Служба безпеки України пояснила, чому необхідно було інсценувати смерть журналіста Аркадія Бабченка
Про це повідомляє прес-служба СБУ.
Служба безпеки України наголошує, що у зазначеному кримінальному провадженні з метою отримання відомостей про вчинення особливо тяжкого злочину та осіб проводилася негласна слідча (розшукова) дія – контроль за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину.
“Цей захід проводився на виконання постанови прокурора Генеральної прокуратури України – процесуального керівника. Імітування обстановки злочину – це негласна слідча (розшукова) дія, яка полягає у діях слідчого чи уповноваженої особи з використанням імітаційних засобів, які створюють в оточуючих уяву про вчинення реального злочину, з метою його запобігання та викриття відомих чи невідомих осіб, які планували чи замовляли його вчинення” – йдеться у повідомленні.
Підкреслимо, що контроль за вчиненням злочину проводиться тоді, якщо в інший спосіб отримати відомості про злочин, що готується, та осіб до цього причетних, неможливо. Завдяки проведенню зазначеної негласної слідчої (розшукової) дії у встановлений законом спосіб удалося не допустити загибелі журналіста Бабченка, припинити злочин, повністю задокументувати злочинні дії організатора, отримати докази його зв’язку із замовником злочину та отримати відомості щодо можливих потенційних жертв проти яких готувалися і мали готуватися терористичні акти і вбивства.
“Тобто, ті негативні моменти, які були завдані публічним інтересам шляхом поширення інформації про нібито загибель Бабченка, повністю виправдані недопущенням доведення до кінця терористичного акту проти вказаного журналіста та попередженням можливих злочинів проти інших осіб”, – повідомляє прес-служба.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що вказаною судовою інстанцією визнаються належними і допустимими доказами матеріали, отримані правоохоронними органами в ході здійснення контролю з вчиненням злочину з використанням “таємних агентів”, якщо це зроблено відповідно до закону, та не допущено провокації. Наприклад, справи “Люді проти Швейцарії” 1992 р., “Калабро проти Італії” 2002 р.
Служба безпеки України наголошує, що у зазначеному кримінальному провадженні з метою отримання відомостей про вчинення особливо тяжкого злочину та осіб проводилася негласна слідча (розшукова) дія – контроль за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину.
“Цей захід проводився на виконання постанови прокурора Генеральної прокуратури України – процесуального керівника. Імітування обстановки злочину – це негласна слідча (розшукова) дія, яка полягає у діях слідчого чи уповноваженої особи з використанням імітаційних засобів, які створюють в оточуючих уяву про вчинення реального злочину, з метою його запобігання та викриття відомих чи невідомих осіб, які планували чи замовляли його вчинення” – йдеться у повідомленні.
Підкреслимо, що контроль за вчиненням злочину проводиться тоді, якщо в інший спосіб отримати відомості про злочин, що готується, та осіб до цього причетних, неможливо. Завдяки проведенню зазначеної негласної слідчої (розшукової) дії у встановлений законом спосіб удалося не допустити загибелі журналіста Бабченка, припинити злочин, повністю задокументувати злочинні дії організатора, отримати докази його зв’язку із замовником злочину та отримати відомості щодо можливих потенційних жертв проти яких готувалися і мали готуватися терористичні акти і вбивства.
“Тобто, ті негативні моменти, які були завдані публічним інтересам шляхом поширення інформації про нібито загибель Бабченка, повністю виправдані недопущенням доведення до кінця терористичного акту проти вказаного журналіста та попередженням можливих злочинів проти інших осіб”, – повідомляє прес-служба.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що вказаною судовою інстанцією визнаються належними і допустимими доказами матеріали, отримані правоохоронними органами в ході здійснення контролю з вчиненням злочину з використанням “таємних агентів”, якщо це зроблено відповідно до закону, та не допущено провокації. Наприклад, справи “Люді проти Швейцарії” 1992 р., “Калабро проти Італії” 2002 р.
З тексту росіянин через посередника думав кілера найняти з атошників, а той, погодившись, здав замовників його у СБУ. Звідки ти взяв “замовники волонтери і атошники”, затриманий Герман, нічого не говорив “мене підставили щоб забрати завод Шмайсер”. Розповідав наче він теж з контррозвідки і працював для України проти Росії, переживає щоб його як Савченко не посадили. Шмайсер – україно-німецьке виробництво при МВД, увязнення одного директора не дає змогу забрати завод.
Хоча мушу погодитись дивно і підозріло звучить: “По словам адвоката, «Шмайсер» имеет давние производственные отношения с Министерством обороны Украины, а сам Борис Герман занимался волонтерской деятельностью для нужд АТО. «Именно его оптика стоит на винтовках наших снайперов, именно он модернизирует и создает мощнейшие снайперские комплексы на базе существующего армейского вооружения», — говорит Солодко.
По словам адвоката, за последние полгода домой к Герману и на предприятие «Шмайсер» неоднократно приходили с обысками сотрудники СБУ.” Через Вебмані, яке недавно закрив Порошенко указом, теж багато грошей йшло свого часу на АТО(напевно й з того боку теж для своїх, але це як вода котрою обидві сторони користуються) тай писало на вебмені весь час “Єдина країна”. Може й справді під війною з “агентами Кремля” криється зачистка можливостей укранців захиститись коли Бойко переможе на виборах президента і покличе Путіна в Київ – це ціна нинішніх злодіїв у вишиванках за майбутню свою свободу і непереслідування росіянами? Усе може бути як показало життя.
Хотіла СБУ зробити піар-шою. Бо вилучення зброї по Україні з незрозумілих тай ників сус-во вже не реагувати.