Бліц-Інфо продовжує рубрику «Маршрут вихідного дня» – тут розповідаємо про цікаві місця, які зовсім поруч.
В Карпатах зараз знімається багато не тільки українських, а і європейських стрічок. Ті люди, які приїдуть сюди як туристи, відвідають музеї кінофільмів – будуть бачити процес створення кіно й відчуватимуть магію кінопроцесу та гір.
Сьогодні поговоримо про Верховинщину. Протягом 1950-1960 років Київська кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка на Верховинщині зняла три кінострічки: «Тіні забутих предків», «Анничка», а також «Олекса Довбуш». Потім тут створили три музеї присвячені цим фільмам.
Хата-музей “Тіні забутих предків”
Цей музей присвячений історії знімання кінофільму «Тіні забутих предків». Основні напрями діяльності музею: перегляд стрічки та ознайомлення з історією зйомок кіношедевру «Тіні забутих предків».
Музей кінофільму «Тіні забутих предків» відкрився 2000 року в хаті Петра і Євдокії Сорюків, у якій в 1963-1964 роках, упродовж семи місяців, проживав під час зйомок знаменитий кінорежисер Сергій Параджанов. Режисер сам захотів жити тут. Він зізнався, що так йому вдалося краще відчути колорит Гуцульщини, дізнатися традиції і насититися силою природи. Ось чому фільм вийшов настільки цікавим. Гостював тут також творчий колектив фільму: оператор Юрій Іллєнко, художник Георгій Якутович, актори Іван Миколайчук, Лариса Кадочникова та інші.
Усі гості й відвідувачі музею можуть тут переглянути фільм і ознайомиться з історією створення кінострічки. Музейна експозиція представляє речі, пов’язані з фільмом. Цікавим експонатом є весільна ґуґля, в якій був одягнений головний герой фільму Іван (Іван Миколайчук). На стінах висять світлини з фільму. У будинку-музеї є також автентичні гуцульські одяг та предмети побутового вжитку. За окрему плату ви зможете приміряти гуцульський костюм і зробити фотографії.
Місце знаходження: смт Верховина, Жаб’євський потік. Вхідні квитки: загальний, пенсіонери і студенти – 20 грн, учні – 15 грн.
Музей хата-ґражда кінофільму “Анничка”
Це хата Івана Бойчука і Ганни Ласкурійчук. У 1968 році режисери і сценаристи кіностудії ім. О. Довженка обрали хату для зйомок художнього фільму “Анничка”.
Як тоді, так і зараз ця хата є яскравим прикладом гуцульської архітектури, культури та побуту. До слова, це єдина хата з кінофільму, яка збереглась до цього часу. Вона була чи не основним майданчиком для зйомок, бо тут за сценарієм проживали головні герої стрічки. Між іншим, до тепер збереглось багато речей з побуту гуцулів, що також “брали участь” у зйомках.
Самий фільм “Анничка” Режисера Бориса Івченко розповідає історію кохання юної гуцулки Аннички і радянського партизана Андрія, якому дівчина врятувала життя, вилікувавши від ран.
Місце розташування: смт Верховина, вул. Жаб’євський потік, 56. Вхідні квитки: дорослі і студенти – 20 грн, пенсіонери і учні – 15 грн.
Музей кінофільму “Олекса Довбуш”
Історія цього музею тісно пов’язана із кінофільмом “Олекса Довбуш”, який знімала кіностудія ім. О.Довженка у 1959 році у селищі Верховина під керівництвом Віктора Іванова. У музеї розповідають про найвизначнішого опришка Карпат Олексу Довбуша, показують світлини з фільму та раритетні речі.
Найцікавіше в цьому музеї – мультимедійний екран, адже важливо, щоб сучасні музеї ставали цікавими просторами, куди б приходили люди спілкуватися і дивитися фільми. В музеї демонструють фільми, які були зняті в Карпатах про Гуцульщину.
У Верховині молоді хлопці Микола Данилюк та Володимир Сумарук власним коштом побудували і відкрили цей музей.
Місце знаходження: смт Верховина. Вхідні квитки: для всіх – 25 грн./особа.
Хата-ґражда з фільму “Тіні забутих предків”
Сергій Параджанов з травня 1963-о року по жовтень 1964-о знімав тут фільм Тіні забутих предків. Це місце з цікавою історією.
З 1994-о року в цій стародавній хаті у селі Криворівня Верховинського району Івано-Франківської працює державний музей, але про нього мало знають навіть місцеві мешканці. Тут проводила час знімальна група у складі режисера Параджанова, оператора Юрія Іллєнка, художника Георгія Якутович, акторів Івана Миколайчука, Лариси Кадочникової та інших, саме в цьому регіоні Михайло Коцюбинський писав і одноіменну книгу, яка й стала основою сценарію стрічки.
Хата, яка нині стала музеєм, виступала в ролі хати Івана Палійчука, бо була більш бідною, ніж хата Марічки Гутенюк, яку (хату) своєю чергою знімали неподалік (але нині її вже немає). Якихось особливих історій про зйомки хата, на жаль, не зберегла. Відомо лишень, що з Верховини Сергій Параджанов усім своїм коханкам привіз розкішні намиста.
Автентична хата – розкішний туристичний атракціон. Саме тут можна подивитися, як жили гуцули. “Оболонка” хати лишається незмінною ось уже сто років; всередині ж додано різноманітних об`єктів, на які цікаво подивитися не тільки тим, хто цікавиться кіно. Так, в хаті-ґражді представлені зразки гуцульської кераміки, ткацтва, меблів, побутових предметів; можна побачити різноманітні картини, зокрема портрет гуцулки, якій хата належала.
