16 грудня відбувся перший тур Шевченківської премії-2026, за результатами якого таємним голосуванням визначено твори, що пройшли до другого туру.
Від Івано-Франківщини відібрали трьох претендентів у трьох номінаціях. Список учасників оприлюднили на сайті Шевченківського комітету, пише Суспільне.
Проза
Степан Процюк, “Пан. Роман про Євгена Чикаленка”
Степан Процюк — письменник родом зі Львівщини, живе і творить в Івано-Франківську. Почав писати поезію у ранніх 1990-х роках, був співзасновником і членом літературного гурту “Нова деґенерація”. Наприкінці XX століття почав писати прозу та есеїстику. У 2002 році вийшов його перший роман “Інфекція”, який також номінували на Шевченківську премію. Твори “Руки і сльози” та “Місяцю, місяцю” Процюка також висували на національну премію України імені Тараса Шевченка у 2024 році. Ці романи увійшли у короткий список номінантів.
Степан Процюк закінчив Івано-Франківський педінститут (нині — Карпатський національний університет імені Василя Стефаника). До 2020 року виклав у своїй alma mater. Також письменник є членом Українського ПЕН.
Письменник Степан Процюк. Facebook/Тарас Майстришин
Роман “Пан” Степана Процюка — це біографічна проза з елементами художньої реконструкції про діяча українського національного відродження Євгена Чикаленка, побудована на “Щоденниках” і “Спогадах” одного з ініціаторів Української Центральної ради. Твір видало видавництво “Дискурс” у 2024 році.
Роман “Пан” Степана Процюка про Євгена Чикаленка. Discursus
Книгу “Пан” Степана Процюка на Шевченківську премію-2026 висунула Івано-Франківська обласна універсальна наукова бібліотека імені Івана Франка.
Візуальні мистецтва
Нікіта Тітов, “Позивний Україна”
Нікіта Тітов — український художник, плакатист, ілюстратор. Народився в Йихві, що в Естонії. Тривалий час жив у Харкові, працював артдиректором рекламної агенції у Києві, а з березня 2022 року — мешкає в Івано-Франківську. Свій перший плакат Нікіта Тітов створив під час Революції гідності у 2013 році.
Твори митця можна побачити у Facebook, на блакитно-жовтому паркані навпроти посольства РФ у Вашингтоні, а також у виставкових залах України та світу. Художник створює інсталяції, ілюстрації до книг та поштові марки (плакат “Передова”, який у 2020 році став водночас маркою та монетою Нацбанку; марка “Все буде UA!” у 2024 році). Деякі плакати та картини Нікіти Тітова зберігаються у фондах музеїв, зокрема й у бібліотеці Конгресу США.
Художник Нікіта Тітов. Facebook/Ростислав Шпук
“Позивний Україна” — серія плакатів, яку Тітов почав створювати разом з Українським ветеранським фондом у 2022 році. Ідея проєкту — показати, що більшість українських оборонців не є професійними військовими.
Проєкт представляли на різних станціях метро в Києві, на стінах посольства України в Японії, на понівеченому внаслідок обстрілу наметі “Все для Перемоги” в Харкові, у кількох містах Литви, Німеччини, на батьківщині автора — Естонії, у Канаді, у Сполучених Штатах Америки та на паркані навпроти російського посольства у Вашингтоні.
Серія плакатів Нікіти Тітова “Позивний Україна”. Нікіта Тітов
Театральне мистецтво
Вистава Франківського драмтеатру “Медея”
Цьогоріч на Шевченківську премію-2026 висунули режисерку родом із Краматорська Донецької області Оксану Дмітрієву з виставами “Вертеп”, “Жираф Монс” Харківського державного академічного театру ляльок, а також — “Буря” Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької та “Медея” Франківського драмтеатру.
Режисерка Оксана Дмітрієва. Надано Суспільне Культура
“Медея” — постановка Дмітрієвої за текстами Евріпіда та Гайнера Мюллера, прем’єра якої відбулася у березні 2025 року в Івано-Франківську. Виставу грають у Франківському драмтеатрі. У ролях — Надія Левченко, Андрій Мельник, Павло Кільницький, Іван Бліндар, Лілія Абрам’юк.
Вистава режисерки Оксани Дмітрієвої “Медея” у Франківському драмтеатрі. Facebook/Korol Khrystyna
Оксану Дмітрієву на Шевченківську премію-2026 висунув Харківський державний академічний театр ляльок імені Афанасьєва.
