Центральна міська клінічна лікарня (ЦМКЛ) Івано-Франківська сьогодні — це потужний медичний заклад, де поєднуються передова хірургія, сучасна реабілітація та активна міжнародна дипломатія. Завдяки багаторічній співпраці з партнерами з ЄС, лікарня стала своєрідним майданчиком для впровадження інноваційних грантів, які дозволяють медикам розвиватися всупереч викликам війни. Сьогодні це чи не найактивніший учасник міжнародних грантових програм у регіоні, а також один із флагманів української сучасної медицини.
Про те, чим живе лікарня сьогодні, як «виживати» під тиском дефіциту площ, навантаження під час війни, підтримку ветеранів та які унікальні проєкти готуються до запуску, кореспондентам інформаційного ресурсу Правда.іф розповів очільник закладу Тарас Масляк.
1. Чим живе зараз ЦМКЛ?
Зараз лікарня працює дуже напружено. Через війну пацієнтів стало набагато більше: майже кожен третій тут — це військовий. Бійці лікуються не лише від поранень, а й відновлюють душевний стан. Ситуацію ускладнює і те, що на початку повномасштабного вторгнення лікарня віддала майже половину своїх приміщень іншим службам. Тепер місць катастрофічно не вистачає — іноді доводиться класти людей навіть у коридорах, адже за один день по допомогу можуть звернутися майже 200 людей.
Однак, попри такі труднощі, у лікарні на перше місце ставимо людяність. Ми вважаємо, що пацієнта важливо не просто підлікувати, а й вислухати та підтримати. Люди довіряють закладу, бо бачать добре ставлення, відмінні умови перебування та професійну роботу лікарів. Окрім лікування, дбаємо і про затишок: щоб у палатах було чисто, а їжа була смачною та корисною, як удома.
За останні роки зібрали чудову команду фахівців. Тут працюють 17 різних відділень: від лікування серця до складних операцій на кістках. А щоб розвиватися, постійно шукаємо підтримку за кордоном. Зараз заклад бере участь у понад 20 міжнародних проєктах із країнами Європейського Союзу, Японією та США. Це допомагає купувати нове обладнання, ремонтувати приміщення та відправляти лікарів на навчання за кордон.
Хоча навантаження на лікарню зросло майже вдвічі, медичні працівники лікарні продовжують впроваджувати сучасні технології та робити все, щоб пацієнти отримували найкращу допомогу.
2. Чи відчула лікарня додаткові навантаження у зв’язку із війною?
Навантаження зросло колосально — десь на 40%. Це стосується і військових, і ветеранів, і внутрішньо переміщених осіб. Крім того, чимала кількість пацієнтів звертаються із запущеними хронічними захворюваннями, адже роками не мали належного медичного обстеження та постійного сімейного лікаря. Найчастіше тут йдеться про ВПО.
І саме сімейний лікар повинен супроводжувати пацієнта та вчасно виявляти проблеми зі здоров’ям. Однак, незважаючи на державні реформи в медицині, на мою думку, первинна ланка поки що не працює так ефективно, як мала б. Через недоопрацювання системи до нас нерідко потрапляють люди вже у важкому стані — недообстежені та без належного лікування.
Суттєвим викликом для лікарні залишається і брак площ. Це обмежує як можливості розвитку закладу, так і комфорт пацієнтів. Ми маємо бачення відкриття нових відділень, однак через війну та інші обставини ці плани поки складно реалізувати. Водночас, вважаю, що за останні роки влада могла б вже створити і окремий сучасний військовий госпіталь.
З початком повномасштабного вторгнення ми віддали близько 40% території лікарні під потреби іншої структури, і зараз вільних місць практично немає. Оскільки буває, що за добу звертається 180 людей, і частина пацієнтів змушена лежати в коридорах. Це важко, але люди ставляться до цього з розумінням.
