернатива цьому вироку – спробувати перелякати весь світ і примусити погодитися на чергові безумні російські умови. Тільки щоб врятувати цю банду вбивць і мародерів. От тільки тому Лавров і компанія продовжують лякати світ Третьою світовою війною. Ніяких інших мотивів, ніякого аналізу ситуації за цим не стоїть.
