Часто українські заробітчани, які працюють за кордоном нелегально, опиняються абсолютно безправними. Українці, не маючи належного страхування, стикаються із серйозними проблемами.
Трудова міграція постійно зростає
Як показують результати опитування, найбільше українці бояться, що розлука з рідними і особливо дітьми завдасть їм психологічної травми – такої думки дотримуються 47% читачів сайту 24 каналу. Ще 43% вважають роботу за кордоном ризикованою. І лише 10% не хочуть мігрувати через тамтешні високі ціни і дорожче життя.
Треба зауважити, що за даними Державного комітету статистики, 71% трудових мігрантів головною причиною міграції назвали низьку зарплату в Україні. Хоча, на думку експертів, у сучасній глобалізованій економіці мігранти – невід’ємна частина світового господарства.
Втім, для нас ця тенденція щороку набуває загрозливих масштабів. Україна входить у топ-10 країн-донорів мігрантів у світі. З 2013-го по 2016 рік кількість економічно активного населення скоротилася з майже 21 млн до 18 млн. За даними Центру економічної стратегії, більше 4 млн українців є трудовими мігрантами. Це близько 16% працездатного населення.
Трудові мігранти піддаються великому ризику, особливо нелегальні, є й інші проблеми. До того ж, крім економічних втрат і відтоку кваліфікованих кадрів, існує велика загроза нашій нації.
Чим загрожує трудова міграція, і як можна зупинити процеси: думка експертів
Ігор Бураковський, директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій:
– Трудова міграція українців – складна проблема, зумовлена об’єктивними і суб’єктивними чинниками. Зокрема, легальні трудові мігранти платять податки в тих країнах, де працюють, а не в Україні. Відповідно, ми маємо проблему з виплатами пенсій, так як в Україні до цього часу працює солідарна система пенсійного забезпечення.
Ми втрачаємо кваліфіковані кадри через те, що люди, яких підготували в Україні, в тому числі, за державні гроші, працюють за кордоном. Мовиться не про найвищу кваліфікацію, а представників робітничих, інженерних професій, також пов’язаних із медициною. Це професії, які забезпечують наш добробут. Без будівельників, мулярів, теслярів не можна розвивати те, що забезпечує наше нормальне функціонування. Лікарі – це здоров’я громадян у суспільстві.
Водночас українці їдуть працювати за кордон не лише через низькі заробітки. Ринок праці сьогодні суттєво відрізняться від того, який був 5-10-15 років тому. Для багатьох людей зараз робота за кордоном – не стільки втеча від проблем, які є в Україні, а можливість самореалізуватися, подивитися на себе в іншому середовищі, набути соціальний досвід.
Для представників молодого покоління високі зарплати не є тим, що зацікавлює їх працювати на конкретному підприємстві. Людина хоче мати більше вільного часу. Працювати 6-7 місяців, а потім певний час займатися особистими справами.
Трудова міграція
При цьому нелегальні трудові мігранти піддаються різним ризикам, бо втрачають частину своїх соціально-економічних прав. Це жорсткі умови праці, банальна експлуатація, коли можна не отримати обіцяні гроші. Плюс відсутність сплати соціальних внесків, і тоді виникає питання: що вони робитимуть на пенсії? За які кошти житимуть?
Крім соціальних і особистих причин, є й інші речі, які стимулюють трудову міграцію. Наприклад, безвіз.
Тому це складна проблема, яка не вирішується важливими законами. Це питання економічних реформ, перш за все, поліпшення підприємницького клімату. І нормальні макроекономічні умови: низька інфляція, прийнятні темпи економічного зростання.
Ринок праці – абстрактна категорія. Там є ті, хто працює, і ті, хто організовує. Якщо ми хочемо, щоб більше людей залишалося в Україні, треба створювати робочі місця, розвивати підприємництво. Конкретні робочі місця створює не стільки держава, скільки Білл Гейтс, Ілон Маск, Марк Цукерберг…
Якщо українець має вибір: працювати тут або за кордоном і вибирає друге, то, щоб утримати його вдома, – треба підняти зарплату. Це за певних причин може призвести до підвищення цін і стимулювати певні інфляційні процеси. Але прямої залежності тут немає.
Хоча, крім негативних речей, трудова міграція має певні плюси – українці надсилають з-за кордону додому багато грошей, які тут інвестуються в навчання дітей, нерухомість тощо. Перекази мігрантів – велика стаття, яка балансує наш платіжний баланс, бо заходить валюта. Але треба зробити так, щоб ці гроші перетворювалися на інвестиційний ресурс, а не лежали під подушкою чи були вкладені в численні кафе і розважальні заклади. Треба залучити їх до економіки і отримати зиск.
Трудова міграція – соціальна загроза для країни і нації
Наталія Кухтіна, психолог, психоаналітик:
– Трудова міграція – реальна загроза, перш за все, сім’ям, які руйнуються. Особливо страждають діти. Це реальна психологічна, соціальна загроза для країни і нації. Самі трудові мігранти піддають себе ризику.
Українці виїжджають за кордон на заробітки від безвиході, бо не можуть знайти вдома гідну роботу. Багато з них приймають таке рішення, послухавши знайомих і сприймають зовнішні фактори життя за кордоном за реальність.
Трудові мігранти не уявляють, що потрапляють на територію повного дотримання закону. І відразу піддають себе ризику, зокрема, укладаючи неперевірені контракти. Вони ідуть на не зрозумілі роботи і дуже важко там працюють. Заробітчани страждають, так як потрапляють у чуже культурне середовище, де свої традиції, правила, релігія, інша мова. Це середовище їх не приймає, а акумулюватися туди вони не можуть. Так як не знають історії, культури, мови…
Водночас, хоча трудові мігранти отримують значно більше, ніж в Україні, матеріально вирішують своє завдання, але є питання вище грошей – це розлучення, втрачені сім’ї, поламане життя дітей.
Діти трудових мігрантів відчувають себе покинутими і не улюбленими, в них формується комплекс самотньої людини. Коли вони виростають, то переносять несвідому помсту на інших. Або проявляють агресію, або намагаються підлаштуватися під всіх людей, як жертви, щоб отримати увагу, любов і схвалення. Обидва варіанти розвитку відносин дуже погані. Найстрашніше, що у них не сформована модель сім’ї.
Вони хочуть, але не можуть побудувати сім’ю, оскільки не знають, як. Навіть коли в них з’являється сім’я, то починаються вже проблеми з їхніми дітьми. Здійснюється перенесення – ця проблема мультиплікується, що дуже загрозливо для нації.
Для вирішення проблеми трудових мігрантів, потрібно розробити державні або соціальна програми психологічної підготовки тих, хто хоче виїхати на заробітки.
Коли людина, яка збирається за кордон на заробітки, отримає фахову інформацію – юридичну, соціологічну, культурологічну – не від друга або подруги – то дуже добре подумає, чи є сенс їхати.
