Івано-франківські школярі разом з педагогинею комп’ютерної школи Юлією Тичинською створили розпорядок дня інтелектуального чемпіона. Учасники проєкту розповіли Суспільному Карпати, як спланувати свій день під час карантину.
Над розпорядком дня інтелектуального чемпіона працювали учні середньої школи разом з викладачкою.
“Навичка, яка необхідна у XXI столітті, – організована дитина, людина. Не просто класний програміст, співак, лікар, – вважає педагогиня комп’ютерної школи Юлія Тичинська. – І, дійсно, в карантинний період, коли пропали зовнішні чинники, які тебе стимулюють, організовують, важливо навчити дітей правильно тримати себе в рамках.”
Найдієвіший спосіб допомогти дитині дотримуватися тайм-менеджменту під час карантину – приклад. Тож школярі вивчали розпорядок дня успішних людей і запозичували в них корисні звички.
“У мене був, думаю, всі знають, винахідник Ілон Маск. Я дізнався, що він розпочинає день в сьомій годині і відразу відповідає на важливі емейли.Також він спить 6-7 годин – це обов’язково для нього. Тобто відпочинок важливий,” – розповідає учень комп’ютерної школи Андрій Галіпчак.
А от учениця Анна Попович дізналася, як планує день Джеффрі Безос – найбагатша людина світу станом на 2018 рік за версією агентства Bloomberg.
“Найважливіше те, що він не забуває про свої принципи, наприклад, він влаштовує зустрічі за правилом двох піц. На зустрічі має бути стільки людей, які зможуть з’їсти дві піци.”
Не всі обирали сучасників, наприклад, Захар Щипка запозичив корисні ідеї від композитора Людвіга Ван Бетховена: “У нього був, так званий, ранковий ритуал: він заварював чашку кави за певним рецептом. Сам рахував 60 зерен. У нього можна запозичити обов’язкову прогулянку, те, що він відпочивав, і що біля нього завжди була ручка і записник, якщо прийшло б натхнення.”
А й справді, як зробити карантин корисним? Це не канікули, тут також мають бути певні правила, вважає практична психологиня ліцею № 7 Валерія Легка:
“Важливо, щоб у родині кожен член сім’ї мав свій простір чи місце для навчання, роботи, а також має бути чіткий розклад на день, тиждень. Можна також практикувати сімейні дні, коли батьки проводять час з дітьми, а ще прописати “Конституцію родини” ( права та обов’язки кожного з членів, спільні традиції).”
Психологиня Валерія Легка вважає, якщо дитина старша за 10 років, то навичка до навчання у неї налаштована. Їй можна запропонувати допомогу, але тотальний контроль непотрібний. Не варто й забороняти користуватися гаджетами.
“Можна домовитися з дитиною, якщо вона годину дивиться телевізор чи планшет, то опісля встає, п’є воду чи робить якусь вправу, і потім ліпимо разом щось з тіста. Тобто екранний час компенсуємо такими 3D-активностями плюс якісь рухливі вправи, – продовжує розповідь практикуюча психологиня Валерія Легка. – Важливо, щоб батьки чи дитина ставили собі будильник на той час, який вона проведе перед екраном. Краще, щоб сама дитина, тоді це буде її відповідальність. Обов’язково питати, скільки часу дитині потрібно на гру чи перегляд відео. Відтак домовлятися про штрафи, якщо дитина не виконає умову, яку сама собі поставила. Це може бути якась активність”.
Психологиня рекомендує дотримуватися правил усій сім’ї, а ще написати графік дня і прикріпити на видному місці.
Своїми “золотими правилами” розпорядку дня діляться й школярі.
“Можна починати спочатку не з великого, а чогось малого. Під час навчання робити перерви, йти на прогулянку, – каже учень комп’ютерної школи Захар Щипка.
Школяр Андрій Галіпчак підтримує: “Якщо в тебе там, навіть, раз, щось не вийшло, все одно йди до своєї мети!”
Учні уже відчули користь розпорядку дня на карантині. Кажуть, вдається зробити більше справ, ніж зазвичай. Дехто обмежив користування гаджетами, відчувають, що покращився зір. А головне – такі навики допомагають відчувати себе впевненішим та знадобляться у майбутньому.
