Верховинська селищна територіальна громада зустріла свого Героя: до Небесного Легіону доєднався Руслан Трач, повідомляє Верховинська селищна рада
Верховинщина у глибокій скорботі. Ми втратили не просто захисника, а людину-символ, воїна-митця, чиє серце билося в унісон із рідними Карпатами, йдеться у дописі на офіційній сторінці територіальної громади.
Шлях Героя
Руслан Вікторович Трач (02.05.1978 – 19.01.2026) повернувся до рідних гір, які оспівував усе життя. Його боротьба була довгою і виснажливою: після важких поранень на фронті та низки складних операцій, серце Героя зупинилося у лікарні під час проходження реабілітації. Він боровся за кожен подих так само мужньо, як боровся за Україну.
Руслан народився і виріс у Верховині. Після школи здобув юридичну освіту в Коломиї, відслужив строкову службу в Десні та Феодосії. У 2000 році створив міцну родину, разом із дружиною Іриною виховували трьох синів — Миколу, Дмитра та Андрія.
У мирному житті Руслана Трача знали як глибокого філософа та талановитого фотохудожника. Він був активним екологічним діячем та майстром, що відроджував гуцульські традиції. Руслан став справжнім амбасадором Бартки — символу опришківської сили. Навіть під час лікування та реабілітації він продовжував творити, залишаючись вірним справі свого серця.
Руслан Трач підписав контракт із ЗСУ ще до початку повномасштабного вторгнення, відчуваючи обов’язок перед рідною землею. Почавши службу в територіальній обороні, він перевівся у бойовий підрозділ, щоб бути на передовій. З літа 2022 року тримав оборону на «нулі» на Південному фронті, пройшовши шлях від командира відділення до головного сержанта 1-го батальйону безпілотних систем.
Під час виконання бойових завдань Руслан зазнав важких поранень та опіків. Він переніс п’ять операцій і пройшов надскладний шлях лікування. На жаль, підірване війною здоров’я не витримало — 19 січня 2025 року, попри зусилля лікарів, Руслан відійшов у вічність, йдеться у офіційному повідомлені.
Верховинська селищна рада висловлює найщиріші слова співчуття родині загиблого Героя: батькові — Віктору Володимировичу, матері — Марії Олексіївні, дружині — Ірині, синам — Миколі, Дмитру та Андрію, братові — Андрію, усім побратимам, друзям та близьким.
Смерть Руслана після тривалої боротьби за здоров’я — це велика трагедія для всієї громади. Ми схиляємо голови перед його витримкою та жертовністю.
Остання путь
Чин похорону Захисника відбудеться у п’ятницю об 11:00 годині з батьківського дому по вулиці Невестюка у Верховині.
