Українці очікують на складну зиму. Гідрометцентр опублікував імовірний сценарій розвитку погодних умов на зиму 2022-2023 рр.
“ДС” поговорила з керівником відділу метеорологічних прогнозів Укргідрометцентру Владиславом Біликом про те, яка зима на нас чекає і чи є ризик повеней наступного року.
“ДС”: У погодному сценарії Укргідрометцентру йдеться про температуру на 1-2 градуси вищу за норму, розраховану за період останніх 30 років. Чи означає це, що зимова температура цьогоріч буде на 1-2 градуси вищою за температуру минулої зими?
В. Б.: Ні. Що таке норма? Це взяли всі зими за 30 років. Зараз у нас це 1991-2020 рр. Кожну зиму порахували, її температуру усереднили і виявили якусь норму. Аби з чимось можна було порівнювати, чиста статистика. І середня температура зими 2022-2023 рр. буде на 1-2 градуси теплішою за цю середню температуру за 30 років. Середньостатистична зима. От про що йдеться.
“ДС”: Цьогоріч для українців тепла зима може стати подарунком, адже країна, імовірно, матиме проблеми з опаленням. Чи відчутне підвищення на 2 градуси в домівках для населення?
В. Б.: Ця зима буде такою, як і всі попередні зими. Скажімо так: будуть періоди тепла, а будуть періоди холодів. Але в цілому зараз йде тенденція на глобальне потепління клімату; підвищення температури; парниковий ефект. Наші прогнози це підтверджують. Є певні методики розрахунку.
Дуже багато хто каже, що зима буде холодною. Але ці розмови не є науково обґрунтованими.
“ДС”: У погодному сценарії також сказано, що ймовірність тривалих періодів дуже холодної погоди з мінімальною температурою -25..-30 градусів в Україні є дуже низькою. Які зимові місяці будуть найхолоднішими?
В. Б.: Короткочасові суттєві похолодання зазвичай тривають тиждень, максимум 10 днів. Ці періоди називають “ультраполярне вторгнення” і вони трапляються у січні-лютому. У грудні вони бувають дуже рідко.
“ДС”: Торік Укргідрометцентр прогнозував, що зима-2022 нагадуватиме осінь. Так і сталося. Що нагадуватиме прийдешня зима?
В. Б.: Не стільки осінь, осінь — вона є осінь. Деякі журналісти вже називають цю осінь “холодною”, але, по-перше, вона ще не закінчилась, по-друге, вересень дійсно був трохи прохолодніший за норму, а жовтень — є і буде теплішим за норму. Висновки про осінь можна робити лише після листопада.
Зима буде середньостатистична. Будуть певні періоди з холодом, певні — з теплом, але нічого надзвичайного та особливого ми не очікуємо.
“ДС”: У сценарії нічого не сказано про опади, але високі температури вказують на те, що стабільних снігових заметів нам не чекати. Так і є?
В. Б.: Так. Вже тривалий час у південній частині України за всю зиму не буває стабільного снігового покриву. Найбільш сніжні наші області — західні та північні. Найдовше та найчастіше сніговий покрив зберігається у них. Сніг зимою буде. З більшою ймовірністю, у цих регіонах.
А в цілому, у нас вже давно не було такої зими, щоб сніг лежав навіть місяць, не кажучи вже про два. Сніговий покрив, як правило, то сходить, то знову з’являється. Це — наслідок коливання тепла та холоду.
“ДС”: У горах зазвичай стабільно лежить сніг…
В. Б.: Ні-ні, гори — це окрема розмова. У горах вже цьогоріч на горі Піп-Іван був сніг, замети та все інше. Ми говоримо про рівнинну частину України.
“ДС” Якщо ми говоримо про глобальне потепління, є сенс українцям очікувати звичну зимову погоду зі снігопадами найближчі роки?
В. Б.: Найближчі 10 тисяч років клімат значно потеплішає. Якщо ми говоримо про “глобальне потепління”, то на щось “глобальне” потрібно щонайменше 1000 років. Науковців бентежить, що за останні 100 років температури землі піднялася на 0,1 градус, а до цього за 200 років вона підіймалася лише на “0-стільки-то градусів”. Глобальне потепління — наукова тема, більше схожа на те, що “сонце згасне і ми всі помремо”.
Тенденція така: у нас два основних періоди — літо та зима. Осінь і весна у нас вже скоротилися і тривають у середньому місяць. Сніжних зим немає. Ми переходимо в європейський клімат зими, яка завжди була на території Німеччини, східної Європи. Там завжди: якщо випадає сніг, він полежить день-другий, а потім перетворюється на якусь “кашу”, тане. Плюс-мінус 5 градусів — така зима у середньому.
“ДС”: Які шанси, що Україні наступного року вдасться уникнути масштабних лісових пожеж та гірських повеней, які спостерігалися, наприклад, влітку 2020? Країні може бути непросто витримати додаткове погодне навантаження на інфраструктуру.
В. Б.: Це вам ніхто не спрогнозує. Залежить від того, як дощі будуть йти. Як правило, усі повені влітку у Карпатах — унаслідок дощів. У чому основна причина? У тому, що вирубали ліси і тепер потерпають від цих повеней. 50 років тому ліси не рубали, клімат був майже такий самий, і тому їх не топило. Це основна причина.
“ДС”: Осінь цьогоріч прийшла вчасно. У столиці вже 1 вересня погода відчутно “перемкнулась” на осінній формат. Чи є підстави очікувати на весну-2023 за календарем чи вона, як і цього року, фактично пройде повз і “перетече” із зими в літо?
В. Б.: Середньостатистично весна настає у середині березня. Навіть буває у середині лютого — різниться з року в рік. Але основна територія України зустрічає весну у середині березня, тобто у першій декаді сезону. Будемо й у 2023 році так її очікувати.
