Мед вже давно став брендом Івано-Франківської області. На гірських курортах, придорожніх ринках, гастрономічних та мистецьких фестивалях його таке розмаїття, що покупці губляться у виборі.
Баночки із солодким тягучим продуктом, приправлені гілочками м’яти, хвої та інших ароматизаторів, розходяться найкраще. Бо ж начебто карпатський, лісовий, про що свідчить зеленуватий колір. Тобто натуральний, ледь не від диких бджіл, пише Agrigator.
Ціни на нього вищі від звичайного, але ж купують, доплачуючи за цілющі властивості та екоякість. Однак чи справді це так?
“Ринок меду в країні — дикий, нерегульований. Під брендом карпатських медів продають і підробки, що дуже б’є по репутації наших пасічників. Адже справжні бджолярі дбають про свій імідж. І шкода, що недобросовісні ділки цьому шкодять.
Під виглядом лісового можна придбати навіть розведений цукор, ароматизований травами”, — наголошує Іван Юсько, голова ГО “Спілка пасічників Прикарпаття”.
Організація захищає пасічників. Наполягають, щоб виробляли відповідну документацію. А покупці мають цікавитися ліцензіями у продавців. Найкраще купувати безпосередньо у пасічників, а не десь при дорозі.
Вітчизняний мед має попит за кордоном, іноземці готові купувати його великими партіями. Наче й добре, але такої кількості продукції цьогоріч пасічники не зібрали. Неврожай.
“Та й закуповувати хочуть за безцінь, щоб згодом видавати наш мед за свій. І продавати в рази дорожче. Така практика, на жаль, не на користь іміджу нашої країни”, — резюмує Іван Юсько.
