Зараз важливо не те, що в пакеті санкцій, а те, як його коментуватимуть в Україні та Європі
Захист санкцій за кордоном — робота з громадською думкою, елітами, професійними середовищами, журналістами — надзвичайно важливий. Якщо у вас є час чи ви шукаєте пріоритет для роботи, яка допоможе нам виграти війну — захищайте санкції. Росіяни працюють над тим, щоб їх розмити, і це дуже небезпечно.
Європейський Союз затвердив черговий раунд санкцій проти Росії. У ньому часткова заборона на купівлю російського золота і посилення контролю за використанням технологій та товарів подвійного призначення, передає Правда ІФ з посиланням на НВ
Але зараз важливо не те, що в пакеті санкцій, а те, як його коментуватимуть в Україні та Європі. Голоси про те, що «санкції не працюють» починають лунати все голосніше. І я не про угорців, з їх позицією все зрозуміло.
Я про експертів, які обговорюють результативність санкцій на серйозних майданчиках. На кожному обговоренні хтось встає і каже «Україну треба підтримати але…» і «…санкції не працюють так, як мали би…». Хтось порівнює з Венесуелою, хтось з Іраном. Думаю, і в Україні буде чимало голосів про те, що «санкції не працюють», от побачите.
У протидію санкціям включився і німецький бізнес, який боїться подальшого підвищення ринкових цін на енергоносії і вимагає від уряду включити всі можливі «Північні потоки». Це той бізнес, який роками сидів на «солодких» контрактах на постачання газу і отримував надприбутки. Росіяни нещадно б’ють їх тепер, бо навіть без санкцій саме кремль підняв ціни на газ та електроенергію до космічних висот цього року. Замість того, щоб захищатися, корпорації вимагають в уряду здавати позиції, щоб отримати ще трохи газу. Дуже схоже на прояви стокгольмського синдрому, не вважаєте?
Ці стогнання бізнесу і метушня експертів — це просто якесь de ja vue, кілька років тому ті самі «експерти» і той самий бізнес розповідали, що «Північний потік — 2» — це просто економіка, нічого більше.
Правда полягає у тому, що санкції працюють, і дуже добре. Росіяни метушаться, намагаючись перевезти нафту грецькими танкерами, які вже наступного року російську нафту не возитимуть. Це працюють санкції.
Цілі галузі економіки не можуть функціонувати — від залізниці без підшипників до банків без систем безпеки. Це працюють санкції.
Прибутки Росії від продажу нафти вже сьогодні б’ють антирекорди, адже росіянам викручують руки Індія та Китай, купуючи зі знижкою. І це ще санкції на нафту не запрацювали повноцінно. А це вже не питання «Кока-коли» чи «Макдональдсу», це необхідність різати соціальні та інфраструктурні програми.
Тому, коли ви чуєте «санкції не працюють» — посилайте під три чорти. Це те саме, що сказати «не все так однозначно». І посилати треба голосно і дуже активно.
Бо російська пропаганда не марнувала час, це ми чомусь подумали, ніби вже перемогли в інформаційній війні. У Німеччині лише 12% розуміють, що санкції стримують агресію росії, решта вважають, ніби вони б’ють по самих німцях.
Це саме те, що хочуть отримати росіяни — перевести дискусію в русло «давайте просто зупинимо війну», забрати південь України, який вони захопили і можуть от-от втратити, і зупинити каток санкцій, які розламують їх економіку.
Тому розповісти історію про те, як насправді працюють санкції – завдання сьогодні для всіх. Кожен, хто не мобілізований, але хоче працювати на перемогу, має зайнятися саме цим. Пояснювати про ефективність санкцій, бо саме вони допоможуть перемоги нам у затяжній війні на виживання.
Це мають робити люди, які зараз перебувають за кордоном в пошуках прихистку. Це мають робити аналітики та громадські організації. Це мають робити урядовці та нардепи, які спілкуються зі своїми колегами в ЄС та США. Бо якщо ми втратимо динаміку запровадження санкцій після сьогоднішнього, сьомого раунду, то зробимо життя наших Збройних сил значно складнішим.
А ми ж хочемо їм допомогти. Тому не час згадувати текст «Плачу Ярославни» після запровадження санкцій. Час розповідати, як вони захищають Україну.
Лана Зеркаль. Текст опубліковано з дозволу автора
