Калуський міськрайонний суд виніс вирок лікареві-анестезіологу відділення анестезіології та інтенсивної терапії комунального закладу «Центральна районна лікарня Калуської міської і районної рад Івано-Франківської області».
Досудовим розслідуванням встановлено, що 12.05.2014 о 21.45 год. у приймальне відділення комунального закладу доставлений машиною центру екстреної допомоги пацієнт з діагнозом: «Набряк Квінке», пише Правда з посиланням на Галичину.
При надходженні до лікарні він був оглянутий черговим терапевтом та встановлено попередній діагноз: гострий набряк невиясненої етіології. У зв’язку з погіршенням стану здоров’я о 21.55 пацієнта госпіталізовано у відділення анестезіології та інтенсивної терапії вказаного лікувального закладу та черговим лікарем анестезіологом після огляду встановлено діагноз: «Гострий набряк гортані невідомої етіології. Внаслідок отруєння невідомої етіології», та «Гострий набряк гортані невідомої етіології. Гострий епіглотіт?». При цьому, лікар неналежно виконав свої професійні обов’язки внаслідок недбалого ставлення до них.
«Незважаючи на те, що характер скарг хворого (скаржився на біль у горлі, ускладнене дихання, нестачу повітря, біль при ковтанні, посилене слиновиділення) та виявлення набряку надгортанника, давали підстави для негайного виконання трахеостомії (або конікотомії) з метою надійного забезпечення прохідності дихальних шляхів та недопущення розвитку асфіксії, замість проведення трахеотомії чи конікотомії хворому, лікар розпочав введення медикаментозних препаратів, в тому числі протинабрякової та протиалергійної дії (дексаметазон, гідрокортизон, дімедрол). При цьому, можливість збереження життя хворого залишалась, при умові ретельного спостереження за перебігом його стану під час цього заходу і негайного проведення трахеостомії (або конікотомії) при відсутності позитивного ефекту відразу після введення вказаних препаратів. Однак, з 2200 до 2310 належне лікарське спостереження за хворим в цей період не велося, про що свідчить відсутність записів про зміни в стані хворого під впливом лікування протягом вказаного періоду часу в медичній карті. Внаслідок недооцінки лікарем-анастезіологом важкості стану хворого о 23.15 год. наступила клінічна смерть. Після зупинки дихання та серцевої діяльності лікарем-анастезіологом розпочато реанімаційні заходи та після 23.15 год. проведено трахеотомію (конікотомію), однак вжиті заходи виявились неефективними та о 23.55 12.05.2014 констатовано біологічну смерть пацієнта», – йдеться у вироку суду.
Таким чином, лікар обвинувачувався у неналежному виконанні своїх професійних обов’язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді смерті хворого.
В судовому засіданні обвинувачений вину не визнав. За його словами, до поступлення в Калуську ЦРЛ пацієнт займався самолікуванням та вживав невстановлені медичні препарати, що призвело до погіршення його стану та до негативних наслідків. Оскільки він діяв суворо дотримуючись вимог протоколу надання медичної допомоги хворим затвердженим наказом МОЗ України від 24.03.2009 р. №181, №34 від 15.01.2014 року, посадової інструкції лікаря-анестезіолога та Положення про відділення анестезіології та інтенсивної терапії, винним у настанні смерті пацієнта себе не вважає, тому просить його виправдати в інкримінованому йому стороною обвинувачення кримінальному правопорушенні.
Захисник лікаря надав суду висновки Дніпропетровського Бюро СМЕ, «Київського обласного бюро судово-медичних експертиз», «Вінницького обласного бюро судово-медичних експертиз», які засвідчили, що не доведено наявність в діях лікаря складу кримінального правопорушення.
Потерпіла в судовому засіданні пояснила, що 11.05.2014 до неї в гості в м. Калуш приїхав брат, який протягом 28 років проживав у Німеччині. 12.05.2014 близько 13.00 год. їй зателефонував брат і повідомив, що його болить горло і він хотів би звернутись до лікаря. Вона зателефонувала до своєї знайомої, яка працює у районній лікарні і домовилась, щоб вона відвела його до лікаря-лора. Оскільки цього дня лікаря не було, брата так і ніхто не оглянув. Ввечері братові стало погано і його госпіталізували. Близько 00.10 год. їй повідомили, що брат помер, пояснили, що у брата горло було стиснуте і не можна було вставити трубку. На її думку, до смерті її брата призвело неналежне виконання лікарем анестезіологом своїх професійних обов`язків, а тому вважає, що обвинуваченого слід покарати суворо.
«Висновком експертизи №70-к від 28.10.2021 КУ «Вінницьке обласне бюро судово-медичної експертизи» встановлено, що обстеження пацієнта в реанімаційному відділенні Калуської ЦРЛ було неповним, але не «поверхневим», оскільки це не завадило встановленню діагнозу та згідно клінічних проявів розпочати лікування. Оскільки лікування пацієнта було у відповідності до встановленого діагнозу, не могло призвести до погіршення його стану, комісія констатує відсутність причинного зв’язку між наданням медичної допомоги лікарями реанімаційного відділення Калуської ЦРЛ, зокрема лікарем анестезіологом і настанням смерті. Перебування пацієнта у приймальному відділенні протягом 10 хв. не вплинуло негативно на перебіг захворювання і не сприяло настанню смерті. Паталогічний процес в гортані розпочався за декілька діб до поступлення його в Калуську ЦРЛ. Судово-медична комісія вважає, що таке пізнє звернення пацієнта за медичною допомогою не вплинуло негативно на процес діагностики, але більш раннє звернення за медичною допомогою могло запобігти його смерті. У відповідності до висновку експертів, комісія вважає, що при наданні 12.05.2014 медичної допомоги лікарями реанімаційного відділення Калуської ЦРЛ зокрема лікарем-анестезіологом не вбачає порушень діючих на той час нормативних документів», – йдеться у вироку суду.
В сукупності вказані докази не вказують на те, що обвинувачений неналежно виконував свої професійні обов’язки внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді смерті хворого. Таким чином, суд приходить до переконання, що стороною обвинувачення не надано суду доказів винуватості лікаря у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 140 КК України, тому він підлягає виправданню у зв’язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
Суд визнав лікаря невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КК України та виправдав його на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв’язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги – після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.
