Оскільки у відпустку за кордон нині можуть виїхати далеко не всі – хтось через гроші, хтось через брак часу, а також чоловіки призовного віку – багато українців почали ще більше звертати увагу на відпочинок в Україні. І цілком зі зрозумілих причин фаворитом стали Українські Карпати – поряд з усіма “туристичними” плюсами, тут свою роль також зіграла більша віддаленість від активних бойових дій та відсутність умов для морського відпочинку на півдні країни. Загалом, цього літа в Славському відпочивають чимало людей, багато сімей з дітьми та любителів активного відпочинку.
Пішохідні маршрути у Славському
Загалом у Славському виділено шість гірських вершин, які підходять як для катання на лижах, так і для піших походів. На три з них можна піднятися крісельним підйомником.
- Високий Верх (ТК “Захар Беркут”, 1243 метри, є крісельний підйомник)
- Тростян (1232 метри, є крісельний підйомник)
- Менчил / Варшава (1072 метри)
- Ільза (1065 метрів)
- Погар (857 метрів, є крісельний підйомник)
- Кремінь / Політехник (180 метрів)
Загалом, кожна вершина доволі легка, тож якщо любите піші походи в гори і погода дозволяє, можна легко підкорювати по одній на день. Ми встигли на три, і зараз розповімо про особливості кожної з них.
Погар.
Це, напевно, найперша вершина у Славському, куди вирушають піші туристи. По-перше, тому що це найближчий до центру міста підйомник – трохи більше 1 кілометра. Тут доволі невеликий набір висоти, без різких перепадів – довжина маршруту на гору становить близько 2,8 кілометрів дугою з набором висоти до 300 метрів. Пішки можна піднятися трохи більше ніж за годину, на підйомнику – хвилин за п’ятнадцять. Хтось з туристів піднімається та спускаються пішки, хтось робить це на підйомнику, а хтось – комбінує маршрут. Також тут прокладений маршрут на спуск для гірських велосипедів. На вершині Погару варіантів для дозвілля не так вже й багато – там є невеличка колиба та парочка торговців їжею та напоями, інколи пропонують покататися на конях. З вершини відкриваються красиві краєвиди, але загалом люди тут проводять не так вже й багато часу.
Також на вершині та на шляху вниз росте чимало лісової малини та ожини – якщо приїжджати у серпні-вересні, то нею цілком можна поласувати прямо з куща. І, повірте, лісові ягоди набагато смачніші за магазинні.
Високий Верх
Це чи не найпопулярніша вершина у Славському, хоча формально підйомник на гору від туркомплексу “Захар Беркут” розташований вже у курортному селі Волосянка в 6 кілометрах від центр Славського. Тут же є чимало готелів та котеджів.
Відстань до вершини гори дещо довша, ніж на Погар – підйомник їде близько 30 хвилин. З іншого боку, якщо на Погар піший маршрут обхідний, то тут можна пройти фактично по прямій – трохи більше 3 кілометрів до вершини. Але й набір висоти тут більший – близько 550 метрів, тож йти буде трохи довше та важче. Також є велосипедний маршрут на спуск.
На верхній станцій підйомника доволі активне туристичне життя, в тому числі з не дуже приємними атрибутами у вигляді джипів, якими місцеві катають туристів на гору, викочуючи траву та обдаючи пилом пішохідів.
Також на Високому Верху можна прокотитися на зіп-лайні, покататися на конях (чесно кажучи, у спеку тварин дійсно шкода), посидіти в ресторані, поїсти шашлики на фуд-корті, скористатися пристойним туалетом та навіть заночувати у будиночку.
Ільза
Ще одна цікава вершина Славського, куди зможе піднятися практично кожен. Тут немає крісельного підйомника, є лише бугель, який працює взимку від села Тернавка (близько 9 кілометрів від центру Славська.
Підйом на Ільзу розпочинається приблизно в 2 кілометрах від центра Славського – орієнтиром будуть церква та міський цвинтар. З цієї точки маршрут до вершини гори тягнеться 5 кілометрів з набором висоти близько 400 метрів. Там усюди є покажчики, тож не загубитеся – завжди треба слідувати біло-червоним маршрутом 5001. На шлях туди піде близько 2 годин, донизу – 1,5 години.
Загалом маршрут доволі легкий, але є кілька неприємних ділянок з крутими підйомами, слизьким камінням та глиною. Останні 300 метрів до вершини взагалі йдуть через густі хащі.
Взимку на вершині Ільзи, вочевидь, вирує життя, коли активно триває лижний сезон. Навіть якісь точки з напоями працюють. Але влітку тут майже немає людей, тож вся ця краса тільки ваша.
Гора Тростян (1232 м)
Підходить не лише для зимового відпочинку, а й для літніх мандрів! Помилуватись краєвидами з вершини може кожен турист, навіть той, якому до душі пасивний, а не активний відпочинок, адже піднятись на гору можна як пішки, так і на крісельному витягу. Варто піднятися на цю гору аби зробити гарні фото та скуштувати страви місцевої кухні.
«Найголовніша» гора Менчул розташована в межах Чорногори, висота її тривалий час складала 1998 м. Чому в минулому часі? Тому що, на думку багатьох людей, гора Менчул зовсім трохи недотягувала до почесного звання «гора-двотисячник», а тому цю географічну несправедливість було вирішено виправити. Погодьтеся, 6 гір з висотою понад 2000 м виглядає не дуже гарно, інша справа чисто 7, овіяне містикою та ореолом успіху. Ще давно Благодійна Громадська Культурологічна Фундація «Цинамоновий Хрущ» оголосила про збір волонтерів із наміром штучно «підсипати» гору Менчул. Успіху ця акція досягла тільки в серпні 2017 року, коли гора, дякуючи небайдужим особам, нарешті підросла до 2000,5 метрів і зайняла почесне 7-ме місце в переліку гір-двотисячників України.
Взявши все необхідне для подорожі Карпатами, починаємо шлях до гори Менчул. Дістатись до неї можна кількома маршрутами. Рушаємо стежкою по синьому маркеру з с. Говерла і минаємо КПП «Карпатський біосферний заповідник». Там переходимо на жовтий маркер і продовжуємо шлях через полонину Бресняска і озеро Бребенескул. Останній відрізок подолаємо по червоному маркеру. В середньому на таку мандрівку маємо витратити близько 8 годин. Дещо складніший і насиченіший маршрут можна розпочати з турбази «Заросляк». Рухаємося через г. Шпиці, г. Ребра, г. Бребенескул, піднімаємось на вершину гори Менчул, робимо чудові фото і відпочиваємо. Набравшись сил, повертаємо назад і зачіпаємо гори Туркул і Пожижевську. Подолання такого гірського переходу принесе море чудових емоцій. Довжина цього маршруту – 29 км, але воно того вартує!
Кременць (існує також інша назва – Кремінець)Гора в Українських Карпатах, одна з найвищих вершин Буківських Верхів. Розташована в північно-західній частині Закарпатської області, на північний захід від села Стужиця (Великоберезнянський район).
Варто зазначити, що з польського та словацького боку вихід на гору Кременць можна здійснювати без будь-якого дозволу. Протяжність маршруту майже 17 км і тривалість близько 7 годин. Цей маршрут відкритий для туристів кілька років тому і проходить по Ужанському національному природному парку, створеному Указом Президента України в 1999 році. Унікальність парку полягає в тому, що він входить до складу тристороннього українсько-польсько-словацького біосферного заповідника “Східні Карпати”.
Нумо в гори!
