На північ від Карпатських гір, у долинах річок Дністра, Західного Бугу і Сяну лежить мальовнича українська Галичина.
Розшита намистами горобини і калини, окутана в тоненьку павутину струмочків та річок, вона потопає у багряно-зелених шовках полів, узлісь, пагорбів та долин. Чепурні села рум’яніють спілими яблуками та виноградом. А древні та сучасні містечка мріють під ласкавим сонцем, гріючи дахи колоритних будиночків, поміж якими гострими вежами тягнуться у небо годинникові ратуші. Бруківку на ринкових площах вже замітає почервоніле листя. Галичина проводжає осінь, пише ВСІВІТІ.
Одягнувши теплий жупан та запнувшись квітчатою хусткою, вона виходить на дорогу зустрічати зиму. А з нею своїх гостей: старих добрих друзів, кому вже полюбився цей край, та нових, хто ще не бував тут. Тож запрошуємо у гості. Свої двері відчиняють перед вами 10 мальовничих містечок Галичини. Знайомих вам і маловідомих; для когось рідних, а для когось далеких; величних, ошатних та дуже цікавих…
Коломия
Батьківщина гуцульського танцю у передгір’ї Карпат. Перлина дерев’яної архітектури — Спаська церква, найбільша у світі «Писанка».
Де ще ви знайдете місто, яке має свій, всесвітньо відомий танець? У тісних вуличках середмістя ще чути відгомін цієї жвавої мелодії, що будь-кого на світі примусить підтанцьовувати в ритм. Коломия — місто багатокультурне. Тут живуть нащадки не тільки українців, а й угорців, румунів, поляків, євреїв…
Древнє, колоритне містечко із виразним австро-угорським характером забудови. Красива архітектура у старих будинках, монастирях та дзвіницях. Зокрема тут знаходиться найстаріший дерев’яний храм Галичини — Благовіщенська церква із древнім іконостасом XVIII століття. А сам центр вибудуваний у стилі під назвою Віденський ренесанс.
Та чи не найвідомішою пам’яткою міста є музей писанкарства. До речі, все приміщення його виготовлене повністю із кольорового скла.
Галич
Древня столиця Галицько-Волинського князівства: Церква Різдва Христового XIII—XV ст.; Караїмський цвинтар; Галицький замок; та одна з найчистіших річок Європи.
У ХІІІ столітті Галич був одним із найбільших міст Європи. Сьогодні його землі належать до заповідника “Давній Галич”, який включає багато природних та архітектурних див.
Замок галицьких князів XII–XIV ст. височіє над містом. Колись він був дерев’яним, потім перебудований у кам’яний. А до наших днів дійшли лише руїни, доносячи відгомін древніх часів.
Кажуть, караїмський цвинтар у Галичі — це цілий втрачений світ. Величний караїмський етнос проживав у місті з ХІІІ століття і донедавна. Вони мали тут свою церкву, свою культуру, своїх поетів і свою мову. Сьогодні караїмський некрополь визнано історичною пам’яткою. Тут можна побачити кам’яні могили від 1751 року.
Завітавши у Галич в теплу пору року, обов’язково прогуляйтесь берегом мальовничої річки Лімниця. Прозора водиця із встеленим дрібними камінцями дном так і манять пірнути вглиб. Колись Лімниця була визнана однією з найчистіших річок Європи, і, хоча зараз ми утримуємось від таких сміливих титулів, та все ж вона залишається справді чудовим природнім об’єктом: тут красиво, тихо і якось дуже затишно.
Рогатин
Місто Роксолани; старовинні церква Святого Духа та Миколаївський костел; житлові будинки XVIIІ століття; та Чортова гора.
Рогатин — батьківщина славної та легендарної Насті Лісовської, дружини турецького султана. (Хоча існує й версія, що дівчина народилась на Хмельниччині). Та тим не менше, Настю тут люблять і шанують, у центрі міста їй споруджено пам’ятник.
Рогатинська церква 1598 року стоїть просто на території старого кладовища. Ще на кілька десятиліть молодшим є Миколаїський костел, який за злою іронією, у радянські часи служив музей атеїзму.
Не доїжджаючи до Рогатина (приблизно 4 км у бік Бережан) ви побачите Чортову гору. Вона й зараз має загадкову нечисту славу. Кожен з місцевих розкаже вам легенду про те, як сам чорт насипав її. А ще красиву історію про княжича Рога, який начебто заснував місто.