Поки Київ живе в передчутті справжнього футбольного свята – фіналу Ліги чемпіонів УЄФА, сам український футбол трясе від найграндіознішого за часи Незалежності корупційного скандалу.
У вівторок правоохоронці в рамках справи про договірні матчі провели масштабну спецоперацію з обшуками і затриманнями. Під приціл потрапили одразу 35 з 52 клубів 4 українських ліг. А це, на секундочку, 67%, тобто дві третини всіх професійних клубів.
За даними МВС, “футбольний бізнес” приносив організаторам замовних матчів шалені прибутки. У грі на тоталізаторі зловмисники заробляли до 5 мільйонів доларів США на рік.
У справі проведено більше 40 обшуків, задокументовано, як мінімум, 57 епізодів злочинів, до яких причетні більше 328 осіб.
“Українська правда” зібрала усю інформацію, яка на даний момент відома у гучному корупційному скандалі та нагадує, як українські футбольні клуби страждали від договірних матчів раніше.
Шуби, медалі і футбол
Договірні матчі – явище в українському футболі, на жаль, далеко не нове.
У різні часи елітна ліга України переживала гучні скандали, які призводили до дискваліфікацій як окремих гравців, тренерів, функціонерів, так і клубів у цілому.
У далекому 1995-му році стався, напевно, найпам’ятніший з них. Тоді іспанський арбітр Антоніо Лопес Ньєто приїхав до Києва судити матч Ліги чемпіонів між “Динамо” і грецьким “Панатінаікосом”. Після матчу він написав рапорт, в якому звинуватив представників киян в спробі дачі хабаря у вигляді двох норкових шуб та 30 тисяч доларів.
І хоч “Динамо” той матч виграло, розгорівся грандіозний скандал, який призвів до відсторонення київського клубу від усіх європейських змагань, а Ігор Суркіс був відлучений від футболу. Щоправда, згодом нинішнього президента “Динамо” амністували.
У не менш гучний скандал, який прогримів на всю Європу, згодом потрапили два інші клуби української еліти – харківський “Металіст” і львівські “Карпати”.
У 2013 році спортивний арбітражний суд у Лозанні (CAS) визнав договірним матч між командами, зіграний ще у 2008-му, п’ять років тому. З команд зняли очки, а “Металіст” позбавили бронзових нагород сезону 2007/2008 років та зняли з розіграшу Ліги чемпіонів 2013/2014.
У 2015 році “Металіст” через втечу їх колишнього президента, “золотого хлопчика” з оточення екс-президента України Віктора Януковича Сергія Курченка і фактичного банкрутства клубу, він втратив професійний статус. Таким чином, харків’яни навряд скоро зможуть потішити своїх вболівальників появою у єврокубках.
Злочин і покарання по-українськи
Загалом, за усю історію українського футболу уболівальникам та фахівцям, окрім згаданого матчу між львів’янами та харків’янами, відомі ще два офіційно доведені договірні матчі.
У сезоні 2001/2002 у першій лізі гра “Борисфен” – “Полісся” визнана договірною. Результат матчу анульовують, президента “Борифсена” Ковалевича та наставника “Полісся” дискваліфіковують і з житомирської команди знімають ще три очки.
В наслідок такого рішення “Полісся” не виходить до вищої ліги, маючи на це 100% шанси. У результаті до вищої ліги приходить запорізький “Металург”, який на той час користався певною симпатією тодішнього очільника ФФУ Григорія Суркіса.
Ще одна гра у 2006 році “Карпати” – “Спартак” (Суми). Тоді зі львівського клубу за “договорняк” зняли три очки. Усе пройшло більш-менш тихо. І судячи з історії з “Металістом”, яка трапилась на два роки пізніше, “Карпати” висновків не зробили.
Однак всі ці історії порівняно з озвученим правоохоронцями 22 травня можуть здатись дитячими забавками.
Домовились. “Зіграємо”
Тривалий час ситуація з “договорняками” у спорті фактично могла призвести лише до дисциплінарної та репутаційної відповідальності, оскільки законодавчо була неврегульована.
У 2015 році новий очільник ФФУ Андрій Павелко лобіює у Верховній Раді України закон про договірні матчі, який був прийнятий і підписаний президентом. У законі вперше була чітко прописана кримінальна відповідальність за організацію та участь в договірних матчах.
Так, профільні видання неодноразово виявляли, що матчі, на які традиційно ставиться не більше тисячи доларів, почасту збирали аномальні цифри в десятки разів більші. Але сама аномалія – не доказ, і реальних організаторів цих “договорняків” виявлено не було.
