Віктор Медведчук багато років є сірим кардиналом української політики. Його роль – це бути посередником: між своїми кумами Володимиром Путіним та Дмитром Медведєвим – з одного боку, і українськими політиками, що прагнуть російського визнання – з іншого. Зараз він планує повернення в українську політику, і тому почав нарощувати вплив на телеканали та суди.
Публічна кар’єра Медведчука як політика зазнала краху в 2004 році, після Помаранчевої революції. Тоді на всю країну він пообіцяв – “Ющенко не буде президентом” але його пророцтво проіснувало менше ніж півроку. Зрозумівши, що українське суспільство органічно не сприймає його, після Помаранчевої революції Медведчук перейшов у сіру зону, вирішуючи питання за лаштунками.
Спочатку, за допомогою Юлії Тимошенко, він безрезультатно намагався працевлаштуватися послом до Росії або віце-прем’єром, про що згадував тодішній президент Віктор Ющенко.
В 2009 році він був комунікатором між Юлією Тимошенко та Віктором Януковичем у переговорах про створення широкої коаліції на двадцять років наперед. Водночас йому приписують посередництво при продажі акцій Індустріального союзу Донбасу російському державному “Внєшекономбанку”, наглядову раду його тоді очолював Володимир Путін. За це, подейкують, Медведчук отримав щедрі чайові.
Під час вбивств людей в останні дні Революції гідності Медведчук регулярно зідзвонювався з Януковичем, що вдалося встановити Генпрокуратурі завдяки аналізу телефонного трафіку. Вони двічі розмовляли вранці 20 лютого 2014 року – в день, коли на вулиці Інститутській спецпідрозділи розстрілювали учасників революції.
Показово, що в цей момент Медведчук перебував уже в Криму, куди він евакуювався зі столиці одразу з першими вбивствами на Майдані, залетівши при цьому на Закарпаття та в Росію. А увечері 26 лютого Медведчук разом з родиною полетів з Криму до Швейцарії – за добу до захоплення півострову російськими військовими та блокування аеропортів.
Загалом за часів Революції гідності Медведчук і Янукович спілкувалися більше півсотні разів, але кожен з них не зміг пригадати зміст спілкування.В часи нової влади Медведчук дуже швидко знайшов спільну мову зі своїм колишнім політичним побратимом Петром Порошенком. Багато хто забув, але вони разом балотувалися на виборах до парламенту в 1998 році, після чого Порошенко навіть став членом політбюро соціал-демократичної партії Медведчука.
Президент зробив Медведчука своїм комунікатором з Росією та пайщиком в різних сумнівних схемах. Так, за влади Порошенка відбулося безболісне відчуження майна російського монстра Роснефті на користь соратників Медведчука.
Президент зробив його своїм комунікатором з Росією та пайщиком в різних сумнівних схемах. Так, за влади Порошенка відбулося безболісне відчуження майна російського монстра Роснефті на користь соратників Медведчука. Ідеться про величезну мережу заправок – тож наступного разу, коли ви будете заправлятися на станціях під брендом Glusco, знайте, що це гроші йдуть людям з найближчого оточення путінського кума.
Крім заправок Glusco, так звана група Медведчука займається постачаннями скрапленого автогазу, монополізувавши її з Росії, а також дизеля теж із Росії по нафтопродуктопроводу з точкою вивантаження в Новоград-Волинському. Медведчук прагне посилювати вплив на українську політику та підтримує Вадима Рабіновича, а для успішної участі у виборах потребує медійного холдингу. Днями експерт американського аналітичного центру Atlantic Council Андерс Ослунд, посилаючись на свої джерела в Україні, заявив, що Медведчук придбав три телеканали.
Про те, що Медведчук купив телеканали, окремо написало і видання Вести, наближене до влади Януковича. “З трьох незалежних джерел стало відомо, що два телеканали, які спеціалізуються на інформаційному мовленні 112 Україна і NewsOne – нібито змінили власника. За даними наших співрозмовників, новим власником став Віктор Медведчук. Раніше йому ж приписували вплив на телеканал ZIK, що викликало скандал в мас-медіа”.
На доказ правдивості своїх слів співрозмовник наводить внесення до чорного списку спікерів Опозиційного блоку, який є головним конкурентом на протестному полі для проекту Рабіновича “За життя”. Ще одна ознака – це поява на телеканалах, в якості гостей прес-секретаря руху Медведчука та його багаторічного політичного соратника Нестора Шуфрича.
Віктор Медвечук і Нестор Шуфрич
Окрім політичного впливу, Медведчук контролює частину судової влади. Я мав нагоду переконатися в цьому на власному прикладі, коли Медведчук погрожував мені судом за викриття його схем. І те, що почало відбуватися далі, тягне на цілу детективну історію. Дійсно, Медведчук подав на мене до суду – і не один позов, а цілих десять, один за одним, в Печерський районний суд Києва, з порушенням підсудності.
Після того, як за кожним позовом було визначено суддю, Медведчуком подавалася заява про залишення позову без розгляду. Це звичайний юридичний прийом під назвою “рулетка”, коли позови подаються і відкликаються, поки справа не потрапить до потрібного служителя Феміди.
Далі ще цікавіше. Виявляється, що в Печерському суді, окрім позову до мене, є позов до іншого депутата Володимира Ар’єва. І, за дивним збігом, дві ці справи потрапили до одного судді – Олексія Соколова, хоча позови були подані з різницею в декілька хвилин. При чому суд над Ар’євим Медведчук уже виграв.
