Російські еліти все більше незадоволені кремлівським диктатором Володимиром Путіним. Причому цю позицію дотримуються і ті, хто виступає за продовження війни проти України, і ті, хто хоче миру, пише Правда.іф з посиланням на Медуза.
За даними видання, за три місяці війни загальний настрій російських еліт встиг повністю змінитись кілька разів.
На початку березня більшість кремлівських та урядових чиновників просто не знали, що робити, — і з жахом думали про те, як запроваджені санкції позначаться на їхній кар’єрі та житті.
Трохи пізніше почалося «патріотичне піднесення» — у квітні багато хто у владі публічно закликав до війни до «переможного кінця».
Зараз — через три місяці з початку вторгнення — в оцінках того, що відбувається, знову переважає песимізм.
«Жити як раніше не вийде, про розвиток не можна казати. Але якось жити можна — сірий імпорт, торгівля з Китаєм та Індією», — перераховує близьке до уряду джерело Медузи.
Водночас у Кремлі, як і раніше, не бачать реалістичного сценарію, за якого влада могла б закінчити бойові дії в Україні та зберегти свій рейтинг.
Джерело видання розповіло, що задоволених Путіним майже немає. Бізнес та багато членів уряду незадоволені тим, що диктатор розпочав війну, не подумавши про масштаби санкцій. «Яструбів» не влаштовують темпи «спецоперації». Вони думають, що можна діяти рішучіше.
Близькі до АП джерела уточнюють, що позиція «яструбів» (насамперед силовиків) проста: «На їхнє розуміння, якщо вже вплуталися — давати слабину не можна. Потрібно діяти жорсткіше». Під цим «жорсткішим» мається на увазі широка мобілізація резервістів і війна «до перемоги» — в ідеалі до взяття Києва. Проте, за інформацією співрозмовників Медузи, на мобілізацію у Кремлі не готові.
При цьому джерела зазначають, що «партія миру» — в особі найбільших бізнесменів і більшості «цивільних» чиновників — також незадоволена діями Путіна, оскільки не бачить реальних кроків щодо досягнення миру з Україною. Проте помічає численні труднощі в економіці.
«Проблеми [у Росії через війну] вже видно, а в середині літа вони просто посиплються з різних боків: транспорт, медицина, навіть сільське господарство. Ніхто про такий масштаб просто не думав», — пояснює співрозмовник Медузи, близький до уряду.
Він додає, що до початку війни у Кремлі ніхто не прораховував варіант повної відмови європейських країн від імпорту російських газу та нафти. Таке ембарго все ж таки обговорюється, але, як стверджують співрозмовники видання, президент і «войовнича» частина його оточення досі не вірять, що ці загрози з боку Заходу будуть реалізовані.
Два джерела, близькі до АП, розповідають, що Путін просто не хоче думати про економічні труднощі, які є очевидними для більшості чиновників, і тим більше не хоче пов’язувати їх з війною.
Близькі до АП та уряду джерела видання зазначають, що на такому тлі у владі дедалі частіше обговорюється тема майбутнього після Путіна.
«Це не про те, що Путіна прямо зараз хочуть скинути і готується змова. Але є розуміння, або побажання, що в досить найближчій перспективі керувати державою він не буде», — пояснює одне з джерел.
«Президент накрутив, але потім усе можна буде виправити — якось домовитись [із Заходом та Україною]», — додає ще один співрозмовник.
За його словами, у Кремлі негласно обговорюються навіть особи наступників президента. Серед них:
- мер Москви Сергій Собянін,
- заступник голови Ради безпеки Дмитро Медведєв
- перший заступник голови АП Сергій Кирієнко.
Зараз Кирієнко, як і, наприклад, голова Росгвардії Віктор Золотов, входять до «ближнього кола» Путіна: «Зараз у ньому ті, хто бере участь в операції — керує військами, займається Донбасом. Президент на війні. Ці люди можуть зайти за „червону лінію“, тобто дзвінком розбудити президента».
Водночас співрозмовники Медузи наголошують, що навіть під час обговорення Кирієнка та інших гіпотетичних наступників усі у владі розуміють: Путін може залишити посаду президента лише за серйозного погіршення стану здоров’я. У результаті незадоволення високопосадовців ні в чому — крім розмов один з одним — не виявляється.
За словами близького до федерального уряду співрозмовника, «люди плюються, але все одно працюють, ставлять країну на військові рейки».
Наприклад, у Кремлі не відмовилися від ідеї провести референдуми щодо «приєднання до Росії» «ДНР» та «ЛНР», а також зайнятої російськими військами Херсонської області. Коли вони можуть пройти, залежить від ситуації на фронті. Поки що найреалістичніша дата — 11 вересня, у єдиний день голосування.
У ті самі терміни може пройти референдум про приєднання Південної Осетії, кажуть джерела.
Ті ж джерела не виключають, що може пройти плебісцит про «злиття» з Росією в Білорусі: «Але це якщо вдасться продавити Лукашенка, який уникає такого сценарію».