Варто зазначити, що медична система стикається і з фінансовими труднощами. Принцип «гроші йдуть за пацієнтом» працює, однак отриманих коштів недостатньо для повноцінного забезпечення потреб закладу. Тому лікарня активно співпрацює з міжнародними партнерами. Більшість транспорту та обладнання ми отримали завдяки підтримці друзів і партнерів із Польщі, Чехії та Австрії та інших країн ЄС. Це результат постійної комунікації та спільної роботи, адже лише очікувати допомоги від держави чи міста недостатньо — потрібно самим шукати можливості для розвитку.
3. Яких пацієнтів у лікарні наразі найбільше?
Значно збільшений відсоток пацієнтів з інсультами. І ця проблема помолодшала. Якщо раніше інсульти траплялися переважно у людей похилого віку — після 40–50 років, то зараз це можуть бути люди віком 25 і навіть 18 років. Зросла кількість пацієнтів з кардіологічними і серцевими проблемами.
Також збільшилася кількість пацієнтів терапевтичного профілю: це люди із цукровим діабетом, різними гастроентерологічними проблемами, що пов’язано з ненормальним і недостатнім харчуванням.
Величезною проблемою стала ситуація після нових наказів, які видало наше медичне керівництво. Раніше люди в стані алкогольного сп’яніння потрапляли до відповідних установ — психоневрологічного диспансеру чи наркодиспансеру. Потім їх об’єднали, а їхні специфічні функції чомусь переклали на нас.
Наприклад, привозять одночасно близько 90 людей: когось — з інсультом, когось — з інфарктом, проблемами кишківника чи переломами. І водночас привозять ще п’ятьох людей у стані сильного алкогольного сп’яніння, які мали б просто десь проспатися, але замість цього починають тут бешкетувати. Навіть було кілька випадків, коли такі агресивні пацієнти нападали на наших медпрацівників, і ми змушені були викликати поліцію.
4. Які міжнародні проєкти підтримки наразі реалізуються в ЦМКЛ?
Наразі лікарня реалізовує низку міжнародних грантових проєктів у співпраці з країнами Європейського Союзу. Це зокрема з Румунією, Угорщиною, Італією, Польщею, країнами Балтії, Швецією, також є спільні проєкти зі США та Японією. Зокрема, наразі триває завершення гранту з італійськими партнерами щодо ранньої діагностики захворювань раку молочної залози. У співпраці з польськими колегами нам вже вдалося реалізувати проєкт із закупівлі швидкої допомоги та пересувного медичного автомобіля.
Також діють два гранти з країнами Балтії, які передбачають навчання медичного персоналу та оновлення матеріально-технічної бази. Лікарі та медичні сестри проходять стажування за кордоном, беруть участь у конференціях і професійних обмінах досвідом.
У нашій теперішній роботі роботі є й два гранти зі Швецією, один із яких спрямований на розвиток матеріально-технічної бази.
Окремо медзаклад співпрацює зі США. Один із проєктів стосується дослідження та лікування інфекцій бойових ран. Лікарі вже представляли результати цієї роботи на військово-медичних конференціях.
Загалом лікарня бере участь у 22 грантових програмах, із яких 12 уже перебувають на етапі реалізації. Близько 90% проєктів фінансуються за підтримки Європейського Союзу. І щороку кількість таких грантів зростає.
Міжнародні проєкти для лікарні — це не лише додаткове фінансування, а й можливість для професійного розвитку медиків, обміну досвідом та впровадження сучасних підходів у лікуванні й реабілітації пацієнтів. Саме завдяки напрацьованій репутації до співпраці з українськими медиками дедалі частіше звертаються іноземні партнери.
Окрема увага приділяється реабілітації військових. За останні роки український досвід у цій сфері вже викликає значний інтерес у міжнародної спільноти. З метою переймання цього досвіду наш медзаклад відвідували представники США, Євросоюзу, дипломати та міжнародні експерти.
Але, варто зауважити, участь у грантових програмах — це тривалий і складний процес, який потребує якісної підготовки документації, професійної комунікації та постійної роботи над міжнародними партнерствами.
