Подорож може бути як наочний урок історії – коли не лише читаєш у підручнику, а можеш побачити гору Маківку та уявити, яким був бій січових стрільців, у якому будинку жив Роман Шухевич, який вигляд мала криївка УПА та якими були умови в ній.
“BGA-Cервіс” пропонує ремонт зарядних станцій та інверторів. Відновлюємо плати, балансує батареї, збираємо устаткування для домів та квартир.
Львівський край відомий всій Україні як осередок відродження українського духу. Звідси “будитель” Маркіян Шашкевич, тут “лупав скалу” Іван Франко, регіон був осередком праці й боротьби Євгена Коновальця, Степана Бандери та Романа Шухевича. А вивчати історію у мандрівці, наприклад, разом із дітьми, буде ще цікавіше. Тим більш попереду 14 жовтня, а це і свято Покрови, і День Захисника України, і День створення УПА.
Туризм ТСН.ua разом з Управлінням туризму та курортів Львівської обласної державної адміністрації розповідає про найцікавіші місцини українського визвольного руху.
Максим Козицький, голова Львівської облдержадміністрації так говорить про подорож визначними місцями: “Мандрівка патріотичними місцинами регіону – змістовна ідея для відпочинку із сім’єю та друзями як на час довгого вікенду, так і на осінні канікули. Вона має в собі дуже хорошу освітню ідею. Діти отримають нагоду не тільки відірватися від ґаджетів, а й дізнатися про історію нашого краю безпосередньо на місці”.
Серця трьох: стежками Коновальця, Бандери і Шухевича
Цей маршрут охоплює територію на околицях Львова, центр і захід міста, знайомить одразу з трьома постатями українських борців за незалежність – Євгеном Коновальцем, Степаном Бандерою та Романом Шухевичем та однією з найвідоміших криївок.
Починаємо у селі Зашків на північ від Львова. Тут, у родині вчителів, священників-просвітителів, народилися Мирон та Євген Коновальці: перший був одним із організаторів Листопадового чину – повстання (31 жовтня – 1 листопада 1918 року), у межах якого українці взяли владу у Львові, а другий – полковник Армії УНР і перший голова ОУН. Сьогодні в чотирьох кімнатах родинної хати на однойменній вулиці у Зашкові працює музей Євгена Коновальця, а на цвинтарі похований його батько Михайло. Ще в часи влади СРСР, селяни Зашкова таємно вночі встановили на могилі пам’ятник.
Другою локацією маршруту є містечко Дубляни – за 12 кілометрів на південь у бік Львова трасою Київ – Чоп. Тут є альма-матер Степана Бандери – сьогодні Львівський національний аграрний університет. Хоча в часи його навчання заклад мав іншу назву, саме тут Бандера навчався на рільничо-лісовому факультеті, тут же від 1999 року діє його музей.
Третій пункт маршруту – Музей визвольної боротьби України, що розташований поблизу центру Львова на вулиці Лисенка. Його експозиція об’єднує всі етапи боротьби українців за державну самостійність від кінця ХІХ століття до 1991 року.
А вже у західній околиці Львова в колишньому селі Білогорща, у непримітній сільській хаті Роман Шухевич переховувався від радянської влади з весни 1948-го до початку 1950-го. У музеї покажуть місце на другому поверсі будинку, де власне був Шухевич під час облав. На жаль, саме в цьому будинку його і викрила НКВС, тут він дав окупантам останній бій.
Остання точка цієї мандрівки – музей-криївка біля села Басівка. Сюди з Білогорщі – 15-17 км. Тут вояки УПА мали підпільну друкарню, яка діяла аж до серпня 1955 (!) року. Аж тоді НКВС вдалося відшукати це добре приховане місце. Застали трьох повстанців і закидали підземний сховок гранатами. 2014 року криївку було відновлено як музей – за описами жінки на псевдо “Андрійка”, вона була однією з двох, кого НКВС вдалося впіймати і дожила до часів Незалежності України.
Локації:
Історико-меморіальний музей Євгена Коновальця: Жовківський район Львівської області, с Зашків
Більше інформації.
Музей Степана Бандери в Національному аграрному університеті: Львівський район Львівської області, м. Дубляни, вул. В. Великого, 1
Музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича: м. Львів, вул. Білогорща, 76А.
Більше інформації
Музей визвольної боротьби України: м. Львів, вул. Лисенка, 23А.
Більше інформації
Музей-криївка: Пустомитівський район Львівської області, с. Басівка
Бандерівська Стрийщина
Родинним осідком Бандерів є одне з найбільших міст Львівщини – Стрий. Саме тут народився батько провідника ОУН і головного ворога радянської влади в Україні Андрій Бандера. А сьогодні в цьому будинку працює Музей родини Степана Бандери. У ньому можна ознайомитись із родоводом Бандерів, історією його братів і сестер, підпіллям Стрийщини і проголошенням Акту відновлення Української Держави 30 червня 1941 р.
