Об‘єднати громади Закарпаття, без емоційних маніпуляцій: такою була ідея круглого столу «Проєкт Свидовець: перспективи сталого розвитку громад із врахуванням екологічних, економічних і соціальних аспектів», що відбувся у гірському селі Ясіня. Захід за участі голів громад та старост сіл, представників влади, громадських активістів та науковців був ініційований Ясінянською та Усть-Чорнянською громадами, які стали заручниками інформаційної дискримінації, що заважає розвитку їхньої ідеї.
Представники екологічних організацій, які опонують проекту курорту, запрошення організаторів проігнорували. Степан Поп, професор Ужгородського національного університету, науковий керівник групи, яка вивчає вплив «Свидовця» на довкілля, прокоментував це так: “Шкода, що не прийшли опоненти, так звані екоактивісти. Та я розумію, чому. Тут їм було б не комфортно. Тут проходить професійна дискусія патріотів України, а їх я вважаю ворогами України”.
Ось уже п’ятий рік група з 20 науковців проводить дослідження, результатом якого повинен стати ґрунтовний документ – Звіт Оцінки впливу на довкілля проєкту ТРК «Свидовець».
Як відзначалося в ході обговорення, він має суттєво вплинути на умови конкурсу інвесторів за право здійснювати проект, надати йому виразної і чіткої екофільної спрямованості. Саме ця вимога до проектів інвестицій в туризм та рекреацію гірського краю міститься в Стратегії розвитку Закарпатської області на 2021-2027 рр.
Загалом в багатогодинній дискусії круглого столу виступили сільські голови і старости сіл, керівники Закарпатської ОВА, місцевих райрад та райдержадміністрацій, громадські активісти та науковці, які вже багато років займаються дослідженнями ймовірного впливу на довкілля проектованого курорту (а це науковці в сферах стану вод та грунтів, лісівники та фахівці з питань біорозмаїття: іхтіологи, спеціалісти з тваринного світу Карпат, дослідники територій «Смарагдової мережі» та інші).
Склад учасників та рівень дискусії передбачав фаховий рівень діалогу для досягнення конструктивної позиції.
Всі присутні голови громад та старости сіл від імені абсолютної більшості горян виступають за розвиток туризму. Громади, за підтримки європейських структур, розробили та затвердили на своїх сесіях стратегії розвитку, в яких саме туризм є головним напрямком.
«В нас надто суворий клімат для сільського господарства, немає землі та площ для виробництв. Єдиний наш «капітал» та ресурс – це наші Карпати, які ми любимо і які ми краще за інших знаємо, як берегти», – зазначають горяни.
Але вигода від розвитку гірськолижного туризму буде не лише гірським селам. Реалізація курорту «Свидовець» дасть економічний резонанс в наразі депресивному гірському краї, зробить горян заможними, села комфортними, приведе в Україну мільйони туристів з країн Європи. Такий проєкт в галузі сучасної туристичної індустрії також стане вагомим внеском у процес надходження валюти в Україну. Відомо, що туристична галузь робить цілі регіони з депресивних заможними, – в цьому переконані експерти.
За простими розрахунками, потенційні 1-2 мільйони туристів з Європи можуть «привезти» до України кілька мільярдів євро! За ці гроші не лише горяни отримають прибутки та гідні робочі місця, а й будуть збудовані ті ж школи, лікарні і дитсадки, дороги та берегоукріплення. Такий потік туристів та коштів – це ще й макроекономічний чинник для всієї України.
До прикладу, в найвисокогірнішій в Україні Ясінянській громаді є вісім шкіл, п’ять дитячих садків, лікарня, школа мистецтв, спортивна школа та інші заклади і об’єкти, які утримуються за кошти бюджету громади, який зараз виконується на 80%. Така ж ситуація і в інших високогірних громадах. В деяких селах будівлі шкіл збудовані ще «за Австрії».
Староста села Лопухова Костяк Олена Іванова розповіла, що вона як мама 11-класника та вчителька спілкується з випускниками школи: «Я спілкуюся з ними як з дорослими… Більшість випускників виробили закордонні паспорти і одразу ж після останнього дзвоника планують їхати за кордон працювати. Дуже багато молоді виїхало. Роботи немає, перспектив немає».