Кожен грант передбачає кошти на різні витрати: від канцелярії до організації конференцій. Нам вдалося суттєво зекономити, зокрема на зарплатах проєктної команди. Ми не встановлювали виплати по 500 чи 800 євро — дівчата-менеджери свідомо погодилися працювати за 250 євро. Завдяки цій економії ми додатково придбали апарат УЗД вартістю понад мільйон гривень.
Ми розуміємо, що можливості держави та міста зараз обмежені, тому не чекаємо пасивно, а діємо. Керівник із командою мають постійно шукати партнерів та ідеї. Сьогодні ми вже маємо надійну репутацію серед партнерів у Європейському Союзі. Цього року кілька країн самі запропонували нам партнерство у своїх проєктах.
Зараз ми працюємо не лише над закупівлею обладнання, а й над науковими дослідженнями. Маємо 3–4 таких проєкти, зокрема з італійськими партнерами. Навіть якщо сума гранту здається невеликою, наприклад 250 тисяч євро, — це величезний ресурс для розвитку персоналу. Уряд не виділить нам коштів на закордонні стажування, а завдяки грантам наші лікарі вже побували в країнах ЄС. Зокрема в Італії, Болгарії, країнах Балтії, а зараз поїхали до Австрії. Усе це — кошти Євросоюзу. Крім навчання, ці кошти дозволяють нам оновлювати техніку, наприклад купувати комп’ютери.
Водночас ми чітко дотримуємося фінансової дисципліни: кошти грантів неможливо перекинути на інші потреби, вони цільові. Наприклад, на рахунку проєкту може лежати 100 мільйонів гривень, які ми не маємо права чіпати, тоді як на звичайні витрати грошей часом бракує. Попри це, ми забезпечуємо пацієнтів медикаментами та засобами гігієни на 100%, щоб людям не доводилося докуповувати навіть дрібниці.
5. Минулого тижня ЦМКЛ підбивала підсумки міжнародного грантового проєкту від ЄС – RescueCars. Розкажіть нашим читачам трохи більше про це
Це спільний проєкт із польським містом Лошиця(?). Завдяки йому отримали сучасну швидку допомогу та унікальний рентген-автомобіль. Ми змогли зекономити грантові кошти та додатково придбати якісне обладнання. Цей проєкт — приклад того, як довіра європейських партнерів конвертується в реальні інструменти для порятунку людей.
Це наші хороші партнери, з якими вже реалізували низку спільних проєктів. Це невелике польське місто з населенням близько 7 тисяч людей, яке демонструє ефективний підхід до розвитку районної медицини, і нам справді є чому в них повчитися.
6. Які категорії населення найбільше користуються цією послугою?
Рентген-автомобіль від наших партнерів з ЄС — це «кабінет на колесах». Це дозволяє робити діагностику доступною для літніх людей у селах.
Сьогодні послугами реанімобіля користуються мешканці міста та району. Автомобіль задіяний для перевезення пацієнтів, виїздів на виклики та транспортування хворих. Також активно використовується пересувний рентген-кабінет. Щоб не перевантажувати стаціонар, машину залучають майже кожного третього дня для медичних оглядів як у лікарні, так і у віддалених громадах області.
Мобільний рентген-кабінет уже працював у віддалених районах Івано-Франківської області – Рожнятові, Перегінську та Верховині. Це сучасна багатофункціональна машина, обладнана для проведення флюорографії та рентген-обстежень різних частин тіла. Вона комфортна для роботи у будь-яку пору року. Нещодавно наша ЦМКЛ вже отримала всі необхідні дозволи та документи на її використання, тож тепер планують ще активніше залучати її до медичних оглядів і діагностики.
Проєкт має не лише соціальне, а й економічне значення. Національна служба здоров’я дозволяє медзакладам отримувати кошти за проведення обстежень, тому мобільний рентген-кабінет зможе працювати і для громад області на договірній основі із місцевими громадами. Наразі в області є лише два таких сучасних багатофункціональних пересувних комплекси.
