Суд виправдав прикарпатського експрокурора-хабарника, визнавши фабрикацію справи

Богорадчанський суд Івано-Франківської області виправдав колишнього прокурора Коломийської місцевої прокуратури Василя Тарасенка.

Про це повідомляє «Судовий репортер»  з посиланням на вирок від 26 липня, копія якого є у розпорядженні видання.

У 2018 році прокурор Тарасенко представляв у суді справу за обвинуваченням двох жінок у крадіжці телефона Apple iPhone 5S.

Одна із обвинувачених звернулась до свого рідного батька із проханням з’ясувати, яке покарання їй загрожує, оскільки вона раніше судима. Громадянин Ворсуляк став шукати зустрічей із прокурором, цікавлячись, що потрібно зробити, щоб дочку не посадили. Під час спілкування прокурор нібито озвучив вимогу передати йому 300 доларів, після чого Ворсуляк написав заяву в прокуратуру.

31 липня 2018-го у дебатах прокурор орієнтував суд на призначення жінкам умовного покарання. На третій день суд ухвалив вирок, звільнивши засуджених з іспитовим строком. Прокурора у засіданні не було, але він приходив до канцелярії суду, щоб здати документи в іншій справі. Ворсуляк дочекався його і на виході з суду став дякувати й говорити компліменти. За кілька хвилин прокурора затримали і знайшли в кишені штанів 300 доларів.

Прокурор одразу попросив адвоката із Центру безоплатної правової допомоги, але правоохоронці почали проводити слідчі дії — опитувати затриманого, проводити освідування, чекаючи прибуття захисника. Тільки через годину, після завершення слідчих дій на місці затримання, був викликаний адвокат із Центру БПП. Пізніше підозрюваного доставили до відділку поліції і 8 годин не впускали до нього адвоката, залученого за договором. Адвокат із Центру БПП повідомив суду, що на нього чинився тиск не лише психологічний (шантаж, погрози. замахування), а й фізичний (поштовхи, підніжки). Працівник поліції силою вирвав у адвоката заяву, написану підзахисним. Суд відзначив у вироку ці порушення права на захист.

Обвинувачений Тарасенко не визнав вимагання і одержання хабара. Розповів, що до нього звертався громадянин Ворсуляк, бідкався, що донька непутяща. Він як прокурор у кожній справі орієнтує обвинувачених на відшкодування збитків, що і зробив. Крім того, порадив сплатити штраф за попереднім вироком. Тарасенко заперечив, що в будь-якій формі говорив про неправомірну вигоду. Водночас підкреслив, що Ворсуляк постійно намагався зустрітися з ним, шукав його в прокуратурі і суді, передавав номер телефону через його колег, прохаючи передзвонити, розсипався у компліментах і намагався здобути прихильність. Тарасенко каже, що простодушно сприймав це як турботу за долю дочки. Лише згодом, проаналізувавши розмови із заявником, Тарасенко зрозумів, що Ворсуляк провокував його на бесіди, які могли бути потрактовані неоднозначно.

У день затримання Тарасенко на проголошення вироку не прийшов, оскільки його присутність не була обов’язкова, але прибув до місцевого суду в іншій справі. У коридорі він зустрів дружину, також працівника прокуратури, а згодом і Ворсуляка, який сказав, що суд вже виніс рішення. Ворсуляк почав дякувати, ходив довкола нього, то з одного боку, то з іншого, наговорив багато компліментів і побажань, за що прокурор подякував, подавши співрозмовнику руку. Через 30 метрів прокурора затримали, схопили за руки і стали обмацувати кишені. З лівої кишені штанів витягли згорнуті доларові купюри. Тарасенко каже, що Ворсуляк, бігаючи довкола нього, міг підсунути ці гроші, а він не помітив, бо має поганий зір, носить окуляри. Покрій штанів із широкими кишенями дозволяв зробити це нечутно. Водночас Тарасенко не виключає, що гроші могли підкласти працівники поліції, які проводили руками по його одежі і утримували близько 5 хвилин до прибуття слідчої і понятих.

З відеозапису слідчої дії видно, що на руках і штанах прокурора не виявлено слідів хімічної речовини.

Громадянин Ворсуляк повідомив, що після написання заяви в Генпрокуратуру постійно носив із собою гроші, але оскільки Тарсенко не просив хабара, то щоразу повертав їх правоохоронцям. Гроші він повертав чотири рази. У день затримання у розмові Тарасенко начебто рукою подав знак, що треба заплатити, але відмовився брати гроші в руки. А показав, що треба покласти в кишеню штанів. Він зробив це, а Тарасенко нібито рукою підштовхнув гроші глибше в кишеню.

Суд визнав показання Ворсуляка суперечливими і такими, що не можуть вважатися допустимим і достатнім доказом вини обвинуваченого. Суд вирішив, що правоохоронні органи діяли провокативно.

Із матеріалів НСРД вбачається, що Ворсуляк отримував численні інструкції від правоохоронців, як спілкуватися із обвинуваченим: «не пались між камерами», «скажеш дякую», «якщо не буде…, не давай».

Під час допиту на низку ключових запитань Ворсуляк не відповів, посилаючись на хворобливий стан.

У день написання заяви в Генеральну прокуратуру телефон Ворсуляка фіксувався в Івано-Франківську. Тому суд поставив під сумнів, що чоловік міг особисто цього дня писати заяву в будівлі ГПУ в Києві. Сам Ворсуляк давав плутані пояснення з приводу того, як їхав у Генеральну прокуратуру: залізницею чи автомобілем, де взяв гроші на хабар і т.п. Також не пояснив чому в період часу з 13 березня (дата зверенення) по серпень 2018 року за його номером телефону зафіксовано 92 з’єднання з номером мобільного працівника УЗЕ в Івано-Франківській області і 4 з’єднання з оперативним працівником цього ж підрозділу.

Громадянин Ворсуляк раніше двічі судимий, в тому числі, за тяжкий злочин, пов’язаний із обігом наркотиків, і за шахрайство. Також відомо про його участь у якості свідка і заявника у щонайменше восьми кримінальних провадженнях. Після затримання Тарасенка Ворсуляк був залучений до негласних слідчих дій у кримінальній справі щодо посадовця правоохоронного органу в Чернівцях.

Суд з’ясував, що в стенограму НСРД оперуповноважений включив фразу «… там так, як ви казали, 300 доларів…», яка насправді у розмові не звучить. Частину розмови, внесена до стенограми, взагалі неможливо ідентифікувати, оскільки її не вдалося відтворити в судовому засіданні, попри залучення фахівців із різним обладнанням. Суд розцінює це як ознаку упередженості правоохоронних органів.

Крім того, суд визнав порушення підслідності. В один день було винесено дві постанови про визначення підслідності.

Спочатку прокурор Генеральної інспекції ГПУ Ковальчук визначив підслідність за Державним бюро розслідувань. Але суд вважає, що це неправильно, оскільки ДБР підслідні лише справи щодо гепрокурора, його заступників, в тому числі керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Суд вважає, що ДБР не має повноважень розслідувати справи щодо інших працівників прокуратури. Суд зазначив, що прокуратура є окремою системою, яка не входить до системи правоохоронних органів, що за своєю суттю є органами виконавчої влади.

У той же день заступник генпрокурора Столярчук визначив підслідність справи за СБУ.

На думку суду, справа щодо прокурора була підслідна поліції, а не СБУ чи ДБР. Визнавши порушення підслідності, суд все ж дав оцінку зібраним доказам, показавши, що вони не доводять обвинувачення.