Тарифи на доставку газу. Скільки платять у Європі і скільки в Україні

В Європі платять вдесятеро більше, чи готові українці? Пише Главком

Всього місяць знадобився «Нафтогазу України» для того, щоб знайти джерело покриття власних збитків. Нагадаємо, у вересні держмонополія відзвітувала про 11,5 млрд грн збитків за перше півріччя 2020 року. І вже в жовтні «Кіровоградгаз» – структурний підрозділ «Нафтогазу» – подав до НКРЕКП свою розробку проекту тарифу на розподіл газу на 2021 рік. «Дочка» Нафтогазу запропонувала триразове підвищення – при поточному тарифі 1,04 грн за доставку кубометра газу, в «Кіровоградгаз» на наступний рік запланували цей показник на рівні 3,15 грн. Левова частка приросту тарифу (близько 1,5 грн з кожного кубометра) повинна піти на погашення боргу перед «Укртрансгазом» – ще однієї дочірньої компанії групи «Нафтогаз».

Схожа ситуація і у інших облгазів: всі вони заклали в свої тарифи на наступний рік погашення приблизно половини боргів перед групою «Нафтогаз». І тому у всіх планові тарифи, які вони подали на затвердження в НКРЕКП, збільшилися в 3-4 рази. Наприклад, проект тарифу «Херсоноблгазу» в 2,8 раза вище діючого, «Криворіжгазу» – в 3 раза, «Рівнегазу» –  в 3,2 раза і т.д.

Фактично відбулося те, про що вже писав «Главком», – накопичені за п’ятирічку борги газового ринку можна було або списати за алгоритмом, запропонованим в законопроекті 3800-1 і таким чином «очистити» тарифи від боргової складової, або – все ж включити їх в тариф. Так як Верховна Рада самоусунулася від вирішення проблеми і не дала хід механізму списання боргів, то спрацював другий варіант – їх включили в тариф, що повністю задовольняє групу «Нафтогаз». Фактично топ-менеджмент цієї держкомпанії матиме ще один привід для того, аби отримати  чергові рекордні премії.

Що ж маємо у результаті: вперше в Україні в структурі тарифів на розподіл газу перше місце за обсягом зайняли розрахунки за боргами. Але потрібно підкреслити – мова поки що йде про проєкти тарифів. Тому що в листопаді всі без винятку проєкти тарифів з «боргової» складовою були «збиті» НКРЕКП. У державному регуляторі їх перерахували. В результаті тарифи на розподіл газу були зменшені в декілька разів. Після чого структура середнього тарифу знову набула майже класичний для України вид: основні витрати припадають на оплату виробничо-технологічних витрат (ВТВ) і зарплати газовиків, і вже далі – податки і внески, погашення боргів, інвестиції та фінансування роботи аварійних служб і поточних ремонтів.

Таким чином, якщо ціни на газ в Україні вже стали ринковими і європейськими – наприклад, українська ціна на газ приблизно така ж, як в Румунії, Словаччині та навіть Франції, і навіть вища ніж у Болгарії, – то тариф на його доставку залишається не тільки неєвпропейським, а скоріше «совковим». Вони в середньому вп’ятеро нижчі ніж в Європі. А тариф на доставку газу в грошовому виразі в Києві в 10 разів нижчий у порівнянні з тарифами, які діють в столицях Угорщини, Сербії, Румунії, Хорватії та Естонії.

Наприклад, в Іспанії, де газорозподільна система найбільше схожа на українську, вартість доставки одного кубометра складає в перерахунку 9,30 грн/куб м. В Словенії доставка одного кубометра коштує 7,39 грн, в Литві – 3,89 грн, Румунії – 2,92 грн, в той час як в Києві ця послуга коштує тільки 0,28 грн.

У країнах Європи середній чек на доставку газу становить близько третини (30%) від загальної суми на оплату за газопостачання звичайного домогосподарства. У структурі витрат на газопостачання найбільше – 42% – припадає на вартість самого газу (як енергоносія). В Україні (в Києві) тариф на розподіл сягає максимум 10% у витратах на газопостачання. Очевидно, що українського тарифу вистачає лише придбання газу для технологічних потреб, і поточних витрат (аварійна служба, мінімальні зарплати техпрацівникам).

Три особливості нових тарифів
Але навіть після скорочення тарифи на розподіл газу в 2021 році будуть в півтора раза вищі діючих. По-перше, частка боргової компенсації в них, навіть після радикального зменшення буде учетверо більшою, ніж зараз. У поточному році в тариф закладена компенсація боргів в обсязі 330 млн грн (ця стаття з’явилася лише в другому півріччі). У 2021 році сума на розрахунки за боргами у тарифі становитиме 1,143 млрд грн. Таким чином, кожному споживачеві доведеться платити за ігнорування Верховної радою законопроєкту про списання боргів на ринку газу.

