Більше п’яти років Ясінянська та Усть-Чорнянська громади прагнуть втілити проєкти курортно-туристичних комплексів на благодатних, але не родючих землях.
Проекти розроблені із турботою про довкілля та урахуванням законів України повинні докорінно змінити соціально-економічну ситуацію у бідному та депресивному краї. Та ця ініціатива роками блокується безпідставними обвинуваченнями та емоційними закликами. Щоб розставити всі крапки над «і», 21 квітня громади провели круглий стіл, пише Правда іф.
Дискусія відбулась у смт. Ясінях Рахівського району Закарпатської області. До обговорення було запрошено усі сторони, які мають свою позицію щодо проекту – очільників районних адміністрацій та рад, старост сіл Чорна Тиса та Лопухів, науковців та еко активістів. Останні, наполегливо протестують проти розвитку туристичного напрямку регіону, були запрошені, але запрошення громад до відкритої дискусії проігнорували.
Гірські громади надихались європейськими прикладами та прикладними сусіднього регіону, які стали жити краще.
Адже досі за словами Михайла Фіцая, колишнього голови села Лопухів, горяни краю живуть на 10 гривень в день, а діти після завершення школи відразу ж виїжджають за кордон на заробітки.
Розвиток туристичного потенціалу регіону – це не тільки шлях до добробуту, але і до збереження навколишнього середовища. Адже, як зазначила доктор технічних наук з екологічної безпеки Людмила Архипова, туристична галузь найменше впливає на природи, а реалізація такого інфраструктурного проєкту допоможе, наприклад, встановити відсутні водоочисні споруди у регіоні. Ба більше, за словами Андрія Замороки, кандидата біологічних наук та доцента: “Реалізація проекту Свидовець, в певній мірі сприятиме біорізноманіттю краю.”
Оманливу медійну тезу про те, що туристичний курорт буде розміщений та території гірського хребта, спростував доктор фізико-математичних наук, професор, завідувач кафедри фізичної географії та раціонального природокористування Степан Поп, який підчас виступу підкреслив, що «Забудови Свидовецького хребта не буде. Туристична інфраструктура буде розміщена на територіях навколишніх сіл».
Учасники дискусії наголосили, що туристичні проєкти зможуть вирішити більшість проблем громад.
- Створить тисячі нових робочих місць, поклавши край трудовій міграції.
- Збереже карпатські ліси. Світова практика доводить: реалізація курортних проєктів зменшує відсоток щорічної вирубки лісів, оскільки туристичний бізнес зацікавлений у збереженні та розвитку природних багатств.
- Значно покращить інфраструктуру краю, адже передбачає створення централізованої системи водопостачання, розбудову доріг тощо за рахунок залучених після аукціону інвесторів. Участь інвесторів (загальна очікувана сума інвестицій щонайменше – 2 мільярди доларів) можлива лише на конкурентних засадах, після затвердження містобудівної та земельної документації за замовленням місцевих громад (як це передбачає законодавство України).
- Наповнить бюджети місцевих громад, що сприятиме покращенню життя населення через формування закладів медицини, освіти, культури.
Голова Ясінянської селищної ради, Андій Делятинчук звернувся до Закарпатської ОДА з проханням делегувати повноваження селищній раді щодо виготовлення проєкту землеустрою.
У ході обговорення, учасники круглого столу дійшли висновку, що процес гальмування туристичного розвиту Карпат є в принципі антиукраїнським. Адже воно призводить до численного виїзду наших громадян за кордон з регіону, який за природною красою не поступається всесвітньовідомим європейським курортам Франції, Швейцарії, Австрії, Італії. Вочевидь, за блокуванням його туристичного розвитку українських Карпат стоять фінансові інтереси конкурентів.
