Сьогодні мешканці Бурштина попрощалися із загиблим Героєм Андрієм Білоусом

Сьогодні мешканці Бурштина попрощалися із загиблим Героєм Андрієм Білоусом
Диван на коліщатках в темній вітальні
Оренда і продаж комерційної нерухомості від 30 м²
Будівництво шостого етапу в житловому районі.
Знижки до 200000 грн на квартири від благо
Азов
купити iphone 15 Pro у Львові, ціни в Україні

Сьогодні Бурштинська громада прощається із своїм захисником, справжнім Героєм – Андрієм Білоусом.

Андрій був люблячим чоловіком, хорошим батьком, чуйним та турботливим сином.

Реклама: Місцеві пропозиції
Ціни на лазерну епіляцію у Києві
Лазерна епіляція пахв: Безкоштовно

Косметологія FineLine пропонує лазерну епіляцію на новому 3000w апараті. Спробуйте перший сеанс на ділянку пахв безкоштовно. Переконайтесь у ефективності!

Надзвичайно любив життя, людей, і свою Україну. Мав багато щирих друзів, був людиною честі і слова. Справедливо відносився до життя і ніколи не жалівся, якби не було важко. Про це пише Правда.іф з посиланням на Бурштинську міську раду.

Народився 19 січня 1977 року у Бурштині у порядній, патріотичній, працелюбній сім’ї , де двох синів – старшого Степана і молодшого Андрія, батько Микола та мама Галина виховали добрими, чуйними і працьовитими. А ще навчили любити Батьківщину і поважати людей.

Андрій отримав середню освіту у Бурштинській загальноосвітній школі №3. Після закінчення школи вступив до енергетичного технікуму, де здобув професію монтажника.

А далі – служба в ракетних військах України у місті Стрию. Повернувшись із служби, влаштувався на роботу обхідником котла до Бурштинської ТЕС в котло-турбінний цех.

У 2000 році зустрів своє кохання, свою другу половинку – Тетяну, з якою у 2002 році одружився та створив сім’ю. Прожили разом 22 щасливих роки. У них народилося два синочки, старший – Богдан, менший – Олександр. Його сини – то його крила, його гордість і надія. Він вмів любити і шанувати дружину Таню, радіти синам. Щоб забезпечити краще життя для своєї сім’ї звільнився з Бурштинської ТЕС, пропрацювавши там 23 роки. У 2019 році поїхав у Литву, де працював водієм-далекобійником.

Звістка про початок повномасштабної війни застала його в Іспанії. І не роздумуючи, повернувся в Україну, щоб захистити свою сім’ю та родину. Отримавши повістку, 21 березня 2022 році – пішов на війну.

Служив головним сержантом – командиром зенітного ракетного відділення зенітного ракетного взводу зенітної ракетної батареї зенітного артилерійського дивізіону. Під час служби отримав звання старшого сержанта та був нагороджений хрестом 54 ОМБР.

Виконуючи військовий обов’язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність загинув 1 березня 2024 року в у Донецькій області.

СХОЖІ НОВИНИ