Від початку травня користувачі соцмереж почали поширювати меми й фейкові відео про трудових мігрантів. На згенерованому за допомогою штучного інтелекту контенті зображують, який вигляд матимуть українські міста після “напливу” мігрантів, а також поширюють відео про те, як нібито громадяни Індії перуть одяг у Бистриці. Деякі користувачі жартома перейменували Івано-Франківськ на “Івано-Індійськ”.
Втім реальна кількість працевлаштованих іноземців в області інша. Так, станом на 1 травня 2026 року на Франківщині перебували 225 трудових мігрантів. Більшість — з Туреччини, Індії й Узбекистану. А за останні п’ять років найбільше таких іноземців в області проживало у 2022 році. Про це у відповіді на інформаційний запит Суспільного повідомили у Західному міжрегіональному управлінні Державної міграційної служби.
Суспільне отримало офіційну статистику щодо кількості трудових мігрантів в області від початку повномасштабної війни, а також поспілкувалося на цю тему з медіаекспертами. Чому користувачі соцмереж створюють такий контент, чим це може бути небезпечно та до чого тут Росія — у матеріалі.
Скільки трудових мігрантів проживало на Прикарпатті від початку повномасштабної війни
У 2022 році на Івано-Франківщині з метою працевлаштування проживали 234 іноземці, повідомили у відповіді на інформаційний запит у Західному міжрегіональному управлінні Державної міграційної служби. Здебільшого це були громадяни Туреччини — 55, Польщі — 32, Румунії — 12, Азербайджану, Узбекистану — 11, Росії — 10.
У 2023 році в області проживали 189 трудових мігрантів. Найбільше — з Польщі — 34, Туреччини — 25, Азербайджану — 13, Румунії — 12, Данії, Узбекистану — 10.
У 2024 році в області було 160 іноземців, які приїхали для працевлаштування. Найбільше — з Туреччини — 30, Польщі — 15, Узбекистану — 11, Індії, Італії — 9, Грузії — 8.
У 2025 році проживало 195 іноземних громадян. Найбільше — з Туреччини — 38, Узбекистану — 18, Польщі — 16, Азербайджану — 13, Італії — 12.
Скільки іноземців та з яких країн перебували на Івано-Франківщині, щоб працевлаштуватися (станом на 1 травня 2026 року). Інфографіка: Суспільне Івано-Франківськ
Станом на 1 травня 2026 року на Івано-Франківщині перебували 225 іноземців з метою працевлаштування. Найбільше — з Туреччини — 40, Індії — 28, Узбекистану — 23, Польщі — 17, Азербайджану — 14.
“Однозначно є російський слід”: хто створює та поширює в соцмережах контент про “наплив” трудових мігрантів
Ймовірною причиною такої активності в соцмемережах щодо трудових мігрантів наразі є переживання українців та страх перед новим досвідом, каже головний експерт з медійного права і модерації контенту в соцмережах громадської організації “Центр демократії та верховенства права” Ігор Розкладай.
“Це — мігранти з іншої культури, іншої країни. І очевидно, що незнання або дуже фрагментарне знання цієї культури спричиняє таку реакцію. Тому насправді я думаю, що первинно все ж таки це є наша реакція, але чи скористається цим Росія? Очевидно, скористається. Тому що Росія завжди користається будь-якою тематикою, яка тривожить українське суспільство. Найкращим прикладом тут є ТЦК“, — говорить Ігор Розкладай.
Згенероване штучним інтелектом зображення з жартівливим перейменуванням Івано-Франківська на “Івано-Індійськ”. Скриншот з TikTok
На думку директорки громадської організації “Інститут масової інформації” Оксани Романюк, російський слід у поширенні контенту про трудових мігрантів можна простежити вже зараз.
