Насамперед США та ЄС незадоволені тим, як Київ бореться з корупцією. Пише «Главком»
На четвертому році правління президента Петра Порошенка риторика західних партнерів на адресу України зазнала помітних змін. Схвалення та підтримка, які часто отримував Київ у 2014-15 роках, поступово зійшли нанівець. Якщо ще рік тому європейці та американці висловлювались м’яко, не бажаючи когось образити, то тепер тон «дружніх порад» став помітно жорсткішим: все частіше західні дипломати не добирають слів і заявляють про розчарування та демонструють роздратування.
Особливий сплеск емоцій у наших партнерів спровокувало фігурування окремих українських політиків у «панамському скандалі», скандальні події навколо нових антикорупційних органів, гальмування створення Антикорупційного суду та загалом безрезультатність боротьби з корупцією.
Колишній віце-президент США Джозеф Байден
23 січня 2017 року
Реакція України: офіційної реакції не було, однак наступного ж дня у ЗМІ з’явилися коментарі «не під запис» нардепів від БПП і «Народного фронту». «Якийсь мудак з-за бугра приїде і буде розказувати нам, як тут жити і будувати свою країну? Вони зроблять свій ручний суд і це все – кінець. Вони замкнуть вертикаль: НАБУ-САП-суд. І далі підуть «антикорупційні трійки», як в НКВС. Бо прийдуть, по кого захочуть і коли захочуть. Це буде держава в державі», – обурився один із впливових депутатів БПП.
«Захід хоче поставити нас уже під повне зовнішнє управління! Вони там думають, що натиснуть на Порошенка, а він змусить нас усе прийняти. Але так не буде. Не в цьому випадку», – сказав парламентар від «Народного фронту».
Єврокомісар з питань європейської політики сусідства та перемовин із розширення Йоганнес Ган
«Наскільки я розумію, півтора мільйона людей задекларували своє майно. Але, якщо я не помиляюся, перевірено поки що тільки близько ста. Сто із півтора мільйона – це не результат».
16 листопада 2017 року
Реакція України: відсутня
Європейська служба зовнішніх справ (EEAS)
«Українська влада повинна активізувати свої зусилля задля забезпечення незалежності, оперативного потенціалу та повної ефективності антикорупційних інституцій… Робота цих закладів повинна не підриватися, а підкріплюватися».
5 грудня 2017 року
Контекст: розслідування «справи Пімахової»
Реакція України: 1 грудня генпрокурор Юрій Луценко заявив, що у його відомстві готують підозру агенту НАБУ, який і «пропонував хабара» Пімаховій. Втім, врахувавши реакцію Заходу та громадян України, які традиційно стали на бік НАБУ, за 10 днів генпрокурор змінив риторику. Агента НАБУ до відповідальності не притягли, а сам Луценко не виключив, що Пімахову потрібно притягати до відповідальності, однак поклав відповідальність за відповідне рішення на свого заступника – керівника САП Назара Холодницького: «Вирішувати питання щодо притягнення першого заступника голови Державної міграційної служби Діни Пімахової до кримінальної відповідальності буде Спеціалізована антикорупційна прокуратура».
Депутат Бундестагу від Християнсько-демократичного союзу Норберт Реттґен
«Україні конче потрібно вжити рішучих кроків проти поширення корупції… І це починається з керівництва держави».
20 грудня 2017 року
Реакція України: юристи Порошенка поспішили заявити, що матеріали ЗМІ на основі документів Paradise Papers стосовно президента «містять маніпулятивні твердження, що не підтверджені фактами».
Міжнародний валютний фонд
15 січня 2018 року
Контекст: Внесення до Верховної Ради президентського законопроекту про Антикорупційний суд.
Реакція України: Після зустрічі Порошенка з главою Фонду Крістін Лагард у Давосі, президент пообіцяв прискорити ухвалення закону про Антикорупційний суд. Крім того, він подякував керівництву Фонду за «важливу зустріч», на якій було визначено, «що і до якої дати потрібно зробити».
Представник МВФ Джеррі Райс
18 січня 2018 року
Реакція України: відсутня.
Міжнародна правозахисна неурядова організація Freedom Нouse
16 січня 2018 року
Контекст: доповідь про стан свободи слова та дотримання прав людини у світі
Реакція України: відсутня.
Таня Купер, дослідник міжнародної правозахисної організації Human Rights Watch
«Виправдовуючись необхідністю протистояти військовій агресії Росії на Сході України та антиукраїнській пропаганді, протягом останніх місяців, уряд України зробив кроки з обмеження свободи волевиявлення, ЗМІ та зібрань».
18 січня 2018 року
Контекст: доповідь організації про дотримання прав людини у світі
Реакція України: відсутня.