Сьогодні, 13 березня, святкує своє 60-річчя український поет, прозаїк та перекладач Юрій Андрухович.
“BGA-Cервіс” пропонує ремонт зарядних станцій та інверторів. Відновлюємо плати, балансує батареї, збираємо устаткування для домів та квартир.
“Я ховаюся в мову, як у політичний притулок. Він мало нагадує вежу, а надто зі слонової кості – це радше недобудована хистка халабуда, отже, не їй мене захищати, а навпаки. Все, що я можу видобути на її захист, це її ж таки власні ресурси, а моя справа – віднаходити їх у ній самій і шматочок за шматочком видовжувати їй майбутнє. Гадаю, що маючи одне одного, ми ще трохи протримаємося. Мені залишається залишатися собою і думати про те, аби писати добре. Цьому немає жодного виправдання – ніяка вічність, швидше за все, нічого не зауважить. Ідеться, як завжди і всюди, про те саме: про адекватність твоїх зусиль твоїм спокусам”, – Юрій Андрухович.
Довідково: (нар. 13 березня 1960, Станіслав, нині Івано-Франківськ) — український поет, прозаїк, перекладач, есеїст. Кандидат філологічних наук. Живе і працює в Івано-Франківську.
Випускник Українського поліграфічного Інституту у Львові та Вищих літературних курсів при Літературному інституті ім. М.Горького в Москві. У 1994 році захистив кандидатську дисертацію по творчості класика української поезії першої половини XX століття Богдана-Ігоря Антонича.
Відомий як співзасновник літературної групи «Бу-ба-бу» («Бурлеск-Балаган-Буфонада») та популяризатор сучасної української літератури в Європі.
Найвідомішими творами письменника стали «Рекреації» (1992), «Московіада» (1993) та «Переверзія» (1996). Лауреат премії імені Ханни Арендт «за політичне мислення в інтелектуальній та культурній діяльності». Автор перекладів українською мовою п’єс «Гамлет» і «Ромео і Джульєтта» Вільяма Шекспіра й американських поетів-бітників «День смерті пані День». Разом із польським письменником Анджеєм Стасюком видав книгу «Моя Європа: Два есеї про найдивнішу частину світу».
Твори письменника перекладені дванадцятьма мовами (англійською, німецькою, польською, угорською, шведською тощо). Деякі вірші покладені на музику та виконуються такими гуртами як «Мертвий півень», «Плач Єремії», «Karbido» (Польща).
