Росія розпочала свою агресію проти України задовго до 2014 року систематичною інформаційною кампанією. Ця кампанія триває й досі, адже пропаганда – ефективний інструмент для того, аби сіяти паніку та “зраду” серед українського суспільства.
Як діє пропагандистська машина ворога? Як маємо діяти ми, аби не “вестися” на фейки та маніпуляції? Про це та базові правила медіагігієни МІСТУ розповів Олександр Гороховський, медіаексперт, засновник проєкту з протидії дезінформації “БезБрехні”, передає Правда.іф.
“Російська пропаганда має багато форм: дезінформація, фейки, сама пропаганда та маніпуляції. Вона проникає в наш інформаційний простір в обгортках новин, невеликих аналітичних статей, розсилок, постів у соцмережах, вкидів в месенджерах, на кшталт “все пропало”. Звісно, ніхто не буде читати явну пропаганду, тому їм треба замаскувати свої фейки в щось”, – розповідає Олександр Гороховський.
Як розпізнати дезінформацію та російську пропаганду у новині?
Наше суспільство за час війни вже виробило імунітет до фейків завдяки роботі фактчекерів, держструктур та власного досвіду. Однак варто звертати увагу на загальні дієві правила інфогігієни.
Перше правило — перевіряйте, звідки до вас потрапила новина.
Якщо джерело новини чи повідомлення вам невідоме, то вже варто сумніватися в правдивості. Оскільки багато людей беруть інформацію з телеграм-каналів, потрібно подивитись, чи цей канал верифікований. Це ж стосується сторінок в соцмережах. Якщо це неофіційна сторінка якогось посадовця, службовця, бригади ЗСУ, держструктури — знову сумнівайтесь.
Друге правило – зверніть увагу на те, як подана інформація.
Один з ключових та простих способів це подивитись, що вам пропонують – факти чи емоції. У більшості новин є певний журналістський стиль — чіткість, послідовність фактажу. У фейку як правило цього немає, зате є емоційність, що змушує вас прочитати саме цю новину. Вас можуть заманювати клікбейтним заголовком, який апелює до емоцій: “дивіться, що відбувається”, “ми вас попереджали”, “сталось неймовірне”. У таких новинах присутні оцінювальні судження, особисті думки тощо. Якщо ви бачите таку новину, вона найімовірніше була спотворена або спеціально згенерована.
“Пропаганда чітко моніторить те, що відбувається у нашому інфопросторі. Зняли Залужного — ось вам фейки про нього. Призначили Сирського — ось вам фейки про нього. Навченим війною громадянам вже можна грати на випередження, бо якщо щось сталось — чекайте навалу фейків. Також дуже часто російська пропаганда використовує автоматичний переклад на українську мову і там видно помилки: зайві знаки, некоректний переклад слів, словосполучень. На це також варто звертати увагу”, – додає Олександр Гороховський.
Приклади фейків:
Російські боти в соціальній мережі X поширюють статтю нібито від українського інформаційного порталу РБК-Україна, у якій ідеться про те, що після відставки Валерія Залужного з посади Головнокомандувача ЗСУ українську армію чекають масовані «м’ясні штурми» в ім’я амбіцій Президента Володимира Зеленського.
Проте, на сайті РБК-Україна ця стаття відсутня. До того ж сайт, на якому розміщено матеріал, є фейковим, оскільки має домен «rbk. media», тоді як справжній сайт видання має домен «rbc.ua».
Прокремлівські телеграм-канали поширюють нібито обкладинку нового випуску французького журналу Charlie Hebdo із зображенням Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, який сидить посеред Селидового серед загиблих українських військових.
Насправді випуску з такою обкладинкою не існує, про що свідчить офіційний сайт видання. Останній випуск журналу вийшов 14.02.2024 під номером 1647, тоді як на фейковій обкладинці вказано номер 1648.
Брехня: дітям чоловіків, які не стоять на військовому обліку, не дозволятимуть вступати до вищих навчальних закладів.
Правда: глава фракції «Слуга народу» заявив, що українська влада не планує забирати у дітей можливість навчатися.
«Зради» та теорії змов
«Зрада» – це дискредитація когось або чогось. Можна ліпити «зраду» і з подій, як було з відходом з Авдіївки, а можна і про людей, як було про Сирського – його прізвисько за невдалу операцію, те що він вчився в Москві, що його батьки в росії. Це теж відгалуження пропаганди”, – каже Олександр Гороховський.