Для виправлення ситуації в Україну був призваний боротися з договірними матчами італієць Франческо Баранка. Він прийшов в український футбол у 2016 році на запрошення нового керівництва ФФУ. До цього Баранка був генеральним секретарем міжнародної компанії “Federbet”, яка займається питаннями виявлення матчів з фіксованими результатами. Італієць – юрист, який спеціалізується на кримінальному праві.
До України Баранка працював юридичним радником і керівником юридичного відділу однієї з найбільших букмекерських компаній Європи. Виступав експертом у ряді справ із розслідуванню договірних матчів.
Окрім того саме Баранка називався одним із ініціаторів розслідування найгучнішого скандалу із договірними матчам в Італії, коли “Ювентус” був понижений в класі, а ще кілька клубів, в тому числі “Мілан”, отримали серйозні штрафні санкції.
Президенти, гравці, арбітри, футболісти
Схоже, саме облава на свято Миколая мала дати прізвища, паролі і явки усіх обвинувачених. На спільному брифінгу силових структур та президента ФФУ чекали доказів та прізвища затриманих.
У якості прикладів на брифінгу були продемонстровані відеодокази щодо двох договірних матчів. Це ігри 2018 року першої ліги – “Миколаїв – Геліос” та ПФК “Суми” – “Волинь”.
За словами заступника голови Нацполіції Ігоря Купранця, в Азії на тоталізаторі на ставках українського чемпіонату заробляють від 10 до 100 тисяч доларів за один матч. Чому й “сприяли” і футбольні функціонери в Україні.
За інформацією слідства, мова йде про 5 злочинних організованих груп.
У списку з 35 клубів, які потрапили під приціл правоохоронців: ФК “Волинь” м. Луцьк, FC GELIOS, ФК “Суми”, ФК “Балкани”, ФК “Миколаїв”, МФК “Кремінь”, ФК “Десна”, ФК “Жемчужина”, ФК “ФК Нива”, ФК “Інгулець”, ФК “Говерла”, ФК “Олександрія”, ФК “Таврія”, ФК “Луганськ”, ФК “Ворскла”, ФК “Колос”, ФК “Черкаський Дніпро”, ФК “Донецьк Олімпік”, ФК “Poltava”, ФК “Оболонь”, ФК “Зірка” (Кропивницький), ФК “Буковина”, ФК “Енергія” (Нова Каховка), ФК “Нафтовик-Укрнафта” (Охтирка), ФК “Прикарпаття”, ФК “Нікополь”, ФК “Реал Фарма” (Овідіополь), ФК “Кристал Херсон”, ФК “Арсенал”, ФК “Гірник Спорт” (Горішні плавні), ФК “Петриківка” та інші.
Серед них п’ять клубів Прем’єр-ліги – донецький “Олімпік”, “Олександрія”, кропивницька “Зірка”, полтавська “Ворскла” і луганська “Зоря” .
Примітно, що зовсім нещодавно двоє останніх розігрували між собою бронзові нагороди чемпіонату України, і мають представляти нашу країну наступного сезону в Лізі Європи.
В світлі появи їх у “чорному списку” їх майбутні європерспективи виглядають доволі туманно. В УЄФА з “фіксаторами” довго не граються.
Конкретних прізвищ фігурантів МВС не називає, але за інформацією профільних спортивних видань, яку підтверджують джерела “Української правди” у правоохоронних органах, у список підозрюваних потрапили екс-головний тренер “Маріуполя” Олександр Севідов, тренер ПФК “Миколаїв” Руслан Забранський, арбітри Євгеній Арановський, Віктор Арановський, Олександр Павлюк і Олександр Сахно, а також півзахисник “Балкан” Олександр Райчев.
Серед даних персонажів найбільш цікаві судді – брати Арановські та Севідов. За Севідовим можна прослідкувати довгий шлейф його “роботи із арбітрами”. Кілька років тому матч “Іллічівець” – “Гірник” розслідували на предмет договірного, але до визначення організатора справа не надійшла.
На брифінгу правоохоронці про затриманих не говорили. Але згодом стає відомо, що першим затриманим став арбітр першої ліги Олександр Солов`ян. І дуже схоже, що це лише перша “ластівка”.
Якщо правоохоронці й справді зможуть надати докази договірності матчів, і все озвучене отримає підтвердження в суді, то справа може стати однією з найгучніших у футбольному світі.
Євген Будерацький, Микола Аврамчук, УП
Нагадаємо, що Поліція підозрює франківське «Прикарпаття» в участі у договірних матчах