Згенерований штучним інтелектом мем про те, як громадяни Індії нібито перуть речі у Бистриці Солотвинській в Івано-Франківську. Скриншот з TikTok
“Насправді, ми думаємо, що тут — два джерела. Однозначно тут є слід Росії, тому що ця пропаганда відповідає її наративам дуже навіть сильно. І друга причина — це, звісно, “хайп” і бездумність тих Telegram-каналів, які це підхоплюють, розкручують. Тому що ця тема привертає дуже багато уваги, і вони не задумуються над соціальними наслідками цієї історії. Коли пишуть про те, що з початку року в Україну заїхало 5 мільйонів індійців чи щось таке. Це — абсолютно неправда, це не підтверджується жодними даними”, — додає директорка “Інституту масової інформації”.
Згенероване штучним інтелектом зображення, на якому нібито громадяни Індії, які приїхали в Долину. Скриншот з TikTok
Як вберегтися від маніпуляцій
Убезпечитися від маніпуляцій та фейків можна тоді, коли суспільство буде достатньо обізнане про тему, яка “на слуху”, каже Ігор Розкладай.
“Страх — це, на жаль, найбільш потужна сила, яка рухає людину, і на цій історії дуже легко маніпулювати. Згадаю дуже хороший приклад наших сусідів. Однією з тематик виборчої компанії в Польщі були українці, підтримка українців і так далі. Це теж, по суті, базувалося на страхах і маніпуляціях. Але всі офіційні дані показують, що українці вносять зараз велику додану вартість в економіку Польщі”, — пояснив експерт.
Головний експерт з медійного права і модерації контенту в соцмережах громадської організації “Центр демократії та верховенства права” Ігор Розкладай. Facebook/Ігор Розкладай
З його слів, тему трудової міграції варто обговорювати, однак не спекулювати на ній.
“Очевидно, що має бути перш за все достатньо хороша пояснювальна кампанія. Чому ми завозимо мігрантів, так? Що у нас насправді війна, спричинена Росією, знекровлює країну. І тут постає дискусія: а звідки ж буде міграція? Ось ці питання, які насправді мали би обговорювати, а не те, що “ми просто проти мігрантів”, — каже Ігор Розкладай.
Оксана Романюк говорить: важливо також споживати перевірену інформацію з надійних джерел.
“Якщо допис містить таку емоцію і просто інформацію, яка здається дуже тривожною, загалом її треба перевіряти в якісних медіа. І багато якісних медіа вже написали, що зараз міграція в Україну дуже мала. Telegram просто не може бути першоджерелом, тому що це — не професійна журналістика”, — розповідає директорка “Інституту масової інформації”.
Скільки трудових мігрантів перебували на Івано-Франківщині (порівняння періоду з 2022 по 2026 роки). Інфографіка: Суспільне Івано-Франківськ
Яку загрозу несе ненависть до трудових мігрантів у соцмережах та спекуляції на цьому
Наслідками хейту в соцмережах, каже Ігор Розкладай, можуть стати фізичні напади на трудових мігрантів.
“Будь-яка мова ворожнечі може призвести до фізичних переслідувань, стикань. Коли говоримо про будь-яких інших чужоземців, які до нас приїжджають працювати, ми маємо дуже чітко запобігати цьому. Тому що це ще більше буде посилювати позиції ворога, який якраз намагається нас представити неонацистами чи ще кимось, і таким чином виправдовувати власне вбивство наших громадян”, — говорить він.
Директорка ГО “Інститут масової інформації” Оксана Романюк. Facebook/Oksana Romaniuk
Цю думку підтримує і Оксана Романюк.
“У суспільстві штучно створюється загроза, небезпека, яка начебто виникає. І деякі люди можуть це сприйняти як сигнал для того, щоб, наприклад, атакувати іноземців. Тоді країна просто отримує такий імідж: “Ось, подивіться, в Україні проживають нацисти, расисти, радикали, які проти міграції”. Це лише один із наслідків, але я думаю, що це — нагнітання істерії, недовіри, розбурхування ворожнечі. А загалом це дуже погано для національної єдності. Ну і, звісно, грає на руку Росії”, — каже Оксана Романюк.
