Що робить СOVID-19 з економікою України та світу

Тільки й чутно звідусіль «коронавірус», «залишайтеся вдома», «не панікуйте», «мийте руки». Безперечно, що дотримуватися всіх вищезазначених правил життєнеобхідно. Але через всі ці заходи багато підприємств, організацій та установ і вся повітряно-транспортна система частково або ж повністю призупинили свою діяльність. Відповідно мільйони людей в усьому світі залишилися без роботи, а в підсумку – без гарантованого щомісячного доходу, тобто зарплатні. Який насправді економічний влив матиме в найближчому майбутньому СOVID-19?

Google-пошук за 0,45 секунди знаходить 5 820 000 000 згадок про коронавірус і це свідчить про гостру проблематику цього питання. Однозначно відповісти на питання: як саме відобразиться коронавірус у світовій та вітчизняній  економіці, не може жоден з політиків чи економічних експертів. Сучасний світ вперше зустрівся з пандемією в жорстких умовах ведення бізнесу, який і без того має плаваючий характер з різким “запахом” корумпованості.

Дослідження американського Інституту міжнародних фінансів (IIF) не обнадіює. За їхніми оцінками, світова економіка у 2020 році зросте максимально на 1%, що підтверджує найгірші очікування після кризи 2007–2008 років. Тим часом, в епіцентрі джерела вірусу, Китаї, зростання ВВП сповільниться до 4% замість прогнозованих раніше 5,9%.

В світлі останніх подій в Європі, а мова йтиме про Великобританію, яка місяць назад сколихнула світову спільноту своїм остаточним виходом з Європейського Союзу, сценаріїв розвитку та відновлення європейської торгівлі може бути декілька. Вихід з ЄС такого сильного союзника сигналізує іншим європейським державам про можливу недосконалість такої системи, про те, що потрібні зміни та абсолютна незалежність у прийнятті рішень управлінського та законодавчого апарату. Торговельне протистояння між наймогутнішими світовими виробниками США, Китаєм та Великобританією є першопричиною ускладнення економічної кризи, неминучість якої підтверджується посиленням нафтового конфлікту на Аравійському півострові. І третім, одним із ключових фактів розвитку економічної кризи є наплив біженців і мова йтиме не тільки про тисячі сирійців, а про мільйони людей, які шукатимуть води, їжі та ліків. На жаль, за таких умов, розраховувати на міжнародну допомогу малопереспективно.

Міжнародна допомога непомітно, але цілком очевидно випаде зі списку пріорітетних для держав, які на сьогодні не мають достатньо власних ресурсів, щоб подолати коронавірус. Зрештою, навіть після спалаху епідемії кожна країна матиме вагомі підстави створювати резерви для подібних випадків.

Сьогодні вся світова спільнота зважує всі «за» і «проти» у боротьбі з СOVID-19 та його можливими наслідками. Кожен уряд країни, яка зустрілася з пандемією вірусу, розробляє власні стратегії, запроваджує ті чи інші заходи і цілком зрозуміло, використовує всі можливі ресурси.

Не забуваймо, що на території України вже шість років поспіль не вщухає військовій конфлікт, розпалений Росією. Для держави, яка втягнута у воєнні дії, економічні негаразди можуть мати подвійний влив на реанімаційні заходи щодо відновлення вітчизняної економіки. Інвестори шукатимуть більш стабільну платформу для вкладень і тут ми в аутсайдерах.

На противагу всім вищезгаданим досить таки не оптимістичним прогнозам, стоїть «молодий уряд», який має безмежний простір для ефективних реформ та працьовитий український народ. Українська стратегія боротьби з наслідками вірусу на сьогодні носить адаптативний характер, позаяк ми все ще знаходимось в фазі очікування реальної оцінки рівня складності ситуації.

У Держбюджеті України, ясна річ, на цей рік немає фінансових ресурсів для запобігання поширенню коронавірусної хвороби та подолання її наслідків. Народні депутати пропонують розробити та запровадити окрему бюджетну програму для боротьби з поширенням вірусу. Передбачається у законі України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” запровадити окрему бюджетну програму “Резервний фонд – Заходи із запобігання виникнення, поширення та подолання наслідків коронавірусної хвороби (COVID-19)” з обсягом фінансування 10,447 млрд грн, головним розпорядником якої пропонують закріпити Міністерство фінансів України. Про це написала на своїй сторінці у Фейсбуці народна депутатка Нана Южаніна.

Також ООН виділить Україні допомогу в розмірі 33 млн доларів у рамках плану боротьби з коронавірусом. Про це повідомив на своїй сторінці у Фейсбуці представник української делегації в ООН Олег Ніколенко.

Конгрес США і представники адміністрації американського президента Дональда Трампа дійшли згоди щодо виділення 2 трлн доларів для стимулювання економіки і боротьби з наслідками пандемії коронавірусу, повідомляє Reuters.

Польський уряд анонсував пакет допомоги економіці і підприємцям у зв’язку з пандемією коронавірусу близько 212 млрд злотих ($52 млрд), йдеться на сайті “Polskie radio“.

Майже 40 млрд євро на подолання наслідків кризи, пов’язаної з поширенням коронавірусу планує залучити Австрійський уряд, інформує “Stimme.de“.

WestNews узагальнив дані про фінансові ресурси, спрямовані на подолання епідемії коронавірусу, України, США, Польщі та Австрії, які представлені у таблиці нижче.

Табличні та графічні дані,  свідчать проте, що український уряд недооцінює рівень можливої кризової ситуації. Враховуючи той факт, що в Україні пік коронавірусу ще очікується на початку квітня, можливо, парламентарі переглянуть законопроекти, що стосуються фінансових рамок на подолання наслідків коронавірусу. Інакше залишається розраховувати тільки на міжнародну допомогу.

Беззаперечно, що в умовах ізоляції та карантину народиться безлічі бізнес-планів та свіжих ідей, які при активній співпраці з усіма державними органами й інстанціями  забезпечать врегулювання наслідків коронавірусу в найкоротші терміни. Кожен з нас повинен чітко розуміти, що тільки національна згуртованість, щира праця  та взаєморозуміння стануть фундаментальними елементами у подоланні глобальної економічної кризи.