На початку березня у Гаазі розпочалося засідання Міжнародного суду ООН за позовом України проти Росії. Київ наголосив, що Москву потрібно притягнути до відповідальності за маніпулювання поняттям геноциду для виправдання агресії. Втім, представники Росії на слухання навіть не з’явилися.
Що це за суд та про що говорить Україна
Що таке Міжнародний суд ООН (МС ООН)
Головний судовий орган ООН, який знаходиться у місті Гаага. Існує ще Міжнародний кримінальний суд (МКС), який також знаходиться у місті Гаага.
Детально відмінність пояснили експерти із DEJURE Foundation. Так, основна відмінність між ними полягає в тому, що МС ООН розглядає міждержавні спори й спроможний притягнути до відповідальності якусь державу, водночас МКС має повноваження притягнути до відповідальності конкретних індивідів за вчинення міжнародних злочинів. Тобто, якщо ми хочемо притягнути до відповідальності Росію як державу – нам до МС ООН, якщо Путіна, Лаврова, Шойгу тощо – нам до МКС.
Україна наразі позивається проти Росії та говорить про те, що Росія не може виправдовувати свою агресію тим, що у нас нібито з 2014 року був геноцид російськомовного населення на Донбасі. Саме цей аргумент використали у Кремлі для початку повномасштабної війни.
Україна заявляє, що Росія не може вести будь-які дії на території України, посилаючись на запобігання “геноциду” та/або покарання за нього, адже ніякого геноциду ні на Донбасі, ні в інших регіонах не було. Представники України зазначили, що Росія викривлено розтлумачила поняття геноциду з Конвенції для того, щоб надати хоч якесь (схоже на правове) обґрунтування своєму повномасштабному вторгненню до України. Цим Росія зрадила мету і цілі Конвенції,
– пояснили в DEJURE Foundation.
Експерти додали, що у своєму позові (п. 24) Україна також зазначила, що російська брехня про нібито геноцид на Донбасі є ще більш образливою та іронічною, адже схоже, що це сама Росія планує акти геноциду в Україні. Проте варто розуміти, що Україна в межах цієї справи не вимагає від суду визнати Росію винною у геноциді проти українців (це не заважає Україні, проте, пізніше заявити про це).
Росія не брала участі в суді ООН / Фото icj-cij.org
Україна ж, зокрема, просить суд встановити, що (1) жодного геноциду на Донбасі не було, тому (2) Росія не має права вчиняти жодних дій проти України, посилаючись нібито на “геноцид” та (3) т. зв. “спеціальна військова операція” проводиться на неправдивій заяві РФ про геноцид та не має підстав у Конвенції. Україна також вимагає від МС ООН зобов’язати Росію (1) надати гарантії неповторення незаконних дій проти України, включно із застосуванням сили та (2) повністю відшкодувати всю шкоду, завдану Росією.
Що може дати цей суд Україні
Анна Огренчук, президентка Асоціації правників України, керуюча партнерка Юридичної групи LCF, пояснила, що з моменту окупації та контролю територій незаконними збройними формуваннями Росії, вчинялись грубі порушення прав людини та серйозні порушення міжнародного гуманітарного та кримінального права, що фіксувались правоохоронними органами та правозахисниками.
Зокрема, йдеться про насильницькі зникнення, розстріли без суду та слідства, катування у незаконних місцях утримання, насильницьку паспортизацію. Тільки через нелегальні місця несвободи пройшли 3,5 тисячі осіб – як цивільних, так військовослужбовців. І це лише офіційна інформація.
Справжній геноцид наразі відбувається саме в Україні й автор його – Росія. Зокрема, наявні вже свідчення полонених російських військовослужбовців, пілотів про прямі вказівки розстрілювати цивільних громадян в Україні та знищувати об’єкти цивільної інфраструктури. Вже зараз, як юристка, можу сказати про неспростовне порушення принаймні ст. 2 Конвенції, що тлумачить злочин геноциду, як дії з метою повного або часткового знищення будь-якої національної, етнічної, расової або релігійної групи через вбивства членів такої групи, заподіяння серйозних тілесних ушкоджень, навмисне створення таких життєвих умов, що розраховані на повне або часткове знищення,
– пояснила Огренчук.
