На території Галицького національного природного парку досліджують травертинові утворення поблизу річки Лімниці, де розташований Смарагдовий водоспад заввишки близько трьох метрів.
Науковці пропонують надати цій природній локації охоронний статус та розглядають можливість облаштування екотуристичної стежки, пишуть Версії.
Де розташовані травертини та Смарагдовий водоспад
Травертини, які також називають вапняковими туфами, є породами осадового типу, сформованими з перенасичених гідрокарбонатами розчинів. Такі природні утворення складаються з перевідкладених карбонатів кальцію та належать до природних оселищ, які охороняються Бернською й Оселищною конвенціями.
У межах Галицького національного природного парку травертини переважно приурочені до місць виходу джерел. Рідше вони трапляються у верхів’ях балок, де можуть формувати вирівняні платоподібні ділянки різного розміру. На території парку такі утворення мають як точкове, так і площинне поширення.
Однією з природних локацій із травертиновими формами є урочище Підгірки поблизу річки Лімниці. Ділянка розташована на західному схилі правого берега річки, приблизно за 250 метрів вище за течією від автомобільного мосту при виїзді із села Залуква дорогою Галич – Пукасівці.
Площа досліджуваної локації становить орієнтовно 800 квадратних метрів. Тут на поверхню виходять підземні води, які беруть участь у сучасному процесі формування травертинів.
Особливістю місцевості є травертиновий навіс, з якого потоком спадає вода. Вона утворює невеликий водоспад, відомий як Смарагдовий, висота якого сягає приблизно трьох метрів, а ширина — близько 1,5 метра.
Під струменем води сформувалася природна «чаша» діаметром приблизно два метри. У нижній частині каскадного водоспаду раніше проклали дерев’яний жолоб, через що вода була спрямована в один вузький потік, який далі впадає у Лімницю.
Науковці виявили травертини різного віку
Важливу роль у сучасному формуванні травертинових порід відіграють мохоподібні. Вони ростуть уздовж місць виходу підземних вод на поверхню та беруть участь у процесах, пов’язаних із формуванням цих природних утворень.
Водночас не всі травертинові ділянки постійно контактують із водою. Під час моніторингу на території Галицького національного природного парку виявили утворення різних генерацій, які відрізняються за сучасним станом і характером рослинного покриву.
Давні травертини переважно сухі та вже поросли лісовою рослинністю. Молодші утворення залишаються зволоженими або розташовані безпосередньо біля водного потоку, при цьому вони часто залишаються оголеними чи вкритими мохами.
«На території моніторингу виявлено травертини різних генерацій: давні (сухі й порослі лісовою рослинністю) та молоді (зволожені або з наявним водним потоком й, зазвичай, огололені або порослі мохами)», — зазначила наукова співробітниця Галицького НПП Леся Ковальська.
На стан таких природних утворень впливають не лише локальні умови, а й клімат та зміни характеру водотоку. Самі травертини є вразливими поверхневими формами рельєфу, тому зміна водного режиму може позначатися на процесах їхнього подальшого формування.
Біля травертинів пропонують облаштувати екотуристичну стежку
Поблизу природної локації раніше функціонував рекреаційний пункт уздовж правого берега Лімниці. За спостереженнями фахівців парку, його функціонування суттєво не впливало на існування та стійкість травертинових порід.
Однією з причин називають особливості місцевого рельєфу. Травертинові утворення розташовані на схилі зі значною крутістю, що обмежує безпосередній вплив рекреаційного навантаження на окремі ділянки.
Водночас у національному природному парку розглядають можливість створення спеціального маршруту, який дозволив би відвідувачам оглядати характерні травертинові форми. Йдеться, зокрема, про природні навіси, жолоби та інші елементи рельєфу.
«Проте, облаштування екотуристичної стежки для огляду травертинових форм рельєфу (навісів, жолобів тощо) безперечно додасть атрактивності «дикій» частини парку та привабить рекреантів. Доречно також не забувати, що на стійкість травертинових утворень вплив має клімат та зміна характеру водотоку», — зазначила Леся Ковальська.
Травертинові утворення також становлять інтерес для наукового спостереження за сучасними процесами формування рельєфу. Дослідники можуть вивчати тут травертиноутворення на різних стадіях — від молодих зволожених поверхонь до давніших ділянок, вкритих лісовою рослинністю.
Смарагдовому водоспаду пропонують надати охоронний статус
Окремою пропозицією є надання Смарагдовому водоспаду та розташованим поруч травертинам природоохоронного статусу. Йдеться про можливість створення геологічної пам’ятки природи місцевого значення.
Такий статус пропонують поширити на комплекс природних утворень у межах досліджуваної території. До нього входять травертинові форми рельєфу, місця виходу підземних вод та сам водоспад.
«Також вартувало б надати водоспаду й травертинам статусу природно-заповідного об’єкту – геологічної пам’ятки природи місцевого значення», — зазначила наукова співробітниця Галицького НПП Леся Ковальська.
Наразі площа описаної травертинової локації становить приблизно 800 квадратних метрів. Вона розташована в урочищі Підгірки на правому березі Лімниці, неподалік дороги Галич – Пукасівці та виїзду із села Залуква.
