Чоловічий ритуальний танець сербен з Чортовця та гуцульську сирну пластику внесли до переліку нематеріальної культурної спадщини України.
Відповідний наказ 27 травня оприлюднили на сайті Мінкульту.
“Місцеві громади мають вжити заходів щодо врахування рекомендацій та пропозицій Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики України щодо забезпечення охорони елементів нематеріальної культурної спадщини”, — йдеться у дописі.
Що відомо про ритуальний танець сербен
Ритуальний танець сербен у селі Чортовець Городенківської міськради танцюють лише чоловіки та хлопці. Жінки та дівчата тільки співають і спостерігають за дійством. Великодній танець жителів села Чортовець схожий на сербський військовий чоловічий танець, вважає городенківський етнограф Ярослав Левкун. Танець обов’язково супроводжувався грою на сопілці. Тепер це роблять рідко. Як правило, лише співають.
Традиція чоловічого танцю сербен розповсюджена також у місцях компактного проживання уродженців села Чортовець за кордоном. Це — передмістя Праги в Чехії, передмістя Парижа у Франції, а також Португалія і Польща.
Що відомо про гуцульську сирну пластику
Сирні коники почали робити понад сотню років тому в селі Брустури Космацької громади, що на Івано-Франківщині. У цьому селі засновницею традиції вважають Юстину Якіб’юк, яка народилася у 1886 році.
Сирні коники поширені в селах Брустури, Космач, Прокурава, Шепіт, Річка і Снідавка Косівського району та селах Криворівня, Чорний Потік, Красник Верховинського району. Елементи гуцульської сирної пластики є як в інших областях України (зокрема Карпатського регіону), так і за кордоном — у Польщі, Словаччині, Угорщині та Румунії.