Путін влаштував геноцид в Україні / Фото Getty Images
Вона додала, що МС ООН достатньо швидко, як для міжнародної інстанції, розпочав розгляд справи України проти Росії. Оперативне реагування суду дасть можливість застосувати ряд запобіжних заходів, на яких наполягає Україна.https://fe645a4efb2057f1d67434b15bd18e5f.safeframe.googlesyndication.com/safeframe/1-0-38/html/container.html
Звернення України до всіх міжнародних судових інстанцій і зокрема, МС ООН, – правильне рішення і ми повинні використовувати всі наявні інструменти для припинення збройної агресії.
Водночас я не маю ілюзій, що правосуддя відбуватиметься швидко, а рішення МС ООН, навіть проміжне із запобіжниками у вигляді припинення вогню, буде виконане Росією. Це, скоріше, більш ритуальна процедура, адже ми маємо отримати рішення по всім справам проти Росії. Наприклад, на початку березня ЄСПЛ прийняв рішення припинити збройний напад на Україну – реакції з боку РФ немає. Але загалом, у перспективі, під час розгляду вже персональних позовів постраждалих українців цей факт безумовно має стати неспростовним доказом порушення Росією прав людини й ігнорування норм міжнародного права,
– зауважила Анна Огренчук.
Вона також заявила, що з усього цього виникає новий виклик і для України, і світової безпеки в цілому. Процедури занадто довготривалі, а норми вже, м’яко кажучи, застарілі, адже більшість ухвалювалася після Другої світової війни. Тому для швидкого реагування на безпекові виклики та відновлення правосуддя необхідно покращувати та оновлювати інструменти притягнення до відповідальності.
Росія знищує Україну / Фото Катерини Гаценко, 24 канал
Ми, правники України, вбачаємо більш швидкий результат кримінального переслідування вищого політичного та військового керівництва РФ у створенні спеціального воєнного трибуналу, що розглядав би саме злочин агресії. Він простіший за процедурою доказування, ніж воєнні злочини та злочини проти людяності, якими наразі займається Офіс Прокурора Міжнародного кримінального суду, адже рішення приймалося однією людиною – Путіним за формального погодження зі своїми спільниками, а виконувалось військовим керівництвом Росії. Крім того, за рішенням спецтрибуналу можна розглядати найжорсткіший вирок – смертну кару,
– пояснила юристка.
Олександр Друг, партнер Sayenko Kharenko, та Аліна Данилейко, юристка Sayenko Kharenko, зазначили, що за результатами такого розгляду Міжнародний суд ООН може винести рішення проти Росії. Статут ООН загалом передбачає механізм, коли держава, на користь якої було ухвалено рішення Міжнародного суду ООН, може звернутися до Ради Безпеки ООН у разі його невиконання іншою державою.
Рада Безпеки ООН в цьому випадку може вжити заходів впливу до країни-порушниці, в тому числі у формі використання миротворчих сил ООН для забезпечення такого виконання рішення. Водночас оскільки РФ є постійним членом Ради Безпеки ООН з правом вето і може заблокувати ухвалення Радою Безпеки ООН будь-якого рішення, то рішення Міжнародного суду ООН для України буде практично невиконуваним.
Проте, попри відсутність практичного механізму виконання, рішення Міжнародного суду ООН досить часто ставали початком для переговорів між державами. Отже, наявність рішення Міжнародного суду ООН на користь України, в тому числі з присудженою сумою компенсації збитків, Україна може використати для посилення своєї переговірної позиції з Росією,
– уточнили юристи.
Крім того, рішення про стягнення збитків з Росії на користь України може стати додатковим обґрунтуванням для можливості конфіскації заморожених російських активів в іноземних юрисдикціях, які підтримали санкції проти РФ, та використання їх для виплати компенсації на користь України.
Олександра Матвійчук, правозахисниця, голова правління Центру громадянських свобод, лауреатка премії “Захисник демократії” від місій ОБСЄ, зауважила, що подання Україною позову до Міжнародного суду ООН – це наша контратака на юридичному фронті.
Якщо суд винесе рішення на користь України у цій справі, це поставить крапку на міжнародному рівні про те, що Україна не проводила ніякий геноцид на Донбасі й виб’є фундамент з-під пропаганди Росії з точки зору міжнародного права.
Також важливо, що Україна подала забезпечувальні заходи, які розглядаються ще до того, як буде винесене рішення суду. Один з цих забезпечувальних заходів – це вимагання негайно припинити війну. Очевидно, що Росія може відмовитися навіть, якщо суд винесе такий забезпечувальний захід. Але це буде ще одна цеглина у побудові її іміджу як країни, яка повністю відмовилася від міжнародного права,
– підсумувала Матвійчук.