Оскільки батько Степана Бандери був священником, то всій родині з дітьми доводилось неодноразово переїжджати, щойно отця Андрія призначали на нову парафію. А тому сам Степан Бандера народився в Івано-Франківській області, а у 1933-1936 роках з родиною знову жив біля Стрия у селі Воля Задеревацька. Ту саму хату, плебанію, де жила сім’я священника, доглянула подруга сестри Степана Бандери – сьогодні тут є ще один музей, присвячений Бандері. У ньому збережено навіть деякі меблі родини Бандерів, а також є цікава прихована модель криївки.
Локації:
Музей родини Степана Бандери: м. Стрий, вул. Львівська, 20.
Більше інформації
Музей-садиба Степана Бандери: Стрийський район, с. Воля-Задеревацька.
Більше інформації
Йде січове військо…
Почніть з гірського села Тухля Сколівського району, де розташований історико-краєзнавчий музей “Герої Маківки” місцевого ентузіаста, ветерана сучасної війни. Спершу він збирав артефакти давнини для себе у довколишніх горах, а коли їх стало багато – створив музей. Тут зброя, снаряди й однострій вояків Першої, Другої світових воєн (неподалік біля гори Лопата йшли бої УПА з нацистами), а також форма вояка АТО.
Після музею наступним пунктом мандрівки є маленьке село Грабовець, назване як і місцева річка. У селі збереглася дерев’яна церква-пам’ятка святого Василія Великого. Якщо уважно придивитеся до деталей у храмі, знайдете і написи, які вказують на час побудови і добудов церкви.
А за Грабовцем підіймайтесь власне на гору Маківка, висотою 958 метрів над рівнем моря. Там легіон УСС (Українських січових стрільців) у квітні-травні 1915 року відчайдушно тримав оборону позицій і у складі австрійських військ прийняв на себе чи не найбільший удар армії Російської імперії, яка мала наказ будь-що повернути раніше втрачені позиції.
Маківка тоді мала вигляд справжньої фортеці, ще й із півметровим покривом снігу! А тому три наступи протягом двох місяців були невдалими. Російська імперія втратила до 3 тисяч (!) бійців убитими й пораненими. Серед УСС втрати склали 42 вбитих і 76 поранених. Сьогодні біля вершини гори Маківка є меморіальне військове кладовище, споруджене в кінці 1990-х.
За 20 з лишком кілометрів на південь від Маківки, між Славським і Волосянкою, є курінь Мохнач, де можна відвідати польову кухню, “скласти присягу” вояка УПА і відвідати тутешню невелику криївку, серед послуг – навіть можливість заночувати у ній.
На краю області є Верецький (інші назви – Ворітський або Руські ворота) перевал – вододіл річок Латориця і Стрий, а також межа Львівської області із Закарпаттям. Символічна і дуже страшна подія тут трапилась 1939 року. Польські прикордонники прийняли від Угорщини близько 600 полонених українців – вояків, які захищали Карпатську Україну від окупації угорцями. Спершу поляки вкинули хлопців у підвал казарм, а наступного дня розбили на декілька колон і… розстріляли в порушення всіх конвенцій про полонених. Пошуковці, коли досліджували Верецький перевал у 2008-2015 роках, знайшли братські могили. Сьогодні у цій місцевості є два пам’ятники і меморіальний цвинтар, який присвячено страченим бійцям Карпатської України.
Локації:
Музей “Герої Маківки”: Стрийський район Львівської області, с. Тухля, вулиця Франка, 231А
Вшанування пам’яті на найвищій дерев’яній вежі-дзвіниці України
Далеко на південь від Львова, у передгір’ї Карпат, у глибоких лісах між селами Сприня і Недільна у 1944 році зустрілися 15 осіб з керівництва УПА і ОУН(б) на чолі з Романом Шухевичем. На тій зустрічі створили Українську Головну Визвольну Раду – фактично уряд на чолі з Кирилом Осьмаком, задля того, щоб координувати діяльність у боротьбі за Незалежність України.
На околиці села Сприня, на території спортивно-оздоровчого комплексу “Прикарпаття” імені Кирила Осьмака сьогодні є великий пам’ятник зі скульптурами Дарії Ребет, отця Івана Гриньоха, Ростислава Волошина і, власне, Осьмака та Шухевича. Також у цій місцині діє музей-криївка, присвячений підпіллю.
А ближче до села Недільна на горі Діл є дерев’яна споруда – 43-метрова “Вежа пам’яті” з хрестом угорі. Її зведено на згадку про бій 30 листопада 1943 року. Чому саме 43 метри? Дуже символічно, бо такою була кількість українських повстанців, які в цьому місці дали бій двом полкам гітлерівців. Національний Реєстр Рекордів України визнав Вежу Пам’яті найвищою дерев’яною вежею-дзвіницею України. А в самому селі Недільна є музей президента УГВР Кирила Осьмака.
Локація:
Дорога зі Львова до села Сприня – майже 100 кілометрів трасою “Львів – Самбір – Ужгород”. Аби дістатися до Сприні, потрібно у Самборі повернути ліворуч на дорогу Т1415, а за селом Лукавиця повернути праворуч.
