Вже пройшло досить багато часу з того моменту, як нашу збірну кабінетним рішенням перевели в дивізіон В Ліги націй, тому нашим доводиться на полі виборювати своє право грати в елітному дивізіоні.
Щоправда, якби нам вдалося пройти Уельс у відборі на чемпіонат світу, Лігу націй ми б дивилися з почуттям задоволення і спокою – настільки, наскільки це можливо під час війни. Але маємо те, що маємо, причому перший переможний крок вже зроблено – завдяки голу Циганкова була в першому турі обіграна збірна Ірландії, передає Правда ІФ з посиланням на sport.ua
Матч також був особливим через участь в ньому Андрія Пятова – напередодні було анонсовано, що наш вже легендарний воротар попрощається з збірною України. Логічно, що він вийшов в основі. Крім того, Олександр Зінченко вийшов на позиції лівого захисника, як і в своєму клубі – мабуть, вдруге в національній збірній (та й в перший раз, в 1/8 фіналу Євро-2020 з Швецією, Олександр грав фулбека при схемі з трьома захисниками).
І, щоб завершити тему з кадрами, буквально в останній момент на полі не зміг з’явитися Ярмоленко, якого в основі замінив Циганков. На інших позиціях вийшли футболісти, яких там, в принципі, і чекали.
Гра в польському Лодзі розпочалася в середньому темпі. Перші хвилини активними були вірмени, але наші досить швидко створили перший гольовий момент – Зінченко врозріз віддав на Мудрика по фланзі, той відпасував в центр під удар Яремчуку. Роман пробив в дотик метрів з 10, але вийшло низом і прямо в руки голкіперу.
Далі наші продовжували володіти ініціативою, але Циганков і Караваєв не змогли точно подати в штрафний на Яремчука. Вірмени огризнулися непоганим дальнім ударом Бабаяна, але м’яч пролетів вище.
Українці пробували комбінувати, грати в один дотик і віддавати нестандартні паси, але підводили, як правило, неточні останні передачі. Але дивитися на спроби наших грати технічно і красиво було досить приємно.
Маліновський першу половину тайму шукав можливість вистрелити здалеку, але його ліву ногу накривали. Аж на 21 хвилині Руслан таки розрядив свою гармату – трохи вище. Хвилин через пять те саме пробував виконати Циганков, але тут вже майстерністю виблиснув голкіпер Вірменії Юрченко.
Вірмени міцно засіли біля свого штрафного. Така гра передбачає ставку на контратаки. Вони й відбувалися, причому були моменти з виходами 4 в 3, але Матвієнко з Забарним грамотно не давали щось вигадати, позиційно постійно переграючи суперників.
На 38 хвилині біля обох воріт було гаряче – спершу після закидання Зінченко гостро прострілив, проте ніхто не замкнув, а в атаці-відповіді Барсегян зліва ввімкнув режим Мессі, пройшов трьох, але вирішив у нашому штрафному пройти ще четвертого. Обійшлося.
У час, що залишився до перерви, запам’яталися дальній неточний удар Шапаренка і простріл Циганкова – нікого не виявилося на лінії воротарського, щоб пробити по воротах. В кінці тайму Бабаян спровокував невелику сутичку, але арбітр швидко погасив емоції.
Після першого тайму залишилися двоякі відчуття – гра вдавалася, моменти були, але забити не вдалося. А оскільки було очевидно, що в другому таймі Вірменія ще міцніше засяде в захист, почали закрадатися невеличкі сумніви за підсумковий результат.
На початку тайму Оганесян змусив серйозно вступити в гру Пятова – вірменин як на мопеді рвонув з своєї половини поля, в стилі Бейла на віражі оббіг Забарного і проштовхував з гострого кута м’яч партнеру на порожні ворота – голкіпер виручив! Маліновський відповів ударом правою ногою з лінії штрафного – вище.
Далі наша збірна почала плести мереживо атак навколо вірменського штрафного, шукаючи можливість для удару. Вона виявилася у Маліновського – його щільний низовий удар воротар відбив перед собою, але ніхто не добив. А через кілька хвилин Руслан з тієї ж позиції повторив спробу, але Юрченко на цей раз намертво забрав.
А третя спроба виявилася вдалою – Маліновський отримав пас від Караваєва з флангу і з півкруга перед штрафним ввігнав м’яч у правий нижній кут воріт.
Гра стишилася, а на 68 хвилині ми ледь не привезли собі на рівному місці. Спершу Сидорчук біля чужого штрафного вчасно не пішов на м’яч, дозволивши розігнати контратаку, яка закінчилася навісом з правого флангу, а тоді Забарний зрізав незграбно м’яч у свої ворота – Пятов встиг вибити майже з самої лінії.
Відразу ж на полі з’явилися Довбик і Піхальонок, які замінили Яремчука і Шапаренка. Вони значно пожвавили гру, причому Олександр взяв участь в другому голі нашої команди – він віддав пас врозріз на Караваєва, той віддавав так само, як і в моменті з першим голом, але м’яч від Мудрика, який боровся з захисником, відскочив назад на динамівця, котрий обвідним ударом поклав його в дальній кут. 2:0!
На полі з’явилися Миколенко та Зубков, які змінили Зінченка та Мудрика відповідно. І знов заміна спрацювала – Забарний закинув на екс-партнера по клубу, того випередив Монрой, невдало прийняв м’яч на груди, в підкаті тягнувся до м’яча і вибив його прямо в ногу Миколенку. Є перший гол Віталія за збірну, хай і трохи курйозний!
Спокійно і впевнено збірна України довела гру до перемоги. Останній матч Пятова в збірній виявився гарним – велика перемога, два класних сейви. І, звісно, не можна не відмітити підтримку польського стадіону – він виявився заповненим майже повністю і всю гру підтримував нашу команду, тому атмосфера була справді домашньою.
Шість очок з шести маємо, а вже 14 червня буде наступна гра – на цьому ж стадіоні проти Ірландії.
Ліга націй. Група В1. 3 тур.
Україна – Вірменія – 3:0
Маліновський (61), Караваєв (77), Миколенко (84)
Забарний (45+2), Зінченко (66), Матвієнко (87) – Бабаян (45+2), Байрамян (52), Адамян (89), Восканян (89)
Україна: Пятов, Зінченко (Миколенко, 78), Матвієнко, Забарний, Караваєв, Шапаренко (Піхальонок, 70), Сидорчук (Ігнатенко, 85), Маліновський, Мудрик (Зубков, 78), Яремчук (Довбик, 70), Циганков.
Вірменія: Юрченко, С.Мкртчян, Мкоян, Восканян, Монрой, Барсегян (Арутюнян, 66), Дашян (Малакян, 80), Удо, К.Оганесян, Байрамян (Бічахчян, 55), Бабаян (Адамян, 55).
Арбітр: Даніель Стефанскі (Польша)
Стадіон ЛКС (Лодзь, Польша)