Трюкам, що витворяє Медведчук у судах, можуть позаздрити професійні шулери. Ці рулетки, відкриття провадження з порушенням підслідності, дві справи на одного суддю, показують – міняються президенти, а тіньові кардинали зберігають свій вплив. І особливо небезпечно, що це агенти російського впливу. Тому ми потребуємо справді нових незалежних і антикорупційних органів, і антикорупційних судів. Бо тільки так можна зламати кругову поруку корупції.
Спочатку, за допомогою Юлії Тимошенко, він безрезультатно намагався працевлаштуватися послом до Росії або віце-прем’єром, про що згадував тодішній президент Віктор Ющенко.
В 2009 році він був комунікатором між Юлією Тимошенко та Віктором Януковичем у переговорах про створення широкої коаліції на двадцять років наперед. Водночас йому приписують посередництво при продажі акцій Індустріального союзу Донбасу російському державному “Внєшекономбанку”, наглядову раду його тоді очолював Володимир Путін. За це, подейкують, Медведчук отримав щедрі чайові.
Під час вбивств людей в останні дні Революції гідності Медведчук регулярно зідзвонювався з Януковичем, що вдалося встановити Генпрокуратурі завдяки аналізу телефонного трафіку. Вони двічі розмовляли вранці 20 лютого 2014 року – в день, коли на вулиці Інститутській спецпідрозділи розстрілювали учасників революції.
Показово, що в цей момент Медведчук перебував уже в Криму, куди він евакуювався зі столиці одразу з першими вбивствами на Майдані, залетівши при цьому на Закарпаття та в Росію. А увечері 26 лютого Медведчук разом з родиною полетів з Криму до Швейцарії – за добу до захоплення півострову російськими військовими та блокування аеропортів.
Загалом за часів Революції гідності Медведчук і Янукович спілкувалися більше півсотні разів, але кожен з них не зміг пригадати зміст спілкування.В часи нової влади Медведчук дуже швидко знайшов спільну мову зі своїм колишнім політичним побратимом Петром Порошенком. Багато хто забув, але вони разом балотувалися на виборах до парламенту в 1998 році, після чого Порошенко навіть став членом політбюро соціал-демократичної партії Медведчука.
Президент зробив Медведчука своїм комунікатором з Росією та пайщиком в різних сумнівних схемах. Так, за влади Порошенка відбулося безболісне відчуження майна російського монстра Роснефті на користь соратників Медведчука.
Президент зробив його своїм комунікатором з Росією та пайщиком в різних сумнівних схемах. Так, за влади Порошенка відбулося безболісне відчуження майна російського монстра Роснефті на користь соратників Медведчука. Ідеться про величезну мережу заправок – тож наступного разу, коли ви будете заправлятися на станціях під брендом Glusco, знайте, що це гроші йдуть людям з найближчого оточення путінського кума.
Крім заправок Glusco, так звана група Медведчука займається постачаннями скрапленого автогазу, монополізувавши її з Росії, а також дизеля теж із Росії по нафтопродуктопроводу з точкою вивантаження в Новоград-Волинському. Медведчук прагне посилювати вплив на українську політику та підтримує Вадима Рабіновича, а для успішної участі у виборах потребує медійного холдингу. Днями експерт американського аналітичного центру Atlantic Council Андерс Ослунд, посилаючись на свої джерела в Україні, заявив, що Медведчук придбав три телеканали.
Про те, що Медведчук купив телеканали, окремо написало і видання Вести, наближене до влади Януковича. “З трьох незалежних джерел стало відомо, що два телеканали, які спеціалізуються на інформаційному мовленні 112 Україна і NewsOne – нібито змінили власника. За даними наших співрозмовників, новим власником став Віктор Медведчук. Раніше йому ж приписували вплив на телеканал ZIK, що викликало скандал в мас-медіа”.
На доказ правдивості своїх слів співрозмовник наводить внесення до чорного списку спікерів Опозиційного блоку, який є головним конкурентом на протестному полі для проекту Рабіновича “За життя”. Ще одна ознака – це поява на телеканалах, в якості гостей прес-секретаря руху Медведчука та його багаторічного політичного соратника Нестора Шуфрича.
Віктор Медвечук і Нестор Шуфрич
Окрім політичного впливу, Медведчук контролює частину судової влади. Я мав нагоду переконатися в цьому на власному прикладі, коли Медведчук погрожував мені судом за викриття його схем. І те, що почало відбуватися далі, тягне на цілу детективну історію. Дійсно, Медведчук подав на мене до суду – і не один позов, а цілих десять, один за одним, в Печерський районний суд Києва, з порушенням підсудності.
Після того, як за кожним позовом було визначено суддю, Медведчуком подавалася заява про залишення позову без розгляду. Це звичайний юридичний прийом під назвою “рулетка”, коли позови подаються і відкликаються, поки справа не потрапить до потрібного служителя Феміди.
Далі ще цікавіше. Виявляється, що в Печерському суді, окрім позову до мене, є позов до іншого депутата Володимира Ар’єва. І, за дивним збігом, дві ці справи потрапили до одного судді – Олексія Соколова, хоча позови були подані з різницею в декілька хвилин. При чому суд над Ар’євим Медведчук уже виграв.
Трюкам, що витворяє Медведчук у судах, можуть позаздрити професійні шулери. Ці рулетки, відкриття провадження з порушенням підслідності, дві справи на одного суддю, показують – міняються президенти, а тіньові кардинали зберігають свій вплив. І особливо небезпечно, що це агенти російського впливу. Тому ми потребуємо справді нових незалежних і антикорупційних органів, і антикорупційних судів. Бо тільки так можна зламати кругову поруку корупції.
Автор: Сергій Лещенко
