Тепер рубати можна високо в Карпатах: який закон насправді підписав президент Зеленський

0
186

Нещодавно президент України Володимир Зеленський підписав закон, який мав би забороняти вирубку лісів у Карпатах, національних природних парках та заказниках.

Натомість депутати внесли правки, які, на думку активістів, навпаки дозволяють лісгоспам вирубувати дерева навіть там, де раніше не можна було.

Про що насправді йдеться у Законі «Про внесення змін до деяких законів України (щодо введення заборони на суцільну вирубку ялицево-букових лісів на гірських схилах Карпатського регіону)» –Tvoemisto.tv з’ясовувало під час ток-шоу «Наші реформи», на якому були консультант з питань лісів, старший науковий співробітник НЛТУ Дмитро Карабчук та Ярослав Целень – перший заступник начальника Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Цей Закон захищає Карпати від вирубок, чи навпаки розвязує руки тим, хто хоче незаконно торгувати «зеленими легенями»?

Дмитро Карабчук: Це закон був внесений у Верховну Раду ще у 2017 році. Він був прийнятий в першому читанні ще раніше, а зараз депутати внесли правки, які повністю його знівелювали. Суть в тому, що цей закон мав захищати Карпати від екологічних бід, які пов’язані з лісом. Він забороняв певні види і спосіб рубок. Його прийняли, щоб припинити катастрофічні паводки, які були ще у 1998 році.

Декілька таких правок закон знівелювали. По-перше, у законі сказано, що нібито забороняються суцільні санітарні рубки у всіх лісах. Ми маємо чотири категорії лісів: високогірні, лавинонебезпечні, протиерозійні та на берегозахисних ділянках. Це найбільш чутливі екологічні частини лісу, які треба дуже обережно зрубувати.

Закон каже, що суцільні рубки заборонені. Але вказують винятки: окрім бурелому, вітровалу, а також суцільного враження шкідниками. Але в іншому випадку санітарні рубки і не призначаються. Це говорить про поганий фах тих, хто готував ці правки, або їхній злий умисел.

Санітарні рубки нам дійсно потрібні. Буває, що дерева уражають шкідники чи вони хворіють і тоді їх треба забирати. Але тоді, коли вони є джерелом розповсюдження, а не тоді, коли комахи чи шкідники їх покинули і перейшли на інші дерева.

Було й таке, що, коли планові рубки були заборонені на певних ділянках лісу, багато керівників лісгоспів вдавались начебто до «санітарної рубки». 

Суцільна рубка призводила до того, що деякі керівники оголяли усі схили. Ми виїжджали на одну з таких лісосік на Закарпатті, там більше 50 га суцільно зрубано на одному схилі. Уявіть собі, яке навантаження несе ґрунт, стік води стає набагато швидший у лісі. Це призводить до замулення струмків і річок. І коли декілька днів йдуть проливні дощі, це все стікає у річки. Тоді ми маємо паводки і розлиті річки, які руйнують будинки, дороги і мости.

Друга велика проблема цього закону – він відкриває доступ до рубок головного користування в усіх екологічних чутливих районах Карпат. Тобто вирубувати тепер будуть в законний спосіб високогірні ліси. Також законодавці не зупиняють суцільних рубок.

Тепер не заборонено використовувати гусеничні трактори, великогабаритну техніку для вирубки лісу.

Раніше заготівля та вивезення деревини з Карпатських лісів могла проводитись тільки з використанням колісних та гужових засобів, повітряно-трелювальних установок, а також з відновленням системи вузькоколійок, то зараз прийняли таке – «переважно з використанням природозберігаючих систем машин і механізмів та гужового транспорту, що забезпечують допустимий вплив на довкілля». Якщо не вказано конкретної заборони – це сприйматимуть, як дозвіл на використання будь-якої техніки.

Загалом законодавець не врахував екологічної суті закону, на яку він був скерований. Я сподіваюся, що вдасться його переписати.

Ярослав Целень: На Львівщині немає високогірних лісів. А гусеничні трактори ми вже давно не використовуємо. Щодо суцільних рубок, то вони повинні бути, бо, на жаль, насадження всихають. В заповідному урочищі Маківка, навколо цвинтаря, ми проводили суцільно-санітарну рубку, але не на всій ділянці, бо був спротив громади. Зараз ми там прекрасно відновили ліс. А там, де ми не робили нічого, там «цвинтар лісу».