По-друге, НКРЕКП нарешті запровадила прозорі правила розрахунку виробничо-технологічних витрат (ВТВ), через відсутність яких і виникла значна частина боргів на газовому ринку. В останні 10 років розрахунком цих витрат ніхто не займався. Існував формальний Наказ Мінпаливенерго, в якому були зафіксовані нічим не підтверджені обсяги технологічного газу. Цей документ з року в рік використовували для розрахунку тарифів на розподіл газу. Тому обсяг ВТВ був недостатнім – він не враховував ні стан мереж, ні метрологічі похибки, та не покривав найнеобхідніших витрат на поліпшення роботи мереж, тобто їх технічний стан з року в рік погіршується.

Якщо фактичні технологічні витрати газу не закладені в тариф, то облгази не отримують кошти на придбання такого газу. Але без технологічного газу неможлива доставка газу до споживачів – тож, не маючи достатньо «тарифного» ВТВ, облгази використовувати для цього газ, який надає Оператор ГТС (до 2020 року ці функції виконував «Укртрансгаз») за ціною, яка іноді удвічі вища за ринкову.  А постачальником такого газу зазвичай є «Нафтогаз».  Так, через ігнорування фактичних даних щодо обсягів технологічного газу виник борговий ланцюг. 

Зараз держрегулятор створив умови, аби наступного року такі борги не виникали. Цього року НКРЕКП спільно з декількома науково-дослідними установами, а також фахівцями КПІ і Львівської політехніки розробила методику розрахунку ВТВ, яка: а) дозволяє розрахувати об’єктивний обсяг таких втрат; б) стимулювати облгази до скорочення цих витрат.

Що стосується об’єктивності, то для споживачів газу є хороша новина – тепер в ВТВ включають витрати на приведення газу до стандартних умов (з урахуванням всіх особливостей лічильників, сезонної температури і т.і.), і це знаходиться під контролем НКРЕКП. Тому в 2021 році ніяких «температурних коефіцієнтів» в рахунках за газ не буде.

На 2021 рік розрахунковий показник ВТВ склав 1,4 млрд куб.м. Цей обсяг може бути зменшений за рахунок того, що будуть проводити заміну зношених газопроводів і обладнання. Хоча особливого прориву чекати не варто – в тарифах кошти на інвестиції закладені в обсязі, майже вдвічі меншому, ніж на компенсацію боргів: 660 млн грн проти 1,143 млрд грн. Тобто кошти, які необхідні для модернізації газових мереж, підвищення їх безпеки та скорочення технологічних витрат (а це дозволить зупинити подальше зростання тарифу) підуть на фінансову підтримку держаної монополії.  А наявні проекти з модернізації мереж, які деякі облгази вже реалізували на окремих дільницях газопроводів, доводять, що можливе зменшення ВТВ навіть 70-80%.  

Третя особливість тарифів 2021 – зарплати. Мінімальна оплата праці по всій країні зросла. Вже кілька років поспіль в облгазах через низьку зарплату спостерігається значний дефіцит кадрів, слюсарів, зварювальників, метрологів для проведення поточних ремонтів або обслуговування лічильників газу. З 2015 року, коли в газорозподілі були заморожені тарифи, а значить, і зарплати, з галузі пішли 20 тис. співробітників – тобто 30% від всіх зайнятих спеціалістів. Кваліфіковані фахівці або переходять в інші енергокомпанії – в тих же обленерго оплата праці слюсаря в півтора раза вище, а останнім часом найчастіше їдуть за кордон, де рівень зарплат ще вище.

Ось чому в Україні зарплати в прикордонних областях вищі, ніж в цілому по країні. Компанії з нерегульованих секторів економіки самостійно реагують на виклики ринку праці.

Таким чином лише за цій рік зарплати для робочих спеціальностей в Україні зросли в середньому на 18%. Але облгази можуть змінювати умови оплати праці лише в рамках затверджених тарифів.

І в тарифах на 2021 рік НКРЕКП хоче залишити зарплати газовиків практично без змін – на рівні 12,5 тис грн. В зв’язку з цим є сумніви, що «Львівгаз», «Чернівцігаз» або «Закарпатгаз» зможуть повністю зупинити відтік кадрів, якщо врахувати що в польських компаніях зарплата зварювальника стартує від 1200 євро.

Таким чином, якщо парламент все ж таки наважиться на списання штучних боргів на газовому ринку згідно з  алгоритмом законопроєкту 3800-1, то вже наступного року при збереженні затверджених НКРЕКП тарифів на розподіл можливо майже втричі збільшити інвестиції в газові мережі, що дозволить зменшити втрати технологічного газу та надати замовлення на українські підприємства, що виробляють газове обладнання. Зекономлені таким чином кошти вже у 2022 році можуть бути спрямовані на подальше вирівнювання оплати праці в газорозподілу для збереження кваліфікованих фахівців. Це шлях до комплексного оздоровлення всієї галузі.

Інна Михайлівська, для «Главкома»

нагадаємо, що

Зеленський рік тому обіцяв знизити тарифи вдвічі: у результаті комуналка різко подорожчала