У соціальних мережах, на сторінках медичних установ, читачі можуть задати питання лікарю. Ми обрали шість запитань до дитячого лікаря-ендокринолога, які найчастіше цікавлять батьків маленьких пацієнтів. На ці питання читачам Правда.іф відповідає лікар-педіатр, дитячий ендокринолог, консультант з грудного вигодовування медичного центру VISE clinic Ольга Манастирська.
1. Ольго Іванівно, якщо у дитини недостатній рівень вітаміну D, а саме 16 нг/мл, яку дозу потрібно приймати?
Рівень вітаміну D – 16нг/мл, свідчить про дефіцит вітаміну D в організмі. Лікувальна доза може коригуватися, в залежності від віку дитини.
Більшість сучасних джерел (Endocrine Society, UpToDate, NICE ) сходяться на: 1000-2000 МО/добу (залежно від віку і тяжкості) 6-8 тижнів, а далі підтримуюча доза 600-1000 МО/добу, під контролем рівня 25 (OH) D у крові.
2. Чи потрібно пити залізо, якщо феритин 13,5? Дитині 7 років.
Досить часто у дітей при нормальному гемоглобіні у крові, може розвиватися латентний дефіцит заліза. І основний показник, на який ми звертаємо увагу, це феритин. Для дитини віком 7 років, рівень феритину 13,5 нг/мл вказує на дефіцит. Тому у даному випадку лікування препаратами заліза показане, навіть без ознак анемії.
3. Чому дитина після 6 місяців почала повільно рости? 11 місяців – 76 см, при народженні 53 см. Які аналізи потрібні?
Найшвидше дитина росте перші 6 місяців, а далі темпи зросту знижуються (це фізіологічно). Нам важливіше, чи дитина росте паралельно перцентильній кривій, потрібно оцінити темпи росту, набір ваги і фізичний розвиток на першому році життя.
Щоб відповісти на питання, чи потрібно у вашому випадку здавати аналізи? Перш за все потрібно оглянути дитину, оцінити темпи росту згідно перцентильних кривих, оцінити фізичний, психомоторний розвиток і тільки тоді вирішувати подальшу тактику і чи потрібно у вашому випадку дообстеження.
4. У дитини віком 6 років виявлено ектопію вилочкової залози. Коли це має пройти?
У 6 років це, зазвичай, доброякісна знахідка. Вилочкова залоза зазвичай зменшується поступово до 10-12 років (інколи і довше, після періоду пубертату). Цей випадок потребує тільки тактики спостереження.
5. Дитяче ожиріння: чи може воно бути «генетичним» і чи можна це виправити?
Ожиріння рідко є наслідком генетичної схильності. У більшості дітей ожиріння є наслідком багатьох факторів. Найчастіше це спосіб життя (харчування, фізична активність), але якщо у сімʼї хтось з батьків має надлишкову вагу чи ожиріння, то дитина може мати генетичну схильність.
Чи можна це виправити?
Так. Навіть при спадковій схильності, вага піддається корекції. Основне, це модифікація способу життя: харчування, фізична активність, зміна поведінки (сімейний підхід).
6. Чи існують безпечні вітаміни або продукти для стимуляції зросту?
Ні. Жодні вітаміни, БАДи чи продукти не стимулюють ріст у здорової дитини, якщо немає дефіцитів. Для того, щоб давати дитині вітаміни, спочатку потрібно зробити аналіз крові, аби впевнитися, чи дійсно дитина має дефіцит цих вітамінів в організмі.
Що насправді впливає на зріст дитини:
- генетика (основний фактор);
- здоровий сон;
- повноцінне харчування;
- фізична активність;
- дефіцит вітаміну D ( впливає на кістковий ріст дитини);
- дефіцит заліза і цинку в організмі (при їх нестачі може сповільнюватись ріст дитини).
Детальніше за посиланням: https://vise.com.ua/zapytannya-ta-vidpovidi/top-6-poshyrenyh-zapytan-do-likarya-endokrynologa-dytyachogo-olgy-manastyrskoyi/
