Цьогорічна зима поки що не принесла на Прикарпаття ні снігу, ні морозів. Натомість навіть зафіксували температурний рекорд – найвищу температуру за останні десятиліття.
З одного боку, добре, що не холодно, враховуючи вимкнення електроенергії. З іншого, таке тепло непритаманне нашому клімату, пише Репортер.
Сильний вітер і мало снігу
Як повідомляють в Івано-Франківському обласному центрі з гідрометеорології, цьогорічний січень видався аномально теплим. Зокрема, 1 січня зафіксували температурний рекорд за весь період спостережень – плюс 20 градусів.
Аномальне тепло 1 січня було спровоковане вторгненням арктичного повітря на територію Північної Америки, – каже очільниця відділу гідрометеорологічного забезпечення народного господарства центру Тетятна Атаманюк. – У результаті воно витіснило тепле повітря з Атлантики на Європу. Польща, Чехія, Україна та деякі інші країни відмічали високі температури повітря. Івано-Франківська область стала осередком цього аномального тепла.
Теплу погоду на початку січня відзначали всі метеостанції області. Їх є п’ять: в Івано-Франківську, Коломиї, Долині, Яремчі та високогірна Пожижевська. Так, у першій декаді на рівнинах та передгір’ї температура була вища за норму на 7,2 градуса, у горах – на 7,8, у високогір’ї – на 6. Друга декада січня теж видалась надто теплою: на 3,7 градуса вище на рівнинах, на 5 – у горах, на 3,9 – у високогір’ї.
Це призводить до серйозних наслідків, бо немає снігових запасів, які потім живитимуть наші гірські річки, – каже Тетяна Атаманюк. – Сніговий покрив у нас утворився лише 19-20 січня у гірській частині – до 5 см. Середня висота снігу на високогір’ї у першій декаді 24 см, у другій – 34 см. Але це все одно мало.
Крім непритаманного нашому регіону тепла, січень видався дуже вітряним. Практично по всій області був вітер 15-22 м/с. А Долинська метеостанція взагалі зафіксувала 24 м/с – ще б трохи, і це класифікувалось би як стихійне явище.
Зима впливає на урожай
Незвичні погодні умови впливають на урожай озимих культур. Як пояснюють у Прикарпатській державній сільськогосподарській дослідній станції (ДСГДС ), наразі критичної ситуації, яка б загрожувала майбутньому врожаю, немає. До того ж на теперішній стан рослин впливає у першу чергу те, в якому стані вони були на початок зими.
Треба враховувати умови, в яких засівалися ці культури – пшениця, ячмінь, ріпак, – каже завідувач відділу технологій вирощування ДСГДС Тарас Мельничук. – Цього року було сухе літо і початок осені, тож важко було отримати нормальні посіви. Потім дощі, які прийшли у вересні, частково це компенсували – у першу чергу, для ріпака. Але для озимих культур через дощі сівба відбулася пізніше. І від того, якими посіви увійшли в зиму, залежить, чого очікувати на весну.
Через теплу температуру на початку січня деякі рослини почали вегетувати (рости, розвиватися – авт.). Це невластиво для цього періоду. Але ще більше шкодять не теплі температури, а відсутність снігу.
Проблема в тому, що не було зниження температури і замерзання ґрунту, тому ці культури не перейшли у стан спокою. І це трохи загрозливо при таких обставинах, – говорить Тарас Мельничук. – Але на сьогодні ми не спостерігали вимерзання рослин – як зернових, так і ріпаку. Бо ще не було критичних мінусових температур. Озима пшениця може витримати мороз до 20-22 градусів, а ріпак – до 15-20. Але це – за наявності снігового покрову хоча б 5 см.
За словами Тараса Мельничука, визначальними для майбутнього урожаю будуть наступні два місяці. Зокрема – початок відновлення вегетації десь наприкінці березня. Тоді для рослин будуть критичними навіть температура мінус 5 градусів.
Ведмеді не сплять
На початку січня у Верховинському нацпарку з’явилися квіти. Вони мали цвісти не раніше весни.
За час наших спостережень вперше на території парку в урочищі Перкалаб, яке є найпівденнішим в Івано-Франківській області, 2 січня зафіксовано початок цвітіння рослин: вовче лико звичайне, підбіл звичайний. Для них період цвітіння на території парку характерний у березні-квітні, – повідомляє НПП Верховинський.
За словами Тетяни Атаманюк, раннє цвітіння виснажує рослини. Тож є загроза, що у березні й квітні первоцвітів може вже не бути.
А тваринам тепла зима не дуже шкодить. За словами заступника директора Галицького національного природного парку Володимира Бучка, в останні роки зими у нас досить м’які. Тож ведмеді часто не впадають у сплячку.
Багато ведмедів у Карпатах, особливо самців, не залягали. А ті, хто залягав, давно вийшли з барлог, – каже Володимир Бучко. – Не виходять лише самки з малими, які народилися всередині січня. На тварин взагалі тепла зима впливає позитивно: як на тих, які живуть у вольєрах, так і тих, хто на волі. У сніжні та морозні зими багато тварин гине.
Тож, за словами заступника директора нацпарку, ситуація, що ведмеді не залягли у барліг для нашого регіону цілком нормальна.
Ведмеді залягають на деякий час, коли впадає сніг і є пониження температури. І хоча до зими вони готуються – чистять кишечник – і у них сповільнюється метаболізм, у набіоз, як інші тварини, такі як їжаки чи ховрахи, не впадають. Я б назвав сон ведмедів дрімотою. Вони часто відкривають очі, вовтузяться, – пояснює Володимир Бучко.
Влітку річки можуть міліти
Як пояснює Тетяна Атаманюк, якщо у лютому температура не знизиться і не випаде достатньо снігу, щоб забезпечити стійкий покрив, весняне водопілля (підняття рівня води у річках через танення снігу – авт.) пройде нижче норми.
Тоді до літа ми знову зможемо спостерігати маловоддя у річках, – каже Тетяна Атаманюк. – Хоч усе залежить від погоди – можливо, буде дощова весна чи початок літа. Та останні п’ять років ми часто спостерігаємо влітку маловоддя. Це нехарактерно для нашої області, бо влітку у нас має випадати найбільша кількість опадів, особливо в липні. Дефіциту опадів як такого немає, але навесні та восени їх було надто мало. Це несприятливі умови для господарської діяльності.
За словами фахівчині, останнім часом змінилася траєкторія виходу південних циклонів, які приносили на Франківщину основну масу опадів. Зараз вони проходять південніше, а у нас з’являється дефіцит.
На зміну клімату як на всій планеті, так і зокрема на Прикарпатті, впливає людська діяльність – вирубка лісів, забруднення повітря. А ще – бойові дії на великій території України. За підрахунками Міндовкілля та міжнародних експертів, внаслідок війни зафіксували щонайменше 33 млн тонн викидів СО2екв. Це негативно впливає не лише на погоду в Україні, а й на всю кліматичну систему Землі.
Авторка: Ольга Романська