Сотні людей з Ямницької територіальної громади зустріли захисника Володимира Савчака глибокою скорботою. Віддаючи шану загиблому воїнові, живим коридором ставали на коліна й устелювали живими квітами шлях до місця його останнього спочинку, повідомляє Ямницька територіальна громада.
Попрощатися з Героєм прийшли рідні, друзі, колеги, керівництво громади, депутати сільської ради, побратими, духовенство, освітяни, медики і сотні небайдужих мешканців.
Народився Володимир Петрович Савчак 28 лютого 1981 р. в Ямниці. Успішно закінчив Ямницьку школу, далі навчався у ВПТУ №1 м. Івано-Франківська. Після училища служив у лавах Збройних Сил України. У шлюбі з дружиною виховали сина. Певний час Володимир провів на чужині, у Чехії, але за покликом серця повернувся в рідну Україну.
Він був дуже доброю і щирою людиною, завжди відгукувався на прохання, ніколи не відмовляв у допомозі, він надзвичайно любив життя, мав ще багато планів і мрій. У березні Герой пішов захищати свою землю від окупанта, служив на передовій оператором мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону однієї з військових частин.
Життя ямничанина трагічно обірвалося 19 червня 2022 р. внаслідок артилерійського обстрілу, завданого російськими військами в Луганській області.
Однокласниця Героя, ямничанка, вчителька та літературний критик Оксана Рябініна, згадуючи у промові полеглого Володимира Савчака, розповіла:
“Володя прожив гідне і дуже чесне життя. І загинув він як воїн, як Герой, загинув за нас із вами. Тому ми маємо вірити у перемогу, яка обов’язково настане. Колись я буду приводити сюди, до могили Володимира Савчака, своїх учнів, то буду їм розказувати, яким він був, буду хвалитися, що мала честь вчитися з Героєм. А ми маємо пам’ятати, що ті, хто гине у цій страшній війні, стають нашими оберегами, нашою честю, славою і гордістю…”
