Як відомо Івано-Франківськ було засновано на території двох старовинних сіл Заболоття та Княгинин між річками Бистриця Солотвинська та Бистриця Надвірнянська у середині XVII ст., де було споруджено фортифікаційну споруду.
У 1662 році на даній території магнат Анджей (Андрій) Потоцький заснував місто Станиславів, яке назвав на честь свого старшого сина Станіслава. У цьому ж році місто отримало магдебурське право, тобто населенню дозволялось створити свої органи самоврядування, цехи та ремісничі спілки, сповідувати свою релігію. У серпні 1663 року польський король Ян ІІ Казимир юридично підтвердив надання місту Станиславову магдебурзького права і затвердив герб міста у вигляді відчиненої брами із трьома вежами та хрестом у створі воріт, пише West News.
У 1665 році було збудоване дерев’яне приміщення вірменського костьолу. Через рік в місті було збудовано І-у дерев’яну міську ратушу. У 1672 році був збудований палац Потоцьких та закладений парафіяльний костьол, який через деякий час був збудований Ф. Корассіні та французьким архітектором Карлом Бенуа в українському стилі, обидві пам’ятки збереглися до наших дні. Саме комплекс палацу з брамами вважається найстарішими будівлями в місті.
Комплекс палацу з брамами
Будівництво: 1672-82р.
Адреса: вул. Шпитальна, 5
Пам’ятка архітектури та містобудування історичного значення у місті Івано-Франківськ. Комплекс палацу був збудований у 1672—1682 рр. Його звів польський коронний гетьман Анджей Потоцький для себе і родини. Він використовувався спершу, як місце проживання власників Станиславова, а згодом упродовж десятиліть — як військовий госпіталь.
Колегіальний костел Пресвятої Діви Марії (Станіславівська колегіата)
Будівництво: 1672-1703 р.
Адреса: Майдан Шептицького, 8
Колегіальний фарний костел Пресвятої Діви Марії — найдавніша споруда міста Івано-Франківська. А розпочалося його спорудження ще в далекому 1672 році за проектом і керівництвом французьких архітекторів Франсуа Корассіні та Кароля Бенуа. 14 січня 1677 вальний сейм прийняв ухвалу стосовно фундації колегіального костелу Станіславова. В основному будову колегіати завершено у 1703 році. Постала барокова споруда у формі тринавної базиліки з трансептом у стилі бароко з елементами ренесансу.
Монастир тринітаріїв (з 1786 р.- окружний суд)
Будівництво: 1732 р.
Адреса: вул.Старозамкова, 2
Монастир католицького ордену тринітаріїв було засновано у 1690 році. Костел Тринітаріїв, зведений у 1732 році на площі Тринітаріїв (тепер ринок перед палацом Потоцького), не зберігся, він згорів у 1868 році. Будівлі монастиря, які збереглися по вул. Старозамковій, 2, у 1786 році було передано для приміщення суду та камер ув’язнення.
Лікарня при колегіаті
Будівництво: 1737 р.
Адреса: вул. Галицька, 14
Це найстаріший житловий будинок міста. За словами краєзнавця Михайла Головатого, це так званий «будинок хорих і калік», який належав до парафіяльного костелу. Тут діставали притулок заслужені воїни, жебраки, старці і каліки. За це вони мали прислуговувати у костелі. У різні часи тут мешкали 10-20 осіб. М.Головатий також додав, що на першому поверсі колись розташовувалося похоронне бюро, яке навіть найбіднішим мешканцям міста обіцяло поховання «за четвертим класом».
Колегія єзуїтів
Будівництво: 1744 р.
Адреса: Майдан Шептицького, 21
У дерев’яному будинку, що передував мурованій колегії єзуїтів, з 1717 року проводились спільні богослужіння. У 30-х роках XVIII ст. розпочалось будівництво мурованого колеґіуму, яке тривало понад 10 років. 1744-го відбулось відкриття колеґіуму у мурованому приміщенні. За парти сіли 400 учнів. З приходом Австрійської імперії у 1773 році орден єзуїтів було скасовано і, відповідно, костел закрили. В 1784 році австрійська влада закрила і колегію, перетворивши її на німецьку гімназію. Після падіння Австрійської імперії та утворення польської держави до 1939 року в будівлі розміщувалася польська гімназія.
Костел Єзуїтів (Собор Святого Воскресіння)
Будівництво: 1753-1763 р.
Адреса: Майдан Шептицького, 22
На початку XVIII століття у Станиславові з’явилися отці-єзуїти. 1720 року на місці згорілої (під час нападу турків) церкви ректор єзуїтської колегії о. Томаш Заленський[1] розпочав будівництво єзуїтського костелу. Звели храм у 1729 році. Однак, внаслідок надто неглибокого фундаменту, у мурах споруди з’явились тріщини, тому 1752 року його змушені були розібрати. Наступного ж року приступили до будівництва нового костелу за проектом архітекторів Станіслава Потоцького (дідича міста) та Крістіана Дальке у стилі австро-баварського бароко з елементами класицизму. Шатроподібні завершення двох веж запозичені з гуцульської дерев’яної архітектури. Декор багатого інтер’єру доповнює барочна скульптура головного вівтаря, де знаходяться фігури ангелів, святих і апостолів. Спорудження тривало до 1763 року. 1764 року під час облоги, обстрілів міста російською армією була знищена вежа храму.
Вірменський костел та Келії
Будівництво: 1762 р.
Адреса: вул. Вірменська, 6-8
Власник міста — великий коронний гетьман Юзеф Потоцький 28 травня 1743 року урочисто заклав наріжний камінь майбутнього кам’яного вірменського костелу, а 24 червня 1748 року видав грамоту стосовно церкви, підтведив її печаткою. Проте грошей не вистачало і стіни почали зводити лише за п’ять років. З метою прискорення будівництва Ю.Потоцький видав універсал, згідно з яким єврейська громада мала щороку сплачувати 1000 злотих на будову вірменської церкви, до повного її завершення. Відтак, 15 років євреї фінансували зведення головного храму своїх запеклих конкурентів у гандльових справах. Вірмени не дуже квапилися із завершенням будівельних робіт, освячення церкви відбулося 22 серпня 1763 року.
Пивоварний завод
Будівництво: 1767 р.
Адреса: вул. Новгородська, 49, 28
Пам’ятка архітектури національного значення у місті Івано-Франківськ. Складається із двох корпусів — солодового та варного цеху, які зведені в 1767 р. Пам’ятка є рідкісним зразком промислової архітектури України другої половини XVIII століття. Будівля варильного цеху була зведена в стилі бароко, цегляна, прямокутна в плані, одноповерхова, з підвалами, покрита двосхилим дахом зі склепінчатим перекриттям. Будівля солодового цеху також в стилі бароко, цегляна, прямокутна в плані, двоповерхова, на високому цоколі, з мансардою, вкрита напіввальмовим дахом. Фасади розчленовані пілястрами і невеликими вікнами. Перекриття пласкі, на дубових опорах.
“Кам’яниця двірська”
Будівництво: 1780-і рр.
Адреса: вул. Ринок, 8
З австрійського плану 1792 року випливає, що це «кам’яниця двірська, помешкання генерала». Отже, тут мешкав комендант станиславівської фортеці. Але не довго. На початку ХІХ століття будинок купив воротила готельного бізнесу Сакс. Від нього кам’яниця перейшла до родини Катців. У останнього з них, інженера за фахом, помешкання відібрали «перші совіти».
Житловий будинок
Будівництво: 1780-і рр.
Адреса: вул. Шеремети, 6.
