Відео його гри на сопілці з окопу облетіло весь світ. Кавери на мелодію гуцульського “Аркана” зробили музиканти зі США, Китаю та Словаччини.
Музикант і парамедик Мишко Адамчак з позивним “Лемко” — доброволець батальйону “Госпітальєри”. На позиціях, каже, його та побратимів рятує музика. Про лемківське походження, сопілку та боротьбу — Мишко Адамчак розповів у інтерв’ю Суспільному.
Мишко Адамчак, позивний “Лемко”, вокаліст і сопілкар гурту “КораЛЛі”, учасник російсько-української війни з 2015 року в складі батальйону “Госпітальєри”, який входить до Української добровольчої армії, пише Суспільне.
“Лемко” – це ж не просто так? Розкажіть про своє лемківське походження.
Справді, мій позивний на війні “Лемко” і я його обрав не просто так. Саме через моє лемківське походження, оскільки в мене і по маминій, і по татовій лінії дідусі та бабусі походять з лемківського села Тилява. Вони були звідти насильно переселені внаслідок акцій виселення. Далі їх вже розкидало по світу, але з часом, тим не менш, лемки тримаються купи, стараються не обривати свої зв’язки з іншими лемками. Тож якось вони знайшлися і так заснувалась моя родина.
Коли Ви дізналися про своє лемківське походження?
Про своє лемківське походження я знав змалку, тому що мої батьки відвідували лемківський хор, ми разом їздили на “Лемківську Ватру” і у Польщу, і тут в Україні, коли вона започаткувалася. Ми навіть з моїм братом, коли були маленькі, брали участь в музичних конкурсах на тій великій “Ватрі” і навіть вигравали якісь призи. Це були такі, відверто кажучи, неординарні відчуття. І саме оці якісь такі моменти, коли ти виступаєш, готуєш якусь пісню або декілька пісень, і тоді отримуєш за це приз від організаторів, які високо оцінили. Воно відкладається десь в твоїй душі і далі спонукає дізнаватися більше про своє коріння, дізнаватись більше пісень, мотивів, загалом лемківської мови.
Ваше відео, де ви в окопі граєте на сопілці, стало популярним. Розкажіть, що це за мелодія та як зняли це відео?
Це гуцульський традиційний мотив “Аркан”. За традицією це саме той мотив і той карпатський танець, після виконання якого молодому гуцульському легіню дозволялося вже підперезуватися широким карпатським поясом “чересом”, дозволялося носити “бартку”. І такий молодий хлопець ставав потенційним опришком, тобто захисником своєї землі. А стосовно цього відео, то воно не було зняте спеціально. Я пригадую, що це були останні дні перед звільненням Київщини. Поблизу Києва, коли йшла наша контратака, почався ворожий обстріл. Ми пострибали з побратимами в окопи і коли більш-менш все стихло, сопілка була зі мною.
Я просто витягнув її і перше, що мені спало на думку, я зіграв. Це був якраз “Аркан”. Коли я почав грати, хтось з побратимів вихопив телефон швидко і зняв фрагмент. Це не було сплановане відео, нічого не було спеціально підлаштовано, все було справжнім. І я думаю саме тому це відгукнулося в серцях і душах багатьох людей по всьому світу, хто це побачив. І тому відео отримало таке широке поширення. Багато музикантів зробили на нього свої кавери і в нас в Україні, і за кордоном. Навіть у Китаї і в Штатах, і в Словаччині. Дуже цікаві кавери. При чому, аж після того, як вони зробили кавери, ми з ними познайомилися та підтримуємо далі зв’язки.
Пригадайте свій найважчий день на війні.
Я не можу сказати, який з днів був найважчим, але я можу так охарактеризувати певні періоди. Бо насправді після важкого дня можна психологічно і фізично відновитися. Якщо в тебе є потім достатньо часу на відновлення, на відпочинок, ти поступово набираєшся сил і готовий знову працювати. Але в нас бували, особливо під час наших контрнаступів на Херсонщині та на інших ділянках, такі дні, що відпочивати не доводилось. Фактично, один день плавно перетікав в інший. Кілька годин в напівсидячому положенні такого напівсну, тому що ти все одно слухаєш рацію. Для мене такі періоди є достатньо виснажливими, але братерство і надійне плече в побратимів моїх, які завжди зі мною в команді, завжди готові прийти на допомогу і підстрахувати, ефективно допомагає пройти ці всі випробування. Пройти ці складні, виснажливі як фізично, емоційно, так і психологічно, періоди.
Повне інтерв’ю читайте за посиланням.
