Кожного року стан водойм в Україні погіршується. І Прикарпаття не є виключенням. Річки, озера забруднюють небезпечним сміттям і викидами з підприємств, а негативно це потім впливає і на здоров’я людей, і на річкову флору та фауну.
Який стан води в джерелах Івано-Франківська? Хто потерпає від нестачі води? Як впливає на організм жорсткість води, хлориди та сульфати? Яка особливість води на Прикарпатті? Про це WestNews дізнавався у Віталія Фіглевського, начальника управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області.
Дослідження якості питної води
За даними Держпродспоживслужби, питна вода на Прикарпатті загалом краща, ніж середній показник по Україні. Якість питної води дослідники визначали за фізико-хімічними та бактеріологічними показниками. Також проводиться виробничий і державний контроль безпечності та якості питної води.
У 2018 році Держпродспоживслужба лабораторно обстежила 39 централізованих водопроводів, 158 оздоровчих закладів, на яких відібрала 429 проби питної води. З них – 40 бактеріально забруднені. У 108 дошкільних навчальних закладів відібрали 242 проби питної води, з яких не відповідала вимогам 16 проб. В обстежених 243 закладах загальної середньої освіти відібрали 316 проб питної води, з яких тільки 16 позитивних.
“Питання дефіциту водних ресурсів тісно пов’язане з проблемою якості питної води. В Україні по обом пунктам ситуація склалась дуже напружена. На жаль, екологічний стан більшості басейнів українських річок, із яких, в основному, і забезпечується водопостачання населення, не можна назвати задовільним. У деяких містах та окремих регіонах відхилення від норми становить 70-80%. Навіть підземні води далеко не скрізь відповідають вимогам, які висуваються до питної води. В результаті неякісну воду для питних потреб використовує значна частина населення,” – зауважує Віталій Фіглевський.
Проблема екологічної безпеки водних об’єктів актуальна для всіх водозбірних басейнів України. У більшості з них вода має класи якості “забруднена” і “брудна”. Найгостріша ситуація склалась в басейнах Дніпра, Сіверського Донця, приазовських річок та деяких приток Західного Бугу і Дністра, де вода класифікується як “дуже брудна”.
Переважна більшість населення області для власних потреб використовує колодязі та каптажі джерел. Їх в області налічується більше 100 тисяч, з яких 355 (350 колодязів і 5 каптажів) – громадського користування, інші – індивідуальні. І це ще не найгірший випадок, бо десь криниць немає взагалі, або навіть якщо вони є, то вода в них абсолютно непридатна до пиття.
Стан води на Прикарпатті
Як зазначили в Держпродспоживслужбі, вода із джерел децентралізованого водопостачання Івано-Франківська відповідає вимогам державних стандартів за санітарно-хімічними та мікробіологічними показниками. А от в області ситуація дещо гірша.
“На сьогоднішній день не відповідає санітарно-хімічним показникам, а саме твердості, залізу, Косівський, Тлумацький, Галицький та Калуський райони. У 2018 році найбільш жорстку воду подавали водопроводи міста Бурштин, сіл Задністрянськ, Маріямпіль та Лани Галицького району, підвищена каламутність та окислюваність в місті Тлумач. Бактеріальне забруднення питної води виявляли на комунальних водопроводах селища Войнилів Калуського району, Отинії, села Коршів Коломийського району, міста Тлумач. У випадках виявлення невідповідностей районні та міські управління ГУ ДПСС в Івано-Франківській області інформує органи влади та організації, які експлуатують джерело води. Після заходів по очистці та дезинфекції джерела проводиться повторне дослідження проб питної води,” – говорить Віталій Фіглевський.
Окрім того, жителі міста Косів, що мешкають багатоповерхових забудовах потерпають від нестачі питної води. Подача питної води здійснюється періодично (два рази на тиждень), бо водопровідні мережі застарілі, потребують заміни та капітального ремонту.
Слід зазначити, що протягом останніх років в Івано-Франківській області реєструються поодинокі випадки інфекційного захворювання вірусного гепатиту А. Причиною виникнення є вживання некип’яченої води з криниць.
Вплив води, яка не відповідає нормам, на організм людини
У зв’язку з підвищеною твердістю питної води на Івано-Франківщині функціонує шість станцій пом’якшення питної води. Однак вони функціонують з перебоями – закінчуються реагенти, виходить з ладу обладнання. Особливість води на Прикарпатті в тому, що вона позбавлена природного фтору – це викликає карієс. Через відсутність йоду в мешканців області виникають порушення росту, розумового розвитку, захворювання щитовидної залози.
Підвищена твердість води за кальцинатами, яка виявляє себе накипом, білуватими лусками при кип’ятінні, в організмі людини може негативно впливати на сечовидільну систему та шлунково-кишковий тракт (утворення каменів). Високий вміст нітратів виявляється переважно в джерелах, в яких роками не проводилася чистка та знезараження води. Це в основному стосується власних криниць, трубчастих колодязів. Підвищений вміст нітратів у воді спричиняє таке захворювання як метгематоглобінемія. Можуть навіть реєструватись смертельні випадки у дітей до трьох років. Тому для дітей варто використовувати бутильовану воду гарантованої якості.
При концентрації хлориду натрію більше норми вода набуває солонуватого смаку, підвищення хлоридів у воді також негативно впливає на організм людини. При високому вмісті хлору у воді можуть утворюватися тригалогенметани – токсини, потрапляння яких в організм призводить до шкірних захворювань, захворювань верхніх дихальних шляхів і серцево-судинної системи.
Сульфати зустрічаються у питній воді в основному по причині забруднення джерел стічними водами або при потраплянні з грунту. Перевищення вмісту сульфатів може призвести до подразнення шкіри (дерматит), слизових оболонок очей (коньюктивіт) та кишківника (проноси).
Ефективні способи збереження чистоти середовища
Збереження і захист водних об’єктів та їх раціональне використання – одна з найважливіших проблем, яка потребує невідкладного вирішення. Так, серед головних напрямів роботи з охорони водних ресурсів можна виділити впровадження нових технологічних процесів, перехід на замкнуті цикли водопостачання, за яких очищені стічні води не скидаються, а повторно використовуються в процесах виробництва.
“Але в найближчі роки існує необхідність виконання, перш за все, тих заходів, які не потребують істотних капіталовкладень. Це дотримання технологічних норм використання і споживання водних ресурсів, підтримка в належному стані діючого устаткування і очисних споруд, забезпечення своєчасного збирання, сортування і переробки твердих побутових відходів, дотримання режиму використання водоохоронних зон та прибережних смуг, контроль за використанням та зберіганням мінеральних і органічних добрив, нафтопродуктів, отрутохімікатів тощо,” – розповідає Віталій Фіглевський.
Разом із тим, не слід забувати про найефективніший спосіб збереження чистоти середовища – не забруднювати його!
