Різдво в українському кіно — це не лише про свято, а й повернення до витоків, до нашої культурної спадщини й ідентичності. У цій святковій добірці ШоТам розповість про українські стрічки, де оживає народна культура, обряди, автентичні різдвяні образи та традиції.
“BGA-Cервіс” пропонує ремонт зарядних станцій та інверторів. Відновлюємо плати, балансує батареї, збираємо устаткування для домів та квартир.
«Пекельна Хоругва, або Різдво Козацьке», реж. Михайло Костров
Фантастична історія про козаків і боротьбу добра зі злом, яка ідеально пасує до сімейного перегляду на свята. Усі душі козаків потрапляють до раю — це правило дуже кортить змінити Дияволу. Тому він закладається з апостолом Петром, що зможе зловити й до Різдва утримати в себе найхоробрішого козака Семена. Тільки ось хлопця не підкупить і не залякає сам чорт — що з таким робити?
Стрічка заснована на казці Сашка Лірника «Про старого козака, різдвяного чорта, чотири роги та козацький рід», а роль Семена втілив актор Григорій Бакланов («Спіймати Кайдаша»).
«Тіні забутих предків», реж. Сергій Параджанов
Видатна стрічка Параджанова посідає перше місце а рейтингу найкращих українських фільмів. Ця робота — символ політичного протесту, який впевнено стає новою класикою різдвяного кіно. За сюжетом, малий Іванко Палійчук стає свідком загибелі батька у сварці з батьком ворожого роду Гутенюків. Тоді ж хлопчик знайомиться з донькою Гутенюка Марічкою, дає їй ляпаса та викидає хустку в річку. Проте замість ворожнечі між ними виникає приязнь.
Історія кохання Івана (Іван Миколайчук) та Марічки (Лариса Кадочникова) розгортається на Гуцульщині й охоплює безліч регіональних традицій: весілля, колядування, свята вечеря. Побут і мальовничу красу Карпат поетично оспівує камера Юрія Іллєнка, який виступив оператором стрічки.
«Памфір», реж. Дмитро Сухолиткий-Собчук
«Памфір» — це нетиповий фільм для різдвяного перегляду. Події кримінальної драми розгортаються на Волині. Леонід на прізвисько Памфір повертається з заробітків у Польщі до родини. Син, який хоче затримати тата до святкування Маланки, підпалює його документи в церкві, і через необачність підлітка спалахує пожежа. Щоб відплатити за наслідки, Памфір змушений пригадати кримінальне минуле. Важливим компонентом фільму є робота з костюмами та залучення місцевих майстрів до створення масок.
Документальною розвідкою до створення ігрового фільму став документальний фільм «Красна Маланка». У ньому режисер досліджує святкування в селі Красна, де змішуються українські та румунські традиції.
«Щука не риба», реж. Єлизавета Шерстньова
Дмитро Кокошко — гончар та учасник етно-гурту «ЩукаРиба», який займається відтворенням і популяризацією традиційної музики в різноманітних форматах. Він та інші герої стрічки шукають відповіді на питання, наскільки національна культура затребувана серед молоді та як повернути її актуальність у найтемніші часи української історії.
У фільмі зобразили Андріївські вечорниці, традицію кусання калити й водіння кози на Маланку та роботу Дмитра в гончарній майстерні.
«Свій голос», реж. Сергій Маслобойщиков
У 1971 році Ірина Сабліна та її чоловік — народний артист України та головний диригент Київського камерного оркестру Роман Кофман — заснували дитячий хор «Щедрик». «Свій голос» — це історія про успішний український культурний проєкт, який народився в часи радянської пропаганди, але зміг зробити Київ унікальним музичним містом.
У фільмі можна побачити як архівні, так і сучасні кадри з репетицій хору. Документальний відеоряд доповнюють хронікальні кадри Києва 60-70-х років і фрагменти «Щедрика» Миколи Леонтовича.
«Tutti», реж. Алла Савицька
Це ще одна історія хору «Щедрик», але вже після початку повномасштабного вторгнення. Учасники хору розкидані по світу, а єдина можливість знов опинитися разом — зібратись для виступу в славнозвісному Карнеґі-Холі в Нью-Йорку. «Tutti» — не тільки про спів, а й про дорослішання під час війни, єднання через творчість і дружбу.
«Між небом і горами», реж. Дмитро Грешко
Чи замислювались ви про те, якими зимові свята бачать лікарі на чергуваннях? Відповідь на це питання знаходить Дмитро Грешко у своїй документальній стрічці про працівників «швидкої» на Закарпатті. Події розгортаються у 2020 році під час епідемії коронавірусу, тож у чотирьох фельдшерок є багато роботи.
Фільм охоплює період від Різдва до Великодня й окрім кумедних і сумних життєвих моментів показує мальовничі краєвиди зимових Карпат.
«Оазис», реж. Алла Мітюкова
Цей короткий метр — історія на чутливу тему, що дарує надію в людяність. У прифронтовій зоні Миколаївської області діти продовжують навчатись у невеличкому імпровізованому класі в сільській хатинці. Попри складні умови, вчителька разом з батьками влаштовує для них свято Миколая, щоб діти не втратили віру в диво.
«Водуруду», реж. Анатолій Сачівко
Дебютна робота режисера-хореографа Анатолія Сачівка — це медитативний глядацький досвід, у якому поєднується пластика людського тіла, імпровізована хореографія та класична українська музика.
Зокрема, у фільмі звучать композиції Миколи Леонтовича у виконанні хору Київської державної консерваторії, а також авторські музичні твори та звукові ефекти Дмитра Авксентьєва (Koloah, Voin Oruwu).