Дмитро Карабчук: Я би хотів опонувати. Я думаю, що такі всохлі насадження можна вирубувати за вибірково-санітарною рубкою. Тим більше, що санітарні правила дозволяють забрати на певній ділянці до 90% лісу. А 10% залишити і вони будуть виконувати екологічну роль. Навіть ті 

сухі дерева, вбиті шкідниками чи хворобою, які залишаються, є джерелом їжі для інших мешканців лісу. Бо ліс – це симбіоз тварин і рослин у ньому. Тільки такий ліс є здоровим і може протистояти екологічним бідам.

Вибіркова рубка – це один захід за один термін. Він передбачає вибіркове зрізання окремих дерев. Поступова рубка передбачає, як мінімум, два прийоми. Після неї має залишитися життєздатний підріст в достатній кількості, який замінить це насадження, яке ми забрали.

Ярослав Целень: Я з тим не погоджуюсь, щоб залишати 10%. Звичайно, насадження виконують певну функцію, але це вже не є ліс.

Дуже добре, що на зміну мораторію прийшов закон. Він зобов’язує змінити підзаконні акти, правила. Їх ще мають розробити на вимогу цього закону і я впевнений, що використають добрі напрацювання нашого Львівського лісотехнічного університету.

Щодо того, що заборонили рубки у господарських зонах парків усіх видів. Повірте, закону не було, але у нас 15 років вже є парк Сколівські бескиди і там жодного разу наше підприємство не проводило вирубки.

Андрій Плига з «Всесвітнього фонду дикої природи» каже, що, за офіційною статистикою, рівень незаконних рубок в країні сягає менше 1%. А незаконними рубками в Україні вважаються ті, які «здійснюються сторонніми, третіми особами, без жодних дозвільних документів». Але тут не враховують вирубки, які здійснють лісгоспи з порушенням природоохоронного законодавства. Чи маєте дані щодо незаконних вирубок на Львівщині?

Ярослав Целень: Це дуже глобальна проблема. Маємо розуміти, що у горах – безробіття. Згідно зі статистикою, у 2016 році у нас було зафіксовано 3200 м куб. самовільної рубки, у 2017-му – 1200 м куб., а вже за дев’ять місяців цього року – 612 м куб. Це хороша динаміка.

Всі самовільні рубки, які зафіксовані, державна лісова охорона виявила. У половині вдалося встановити лісокрада. На жаль, розслідуваних і до кінця доведених справ – одиниці.

У Львівській області багато незаконних рубок фіксують у агролісах. В Україні є 73% лісів, які є у підпорядкуванні Держлісагентства, а є ліси інших форм власності. Наші активісти фіксували масові незаконні рубки у скандально відомому агролісі Львівщини «Галсільліс». (Торік екологи та екоінспекція виявили 203 пні від зрубаних дерев поблизу с. Дністрик. Збитки оцінили у мільйони гривень. А прокуратура за цим фактом відкрила кримінальне провадження, – ред.)

Дмитро Карабчук: У нас, на жаль, 95% від тих фактів, що фіксують, не потрапляють до суду. Половину не приймають органи досудового розслідування. На етапі розслідування не встановлюють осіб, які здійснили злочин. А тоді, коли справу вже передали до суду – показник вироків із покараннями дуже малий.

По Україні кількість незаконних рубок за перше півріччя 2019 року – 74 000 м3, а це 0,001% від усіх проведених зрізань. Саме у такому співвідношенні у нас роблять статистику. Це не відповідає дійсності.

Дмитро Карабчук: Світовий банк дає статистику про 2-3% незаконних вирубок, громадська організація «ФОРЗА» – 40%, науковці з проекту Європейського Союзу «FLEG» говорять про 5% на національному рівні і 20-30% у регіонах, тобто окремо у Карпатах чи Поліссі. В одному з останніх досліджень, у звіті «Earthside» йдеться про 40% по Україні.

Звичайно, щодо даних можна дискутувати, бо вони відображають певну методику науковців. Але однозначно – державна статистика не відображає справжнього стану справ. Нещодавно затримали директора Гутянського держлісгоспу за хабар працівникові НАБУ у сто тисяч доларів. Звідки у нього ці кошти? Очевидно, від незаконного вирубування, а не з зарплати.

Незадовго після ток-шоу «Наші реформи» Західне регіональне управління Держприкордонслужби спільно з львівським ДБР обшукали кабінети чиновників «Львівобллісу». Вилучили документи щодо вирубки та реалізації деревини за кордон. Відкрито кримінальне провадження за привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Триває досудове розслідування.

Наталія Лазарович

Підписка
Сповіщення про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі