Країна-агресор Росія напередодні повномасштабного вторгнення в Україну готувалася до запровадження західних санкцій.
Для цього РФ шукала альтернативні канали переорієнтації імпорту-експорту продукції на азійські та африканські ринки збуту.
Таким чином, РФ сподівалася взяти під контроль можливості альтернативних поставок газу на європейський ринок і перешкодити зростанню експорту зрідженого газу з Катару. Про це повідомляє Центр протидії дезінформації при РНБО України, передає Правда.іф.
Зокрема, за рахунок російських інвестицій у розмірі близько 25 мільярдів доларів розпочато будівництво першої атомної станції Єгипту в Ель-Дабаа.
Аналогічна схема політики РФ щодо формування груп підтримки була реалізована в ході “африканського треку”. Росія за підтримки Китаю заявила про фінансування будівництва АЕС у Нігерії, Гані, Замбії, Кенії, Судані, Марокко та Руанді.
“Це означатиме багаторічну жорстку прив’язку цих країн до Росії, зокрема політичну. І не дивно, що лише половина країн Африки проголосувала за резолюцію Генеральної асамблеї ООН на підтримку України”, – повідомили у РНБО.
Крім того, ще до війни РФ сформувала так званий міжнародний табір “підтримки” майбутньої військової агресії прокремлівськими лідерами кількох країн та лобістами у міжнародних організаціях. У ході реалізації свого задуму країна-агресор вербувала “агентів впливу” у вищих ешелонах західного істеблішменту та просто місцевих колаборантів у доступних країнах.
“Зокрема, на дев’ятому році війни КНДР “раптово” вирішила визнати так звані Л/ДНР та оголосити про готовність ядерного стримування США, Південної Кореї та інших держав. Також “раптово” виникла особлива дружба москви з Пекіном, інвестиційні об’єкти якого в Україні облітають російські ракети, контакти на вищому рівні з Індією, яка в рази збільшила закупівлю російської нафти за відверто “спеціальними” цінами, особливі відносини з Туреччиною”, – зазначили у Центрі протидії дезінформації.
У РНБО пояснили, що для обходу санкцій РФ активізувала і канали прихованої контрабандної доставки підсанкційних товарів, щоб продовжувати отримувати важливі компоненти для своєї оборонної промисловості та “технологічне шпигунство”. Російських шпигунів “під прикриттям”, які намагаються будь-яким шляхом отримати технологію виготовлення чіпів, виявляють у постачальників необхідних матеріалів у Болгарії, Японії, США, Китаї, Тайвані, Японії, Південній Кореї.