Мітинги проти незаконних забудов та за збереження культурної спадщини і зелених зон, заяви в державні та правоохоронні органи, судові позови…
Це все може бути прикриттям або частиною схеми, як “розвести” забудовників на гроші.
Методи цих активістів, як вони самі себе називають, крикунів, мітингарів та псевдоборців за збереження культурної спадщини та алгоритм дій описали засновники Фейсбук-спільноти “Без масок”.
Схема, як “розводити” забудовників на гроші за схемою цих “борців” (стилістика збережена)
1. Знайти мешканця, якому потрібно втерти те, що його права порушені, при чому втерти так, щоб він загорівся ще більше за активістів.
2. Писати від його імені заяви, звернення в державні органи, чим тиснути на останніх.
3. Стадом ходити на різні засідання органів, наскоком брати увагу в таких засіданнях, бажано їх зривати, щоб було епатажно та голосно, бо тільки так можна привернути увагу змі, яким пасує скандальний заголовок.
4. Розшарити через своїх спільників у мережі псевдо порушення забудовника, плюс, не забуваємо, що про виходки на останніх засіданнях інформацію поширять і ЗМІ.
5. НАЙЕФЕКТИВНІШЕ, це паралельно звертатись до суду з позовами, які фактично не мають належного обґрунтування, однак суд їх зобов’язаний розглянути і постійно в такий спосіб тримати забудовника в курсі того’ що у нього є “проблеми” про які він може забути (за певних умов, ну, ви розумієте)
6. Писати якомога більше позовів і ЗАТЯГУВАТИ ПРОЦЕСИ НАДОВГО!
7. Ігнорувати інформацію, яка надана і доведена різними державними інстанціями, покликаючись при цьому на те, що такі підписані не тим/не так, при цьому, вигадуючи неіснуючі обставини і усіх в цьому переконувати.
8. Можна ще ламати паркан, погрожувати будівельникам, робити протести на місцях, викликати поліцію, ну і на останок спалити авто забудовнику;
9. Поширювати недостовірну інформацію в мережі про те, що потенційні покупці, ніколи у тому будинку не отримують квартир, бо він незаконний і т.п.
Усе це, мало б за весь період просто втомити забудовника, і він мав би заплатити, бо в активістів більше роботи нема, як ходити по усіх судах, кабінетах, залах – а вони ходять завжди групою, аби легше було створити “кіпіш” і про свою правду говорять всі відразу, а не по-черзі, при цьому переходять на особистості, коли аргументи закінчуються і говорять про загально-державні теми:-(