“Зради” і фейки російської пропаганди про Авдіївку
Теорії змов – це плітки, чутки, щось з виду фантастики. Вони прості, їх легко переказувати і такі теорії посилаються на відомих постатей як Ванга, Нострадамус тощо. Теорії змови небезпечні тим, що несуть в собі хибну надію.
“Коли ми в стані стресу, нам хочеться порятунку. І от нам кидають кістку у вигляді пророцтв чи збігів, в які легко повірити, бо ми емоційно виснажені. Тут є небезпека потрапити в ще більшу емоційну вирву, коли наші сподівання не виправдовуються і такі фаталістичні пророцтва про «все пропало» ще більше поглинають нас і погіршують загальний стан. Теорії змови були дуже поширені в часи пандемії, але можуть використовуватись і зараз”.
Як правильно перевіряти новини у соцмережах?
Опиратися на соцмережі як джерело новин – не варто, бо тут немає контролю за контентом. У соцмережах дуже легко робити фейкові сторінки, групи, канали тощо. Може здаватися, що там немає пропаганди, бо новини поширюються реальні, але у них спокійно можуть просувати «легку» пропаганду, на яку можна «підсісти». Війна популяризувала телеграм-канали, бо це джерело оперативної інформації, але тут треба шукати лише офіційні сторінки та перевірені акаунти й час від часу перевіряти, чи їх не підробили. Якщо є підозра, що канал поширює дезінформацію, шукайте ці факти в інших джерелах – сайтів держструктур, топових медіа тощо.
Перевіряйте інформацію через кілька «білих» медіа. Якщо ви побачили провокативне повідомлення, зробіть моніторинг українських новин через «білі» медіа.
Список “білих” медіа від Інституту масової інформації
Що робити, щоб не “клюнути” на дезінформацію?
“Позбудьтесь тих джерел, які є сумнівними. Перевірте, на які канали й групи ви підписані. Анонімні канали – провокативні джерела. Якщо ви не хочете, аби вас ввели в оману, розробіть для себе алгоритм медіагігієни. До прикладу, ЗМІ можуть помилятись, а в телеграм-каналах може бути збій. Покладатися на родичів чи знайомих, як на джерело перевіреної інформації також не варто. Людський фактор це завжди своєрідне тлумачення, ненавмисне спотворення повідомлень”.
Штучний інтелект і пропаганда
“Для початку, для себе треба визначити та усвідомити, що ілюстрації, згенеровані ШІ, це нереальна інформація. За допомогою ШІ пропаганда розробляла купу ілюстрацій до реальних подій. Наприклад після того, як в Ізраїлі почалась війна, за кілька днів ЦАХАЛ (армія оборони Ізраїлю, – ред) швидко мобілізував сили для протидії ХАМАСу. Мережею ширилась фейкова ілюстрація, де літаки Ізраїлю переповнені військовими. На цьому вирішила зманіпулювати російська пропаганда. Мовляв, в Україні в цей час купа чоловіків тікають за кордон. Звісно, що це фейк, тому що там навіть не було інформаційного приводу. Зрозуміти, що це ШІ можна за допомогою спостережень – ШІ часом малює ті самі обличчя, невірну кількість пальців, несиметричні пропорції тощо”.
Чому поширення ілюстрацій, згенерованих штучним інтелектом може бути шкідливо? Згадаємо трагічні події в Дніпрі 17 січня 2023, де ракетна атака Росії по багатоповерхівці забрала життя 44 людей.
Так, 16 січня Twitter-аккаунт Верховної Ради України опублікував зображення дитини нібито на фоні зруйнованого дому у Дніпрі. Зараз твіт вже видалено, проте залишився скриншот посту разом із відповідями, у яких користувачі обурювалися ілюстрацією. Тригером стало те, що автори допису використали згенероване нейромережею зображення.
Головна проблема у тому, що далеко не всі користувачі розуміють, що це — згенероване нейромережею зображення. Воно пішло гуляти соцмережами, де користувачі поширювали його як справжнє фото з місця трагедії. Це ідеальна можливість для Росії використати це у своїй цілях, адже це — не реальне зображення того, що відбувалося насправді. А значить, вже й справжні фотографії теж нібито можуть бути якимись «не такими».
Фейкові новини та зображення не лише мають потенційно шкідливий вплив на емоційний стан людей, але й можуть створювати негативну атмосферу в суспільстві та порушувати наш психологічний добробут. Важливо навчитися розрізняти правдиву інформацію від фейкової та реагувати на неї з розумінням та обережністю, аби не потрапити в тенета російської пропаганди.
