За даними Національного банку, українці стали більше брати в борг у банків, та ще й під високі відсотки, зазначила вона. Найчастіше – під споживчі кредити на техніку, телефони, менше – на іпотеку.
Про це у своєму відеоблозі “За великим рахунком” розповіла нардеп Тетяна Острікова.
Оскільки криза справді може відбутись, то варто почати відповідально ставитись до витрат, пояснила вона. Й запитала, чи справді українці готові переплачувати 50 чи 70% вартості товару за розстрочку, якщо в іншому банку кредит дешевший.
Острікова пригадала, що після кризи 2008 року експерти наввипередки давали поради, як вберегтись від тяжких наслідків. Серед основних порад: не брати кредити у валюті, не купувати валюту після стрибка, коли курс вже виріс, але купувати на мінімумі.
Не продавати нерухомість зразу після кризи, коли ціна низька. Але якщо підготувались та заощадили гроші, то криза – хороший час для покупки. Ну і звісно – накопичувати капітал, щоб пережити кризу, а може навіть і придбати щось за вигідною ціною,
– зазначила вона.
Й додала, що про фінансові загрози мала б думати держава. Очільниця МВФ Крістін Лагард ще у 2018 році закликала міністрів фінансів бути обережними і підготуватися до можливого настання кризи. Радила продумати політику і реформи, які будуть стимулювати зростання.
Петро Порошенко та Крістін Лагард
За словами нардепки, ніяких точок зростання чи стимулювання в бюджеті не передбачено. Навіть податок на виведений капітал, про який говорять три роки, не спромоглись запровадити.
“В рік подвійних виборів – не до світових криз. У нас всередині країни така турбулентність, що зовнішні загрози відходять на другий план. Для очільників країни головне зберегти владу. То ж як і завжди нам доведеться самим розв’язувати власні проблеми”, – підсумувала Острікова.
Дивіться відео повного випуску відеоблогу Тетяни Острікової “За великим рахунком” за 11 березня 2019 року
Оскільки криза справді може відбутись, то варто почати відповідально ставитись до витрат, пояснила вона. Й запитала, чи справді українці готові переплачувати 50 чи 70% вартості товару за розстрочку, якщо в іншому банку кредит дешевший.
Острікова пригадала, що після кризи 2008 року експерти наввипередки давали поради, як вберегтись від тяжких наслідків. Серед основних порад: не брати кредити у валюті, не купувати валюту після стрибка, коли курс вже виріс, але купувати на мінімумі.
Не продавати нерухомість зразу після кризи, коли ціна низька. Але якщо підготувались та заощадили гроші, то криза – хороший час для покупки. Ну і звісно – накопичувати капітал, щоб пережити кризу, а може навіть і придбати щось за вигідною ціною,
– зазначила вона.
Й додала, що про фінансові загрози мала б думати держава. Очільниця МВФ Крістін Лагард ще у 2018 році закликала міністрів фінансів бути обережними і підготуватися до можливого настання кризи. Радила продумати політику і реформи, які будуть стимулювати зростання.
Петро Порошенко та Крістін Лагард
За словами нардепки, ніяких точок зростання чи стимулювання в бюджеті не передбачено. Навіть податок на виведений капітал, про який говорять три роки, не спромоглись запровадити.
“В рік подвійних виборів – не до світових криз. У нас всередині країни така турбулентність, що зовнішні загрози відходять на другий план. Для очільників країни головне зберегти владу. То ж як і завжди нам доведеться самим розв’язувати власні проблеми”, – підсумувала Острікова.
Дивіться відео повного випуску відеоблогу Тетяни Острікової “За великим рахунком” за 11 березня 2019 року
- Advertisement -
Країна -вічної кризи. Так що це для Українців не новина.