7. Чи має медзаклад, який Ви очолюєте, ще якісь успішні проєкти з країнами ЄС?
Так, їх десятки. Медзаклад активно розширює міжнародну співпрацю. Наприклад, японські гранти «Кусаноне», які проводили ще 11 років тому, навчили нас жорсткому моніторингу та звітності.
Також успішно завершується проєкт з італійцями щодо ранньої діагностики раку молочної залози. За кошти ЄС ми фактично оновили весь парк швидких, які нам подарували партнери з Австрії, Чехії та Польщі.
Нещодавно досягнули домовленостей із партнерами зі Словенії щодо спільних проєктів у сфері реабілітації та лікування бойових травм. Іноземні фахівці планують приїздити для обміну досвідом, а українських медиків цікавлять сучасні підходи у ревматології та реконструктивно-пластичній хірургії.
Також ми співпрацюємо із партнерами з Естонії. Лікарі та медичні сестри проходять стажування у Таллінні, де вивчають роботу сестринських лікарень та сучасні підходи до догляду за пацієнтами.
Одним словом – ми маємо партнерів у більшості країн Європейського Союзу і працюємо над розширенням такої співпраці.
8. Чи є якісь плани у ЦМКЛ на майбутнє щодо міжнародної співпраці?
Планів безліч. Хочемо розвивати напрямки реабілітації, кардіохірургії, реконструктивної пластичної хірургії та лікування бойових травм. Один із майбутніх грантів може стосуватися лікування на генетичному рівні. Зараз ми виходимо на рівень науково-дослідних грантів. Якщо говорити детальніше: наразі з італійськими партнерами готуємо проєкт з генетичного лікування пухлин — це новітні методи на рівні генетичних маркерів.
Окремо триває підготовка великого українсько-польського проєкту у сфері кардіохірургії спільно з лікарнею у Кракові. Йдеться про грантове фінансування від Євросоюзу, частину якого планують спрямувати на розвиток лікарні та медичної інфраструктури.
Також розпочинаємо дуже перспективний проєкт із австрійськими колегами. Партнерів уже знайдено, і хоча офіційного старту ще не було, але ми вже активно готуємо інформаційну та матеріальну базу для входу в програму.
Ще у планах — два потужні проєкти зі Сполученими Штатами. Поки що не розкриватиму деталей, оскільки вони перебувають на стадії розробки, але це будуть справді серйозні кроки для нашої лікарні.
9. Чого зараз найбільше потребує центральна міська клінічна лікарня?
Найбільша потреба — це площі. Нам потрібен простір, щоб розгорнути нові відділення, про які ми вже маємо стратегічне бачення. Також маємо серйозний дефіцит молодшого медичного персоналу, бо багато хто виїхав за кордон. Тому намагаємось втримати спеціалістів конкурентною зарплатою та преміями.
Є потреба і в оновленні матеріальної бази для реабілітації пацієнтів. Держава і наше місто, нам у цьому допомагають, як можуть, чого не можемо сказати про керівництво та відповідні структури Івано-Франківської області. Але ми розуміємо, що маємо самі «закочувати рукави» і шукати гранти.
Попри труднощі навіть в умовах війни медична система повинна розвиватися. Коли є конкуренція і бажання працювати — тоді є розвиток. Ми не опускаємо руки й шукаємо можливості для руху вперед.
10. Підсумуйте роботу лікарні за час повномасштабного вторгнення
За ці роки ми стали справжньою родиною для ветеранів та ВПО. Ми навчилися працювати в умовах надважкого навантаження, коли пацієнтів у рази більше, ніж ліжок. Головне досягнення — ми не втратили людяність. Лікарня стала монополістом у багатьох напрямках медицини в цілій Україні, а це завдяки новітнім технологіям, і я пишаюся тим, що наші лікарі роблять операції, які є унікальними навіть для світової медицини.