Фіцай Михайло Михайлович, екс-голова села Лопухів розповів: «В нас жахлива демографічна ситуація. Я знаю всіх, хто виїхав. 80% з них навіть не планують повертатися, лише в гості до родини, яка залишилася… За десять років, коли я був сільським головою, в нас відбувалася варварська вирубка лісів, лісозаготівельники іноді протестували, перекривали дороги, але не за збереження лісу, а за право більше, законно чи незаконно, вирубувати лісів… Але за цей час, за всі десять років, я не бачив жодного активіста, який би боровся з вирубками. Вони з’явилися чомусь лише тоді, коли громади вирішили розвивати гірськолижний курорт «Свидовець».
«Деякі наші родини живуть на 50 євро в місяць. Такими темпами через 10-15 років в нас не залишиться мешканців. Ці активісти забирають майбутнє в наших дітей. Вони будуть прокляті», – резюмував Михайло Куцей.
Корисними були презентації науковців, які професійно досліджують питання впливу «Свидовця» на довкілля.
Їх висновки, які спростовують багато міфів, короткими тезами та цитатами з виступів:
- Завданням науковців є не сприяти проєкту, а навпаки – знайти вразливі місця і надати свої рекомендації для мінімізації впливу,
- Проєкт не зачіпає жодного квадратного метра заповідних територій,
- Територія вершин, територія полонин не буде забудовуватись. Тільки біля підніжжя будуть розташовані готелі. Це і для логістики, і для того, щоб не навантажувати екосистему,
- В проєкті вже враховано багато рекомендацій науковців – десь території залишаться недоторканими, а десь будуть змінені конфгурації трас та об’єктів. Курорт буде розвиватися в три етапи, і на кожному з них ми зможемо додатково моніторити та корегувати реалізацію проєкту,
- Навколо водних об’єктів згідно рекомендацій науковців будуть розширені діючі охоронні зони,
- Щодо червонокнижних тварин, то їх найбільше живе на сіножатях, в прибережних зонах, високогірних лісах та на полонинах. Багато таких тварин з реалізацією проєкту збільшать свій ареал,
- Щодо територій так званої «Смарагдової мережі», то це найбільш спекулятивне питання. Самі карти мережі мають дивні моменти – наприклад, навіть частина сіл, зокрема Чорної Тиси, є на територіях «смарагдової мережі». Але проєктанти враховують і обходять об’єкти «мережі»,
- На теритроії курорту та за його межами буде заборонений джипінг та обмежений або закритий рух автомобільного транспорту,
- Нашими завданнями після нашої перемоги є: інвестиційне іноваційне відновлення України, екофільне інвестування, створення в регіоні на одного туриста одного робочого місця, зупинка еміграції та повернення наших людей додому, створення великого рекреаційного кластеру – Свидовець-Шаяни-соляний басейн (озера, шахти), розвиток креативних індустрій, мереж реабілітації наших захисників, розвиток зеленого туризму, крафтових виробництв, сфери послуг…
Як згадувалося, екоактивісти не відгукнулися на запрошення до спокійної кваліфікованої дискусії.
Натомість навіть колишній опонент створення курорту – заступник директора Карпатського біосферного заповідника, доктор біологічних наук Гамор Федір Дмитрович заявив, що на цій зустрічі він побачив великий поступ в правильному напрямку, бажання знаходити компроміси, з користю для людей і з мінімізацією впливу проєкту на довкілля.
Згадувалася на круглому столі й ідея проведення в Карпатах зимової Олімпіади. А як відомо, майбутній курорт «Свидовець» за показниками перепадів висот, єдине місце, яке зможе прийняти міжнародні змагання з швидкісного спуску та гігіантського слалому.
Резюмуючи, «…жодних порушень для довкілля, по інтенсивності та по часу дії, які б унеможливлювало реалізацію проєкту, немає» (професор, доктор фізико-математичних наук, Степан Поп), а шанс будувати економічно сильну Україну — безцінний. І, як ніколи, дуже потрібен її людям!
