Що не так із новим мостом на “Пасічну”?

Місто Івано-Франківськ розташоване на стародавньому шляху з Польщі у Валахію, далі в Туреччину. Сьогодні в межах України це потужний транспортний транзит Львів- Чернівці.

Величезна маса транзитних, часто вантажних, автомобілів львівського напрямку заїжджає в місто вулицею Галицькою, дальше через міст через Бистрицю Солотвинську, частково розтікається в центр, решта на вулицю Набережну, що створює справжній транспортний колапс. Головна проблема – транзитні автомобілі.

Заберемо транзит – вирішуємо половину проблем. Міст, вулиця Галицька витримали б автотранспорт Пасічної, незважаючи на бурхливий розвиток житлового району.

Генеральний план Івано-Франківська 1978 року та оновлений 2001 року вирішували цю проблему шляхом спорудження автокорндору, що розпочинався з львівської траси від існуючого шляхопроводу через залізницю між селами Угринів та Ямниця, далі шосе між селами Угринів і Клузів, міст через Бистрицю Солотвинську, вихід в районі заводу Індуктор на існуючу вулицю Івасюка, далі по вулиці Стуса, міст через Бистрицю Надвірнянську, далі шосе між селами Угорники і Підлужжя з виходом на шосе в напрямку Тисмениці.

Таким чином транзитний транспорт перехоплювався далеко за містом, рухався б магістралями та майже оминав місто. Реалізація автокорндору розпочиналася в 2010 році з проектування відрізку від шляхопроводу над залізницею між селами Ямниця та Угринів, міст через Бистрицю Солотвинську з виходом на вулицю Івасюка. Проте проектні роботи, розпочаті УКБ міськвиконкому, були зупинені.

Тепер про міст через Бистрицю Солотвинську на продовженні вулиці Хіміків. Ідея зовсім не свободівська, вона започаткована ще командою попереднього міського голови. Більше того, пропонувалося спорудження двох мостів на продовженнях вулиць Хіміків та Берегової.

І розглядалися вони не як альтернатива клузівському мосту, а як допоміжні для угринівського та загвіздянського напрямків для легкового автотранспорту і, можливо, пасажирського транспорту.

Міст на продовженні вулиці Хіміків трасувався таким чином, щоб напрямок руху максимально вливався в бік вулиці Промислової, між існуючими автомийною та АЗС. Вказані пропозиції не передбачені діючим генеральним планом міста, зрозуміло, що попередня команда розглядала їх як напрацювання до нового генерального плану міста.

Негативні моменти при будівництві мосту через Бистрицю Солотвинську на продовженні вулиці Хіміків:

1. Міст будується всупереч нині діючому генеральному плану міста Івано-Франківська. Порядок: спочатку генплан, потім будівництво мосту. Очевидно не в цьому випадку – «міст всупереч генплану будувати можна».
2. Міст будується під прямим кутом до потужної міської магістралі – вулиці Надрічної зі з’їздами-виїздами на неї, з гарантованими автокорками, без логічного прямого продовження руху на якусь із вулиць правого берега річки для розвантаження мосту. Не підходить вулиця Промислова? Вишукуємо іншу вулицю. Нема? Тоді може місце для будівництва вибрано невдало?
3. Із міських засобів масової інформації відомо, що проектування мосту велося без вирішення питань заїздів та з’їздів. Тобто, міст вже будується, а як на нього заїхати і з’їхати невідомо. Останні новини з мерії: заїзди на міст вирішуватимуться окремою проектною документацією. Ясно, що це окремий договір, окремі кошти. Чому вказані проблеми не вирішуються одною комплексною проектною документацією? Відповідь може знає наш міський голова?
4. Ще про заїзди і з’їзди з мосту. Сьогодні з’їхати з мосту на вулиці Галицькій правим поворотом і включитися в рух на Набережну непросто, права смуга часто вже на мості заповнена транспортом. Проїхати під мостом і розвернутися на кільці вулиці Надрічної теж складно, через велике скупчення транспорту. Часто автомобілі в черзі до кільця стоять майже від залізниці з одного боку та дванадцятиповерхівки з другого. Як стало відомо із міської преси, рух із нового мосту в бік залізничного переїзду планується як правий поворот на вулицю Надрічну до існуючого кільця і далі по старій Надрічній до колії.
5. Ширина мосту. Дві смуги, повідомляють ініціатори будови, потім додають: ще буде третя смуга. Для цього треба було город городити? Зрозуміло, цей міст не може бути альтернативою клузівського, ніяк не замінить міст на Галицькій на час озвученого ремонту. Нагадаємо: міст на вулиці Галицькій має чотири смуги, при аварії на ньому автокорки повністю паралізують весь рух.
6. Ширина вулиці Хіміків. Це дві смуги плюс третя для об’їзду, що сьогодні забезпечує транспортне навантаження. Що буде, коли по ній підуть автомобілі на міст? А розширювати вулицю нема куди.
7. Пересічення вулиць Хіміків-Галицька. Вже сьогодні проблемно виконати лівий поворот на вулицю Галицьку. Що буде, коли транспорт добавиться? Світлофор? Добре, тоді наступна проблема.
8. Ухил вулиці Хіміків на під’їзді до вулиці Галицької. Ухил відчутний! В зимовий період розпочати рух на зелене світло буде непросто. Наочний приклад: ухил пересічення вулиць Галицька-Калуське шосе значно менший, проте взимку після світлофору видрапатися нагору складно. Розпіарене міською владою застосування піщано-сольової суміші для зимового посипання вулиць насправді замінюється банальним болотом.
9. Ще про пересічення. Збудувати окремі додаткові праві з’їзди з вулиці Галицької на вулицю Хіміків та з вулиці Хіміків на вулицю Галицьку не вдасться, ділянка затиснута існуючою забудовою.
10. Розрита дамба. Хто прийняв рішення розрити дамбу? А як її відновлювати? Дамбу споруджують пошаровим насипом з трамбуванням спеціальними катками різних порід наповнювачів. Як відновити розкопану ділянку? Кажуть, довші палі потрібні. Так шукайте довші палі!

Наведене вище ілюструє: рішення про будівництво мосту прийняте без глибокого аналізу, без залучення фахівців, без вирішення головної транспортної проблеми – транзитного автотранспорту.

Остап Бай